Справа № 564/1685/21
18 червня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, розлученої, з середньою освітою, непрацюючої, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше несудомої, обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3
ОСОБА_3 14 травня 2021 року приблизно о 19.30 год., перебуваючи на пішохідному містку через річку «Замчисько», що розташований неподалік території «Костопільського будівельно технологічного фахово коледжу Національного університету водного господарства та природокористування», що за адресою м. Костопіль, вул. Степанська, 14А, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесла ОСОБА_5 три удари правою ногою по лівій нозі в область гомілки та три удари кулаком правої руки по лівій руці, внаслідок чого спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців лівої гомілки, синця лівого зап'ястя, садна першого пальця лівої кисті, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, а також «часткового» розриву зв'язок 1-го п'ясно - фалангового суглобу лівої кисті, що в клінічному перерізі призвело до комбінованої контрактури цього суглобу, що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Тобто, своїми умисними діями, які виразились у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаялася. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 визнала частково, оскільки вважає, що потерпіла не могла понести такі витрати у зв'язку з такими отриманими травмами(легкі тілесні ушкодження).
Потерпіла ОСОБА_5 та її представник - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підтримали.
Враховуючи те, що обвинувачена повністю визнала себе винною у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 14 травня 2021 року спричинила потерпілій ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та дійшов висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України доведена повністю та кваліфікація її дій за ч.2 ст.125 КК України правильна .
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено .
Санкція ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного нею кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченої, яка на диспансерному нагляді у нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно та враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне, обрати обвинуваченій покарання, із передбачених санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, у виді штрафу та враховуючи, що на її утримання перебуває малолітня дитина, визначити найменший розмір штрафу - п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Щодо цивільного позову, то суд зазначає наступне .
Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11 213,75 грн. та 20 000,00 грн моральної шкоди, завданої вчинення кримінального правопорушення та 10 000,00 грн судових витрат .
Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст.129 КПК України).
При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Згідно долучених чеків, наданих потерпілою ОСОБА_5 в якості доказів і прийнятими судом як докази, якими підтверджується розмір понесених витрат потерпілою на лікуванні становить 6036,05 грн. (товарний чек від 15.05.2021 на суму 4 133,80 грн; товарний чек від 03.06.2021 на суму 578,50 грн.; товарний чек від 08.06.2021 на суму1323,75 грн), інші витрати в сумі 1292.70 суд не приймає, оскільки потерпілою не обґрунтовано необхідність придбання деяких ліків у великій кількості ( дві та більше одиниці). Також суд не приймає до уваги вартість квитка - 3 885,00 грн, оскільки долучена позивачем до позовної заяви копія документа на іноземній мові не підтверджує понесення таких витрат.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 6036,05 грн.
Особа має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Аналізуючи фактичні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд бере до уваги тривалість моральних страждань і переживань потерпілих, оскільки останнім обвинувачений спричинив легкі тілесні ушкодження, що призвело до істотних змін у їх житті та негативно позначилося на їх моральному та психологічному стані.
Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнав потерпілий, їх тривалість, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, а з обвинуваченої ОСОБА_3 слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 4 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст. 1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченої і характер її дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, то суд враховує наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.8 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки суду не надано доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, то відсутні підстави для їх відшкодування.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349,373-375 КПК України, ст.50, 65, 66-67, ч.2.ст.125 КК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою в вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок .
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувались.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 6036,05 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 4000,00 (чотири тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1