Номер провадження: 22-ц/813/4663/25
Справа № 496/1162/25
Головуючий у першій інстанції Портна О. П.
Доповідач Карташов О. Ю.
05.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лебеденко Максим Борисович
на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування зазначивши, що 05.11.2013 року сторони уклали шлюб.
З січня 2023 року шлюбні відносини між сторонами припинено, спільного господарства не ведуть та проживають окремо.
Відповідач згоди на розірвання шлюбу не дає, тому позивачка вимушена звернутися до суду, просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року відмовлено у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачка не надала суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт її та відповідача звернення до органів РАЦСу. Так, зокрема, до суду не надано відмови державного органу реєстрації актів цивільного стану у розірванні шлюбу, відмови у прийнятті відповідної заяви органом РАЦСу, або даних про заперечення відповідачем проти розірвання шлюбу чи ухилення його від звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки існує інший, позасудовий спосіб вирішення питання про розірвання шлюбу між подружжям, що немає неповнолітніх дітей, який позивачем не дотриманий у відповідності до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лебеденко Максим Борисович, звернулась з апеляційною скаргою безпосередньо до Одеського апеляційного суду, в якій просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що нормативним актом не передбачено надання до суду в рамках розгляду справи про розірвання шлюбу будь-яких доказів, які б підтверджували звернення сторін до органів РАЦС, надання відмови державного органу реєстрації актів цивільного стану у розірванні шлюбу, відмови у прийнятті відповідної заяви органом РАЦС, або даних про заперечення відповідача проти розірвання шлюбу чи ухилення його від звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Пояснення учасників справи
Від адвоката Лебеденка М.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справа без участі скаржника та його представника.
Неявка інших учасників справи, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи.
Конверт з рекомендованим повідомленням про дату судового засідання, надісланий на адресу ОСОБА_2 , повернувся з позначкою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Аналіз зазначених норм права свідчить про право особи звернутись до органів РАЦСУ із заявою про розірвання шлюбу, а не її обов'язок, який повинен передувати зверненню з такою заявою до суду.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст.110 СК.
Із матеріалів справи вбачається, що 05.11.2013 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 2158, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.11.2013 року.
Звертаючись до суду із позовом про розірвання шлюбу позивачка в обґрунтування зазначила, що з січня 2023 року шлюбні відносини між сторонами припинено, спільного господарства не ведуть та проживають окремо. Відповідач згоди на розірвання шлюбу не дає, тому позивачка вимушена звернутися до суду.
Суд першої інстанції зазначаючи про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки існує інший, позасудовий спосіб вирішення питання про розірвання шлюбу між подружжям, що не має неповнолітніх дітей, який позивачкою не був дотриманий не врахував обставин зазначених позивачем в позовній заяві та не звернув увагу, що у випадку відсутності неповнолітніх дітей подружжя особа вправі подати заяву про розірвання шлюбу до органу реєстрації актів цивільного стану, однак це не є її обов'язком звертатися саме в даний орган і один з подружжя вправі звернутися безпосередньо до суду з позовом про розлучення, що не суперечить ч. 1ст. 110 СК України.
Однак, переглядаючи справу, колегія суддів звертає увагу, що оскільки в даному випадку подружжя вправі звернутися до суду із заявою про розірвання шлюбу, то законодавством України не передбачено обов'язковість надання суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт звернення сторін до органів РАЦСУ, зокрема, відмови державного органу реєстрації актів цивільного стану у розірванні шлюбу, відмови у прийнятті відповідної заяви органом РАЦСУ, або даних про заперечення відповідачем проти розірвання шлюбу чи ухилення його від звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану з спільною заявою про розірвання шлюбу не є обов'язком позивача.
Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у зв'язку з тим, що існує інший, позасудовий спосіб вирішення питання про розірвання шлюбу між подружжям, що немає неповнолітніх дітей, який позивачем не дотриманий.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лебеденко Максим Борисович, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а ухвала суду як така, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лебеденко Максим Борисович - задовольнити.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький