19 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2025 року, якою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що народився в м. Дрогобич Львівської області, зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1 , працює директором товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промислова компанія «Східно європейський енергетичний союз», не одружений, не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України
- продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 серпня 2025 року включно. Зменшено розмір застави до 1150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 482 200 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі двісті) гривень.
учасники судового провадження
прокурор: ОСОБА_6
підозрюваний: ОСОБА_5
захисник: ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції )
захисник: ОСОБА_8
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі підозрюваний просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову ухвалу, якою обрати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Також просить змінити розмір застави та призначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 строком до 03 серпня 2025 року включно. Зменшено розмір застави до 1150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 482 200 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі двісті) гривень.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
На думку апелянта, ризики, зазначені в клопотанні, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не були доведені стороною обвинувачення і наразі відсутні.
Вважає, що слідчим суддею не було враховано відомості про особу підозрюваного, який є інвалідом 2 групи, переніс операції на серці, має незадовільний стан здоров'я, що за наявних обставин цілком можливо застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Також апелянт зазначає, що розмір визначеної йому застави є непомірно великим та необґрунтованим, без врахування його майнового стану.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № за №12024150000000014 від 04 січня 2024 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 209 КК України.
08.04.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
25.05.2025 року ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 червня 2025 з визначенням застави в розмірі 1650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 996 200 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті) гривень та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов'язки.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000014 від 04 січня 2024 року продовжений до 03 серпня 2025 року включно.
Cлідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, вказуючи, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які наявні та не зменшились і на цей час. Строки тримання під вартою відносно підозрюваного закінчуються, проте, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні у вказаний строк неможливо у зв'язку із необхідністю проведення великого обсягу слідчих дій.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, тобто наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що виправдовує тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу та вважав за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, зменшивши розмір застави до 1150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 482 200 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі двісті) гривень.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, розглянувши апеляційну скаргу в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до змісту матеріалів судового провадження, СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № за №12024150000000014 від 04 січня 2024 р. за ознаками за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 209 КК України.
08.04.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
25.05.2025 року ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 червня 2025 з визначенням застави в розмірі 1650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 996 200 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті) гривень та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов'язки.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000014 від 04 січня 2024 року продовжений до 03 серпня 2025 року включно.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особисто свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 183, 197, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Згідно з положеннями ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів судового та кримінального проваджень вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Матеріали кримінального провадження також містять відомості, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме не зменшився ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання винуватим, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наявні такі ризики, як ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки перебуваючи на свободі підозрюваний може знищити чи сховати документи, які підтверджують вчинення ним кримінального правопорушення та ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, так як на сьогоднішній день ще не допитано всіх свідків у кримінальному провадженні, а матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані осіб, з якими ОСОБА_5 досягнув домовленостей щодо заволодіння бюджетними коштами, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі, шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його.
Також є наявним ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема ОСОБА_5 в силу своїх посадових обов'язків, маючи значний вплив на службових осіб комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва», а також на службових осіб ТЗОВ «НПК «СЄЕС», де він є безпосереднім керівником може використовувати адміністративний вплив та особисті знайомства і зв'язки для вчинення перешкод органу досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Наявним є також і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки дії підозрюваного мають систематичний, триваючий характер з метою отримання незаконного прибутку, наразі органом досудового розслідування перевіряється його причетність до вчинення низки інших епізодів за аналогічними обставинами, а отже підозрюваний може продовжити вчинення інкримінованого йому діяння.
Як вбачається з матеріалів провадження, стороною обвинувачення як у клопотанні, так і в суді першої інстанції вмотивовано доведено, що на теперішній час неможливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, так як потрібно ще виконати великий обсяг слідчих дій, а саме потрібно провести низку експертиз, розсекретити значний масив протоколів проведення негласних слідчих дій, провести аналіз отриманої за наслідками вчинення вищевказаних дій інформації.
А тому, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його суспільну небезпечність, встановлені ризики, а також наведені вище обставини, подальше тримання під вартою підозрюваного є виправданим.
За такого твердження апелянта, що враховуючи відомості про його особу, до нього може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не є слушними.
Щодо твердження апелянта про його незадовільний стан здоров'я, і що це є підставою для зміни йому запобіжного заходу, то слід зазначити, що слідчим суддею ці доводи розглядались та було обґрунтовано зазначено, що відсутні докази, що підтверджують неможливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слід зазначити, що в умовах тримання в СІЗО може надаватись медична допомога, підозрювані, обвинувачені не позбавлені можливості отримувати належне лікування своїх захворювань.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про попереднє ув' язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Що стосується розміру застави, з яким не погоджується сторона захисту, то слідчий суддя під час продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_5 , обґрунтовано дійшов висновку про необхідність визначення застави в сумі 3 482 200 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі двісті) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Так, при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який, з урахуванням наведених ризиків і особи підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на цій стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження, про які йдеться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2025 року, щодо ОСОБА_5 , залишити без змін.
Ухвала набирає законно сили з моменту ї проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: