Справа № 944/430/25 Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д. Б.
Провадження № 33/811/817/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
20 червня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у режимі відео конференції, з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Вітошка Ю.Г., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2025 року,
встановив:
постановою Яворівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 21 січня 2025 року о 24 год 00 хв по вул. Центральна, 77 в с Дубровиця Яворівського району Львівської області керував автомобілем марки «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка розмова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На зазначену постанову особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що розгляд справи відбувся у його відсутність, він перебуває на військовій службі, виклик до суду особисто не отримував у зв'язку із нестабільним мобільним зв'язком у місцях проходження служби, також і копію оскаржуваної постанови не отримував
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.
Стверджує, що суд, всупереч вимог ст.252 КУпАП не забезпечив всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та допустив спрощений розгляд справи. Наголошує, що у його діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 130 КУпАП, а висновки суду не ґрунтуються на доказах, що містяться у матеріалах справи та не відповідають фактичним обставина справи.
В уточненій апеляційній скарзі адвокат Віточко Ю.Г. акцентує на безпідставність зупинки водія ОСОБА_1 ; відсутність факту руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ; порушення порядку огляду водія, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений. Представник ОСОБА_1 - адвокат Вітошко Ю.Г. про розгляд апеляційної скарги у відсутність свого довірителя не заперечив.
У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.
Заслухавши доводи адвоката на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді, отже такий строк необхідно поновити.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 21 січня 2025 року серії ЕПР1 №227040; направленням на огляд особи (водія транспортного засобу) з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість; записом події, яка міститься на СD, який долучений до матеріалів справи та на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 на вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закоалі, відмовився; іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Доводи в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.
Твердження в апеляційній скарзі про відсутність причин для зупинки транспортного засобу, повністю спростовуються матеріалами справи. Так, із наявної у матеріалах справи копії постанови серії ЕНА №3909350 від 21 січня 2025 року, вбачається, що водій ОСОБА_1 не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в Правил дорожнього руху. Копію такої постанови водій ОСОБА_1 підписав, чим ствердив свою згоду, з інформацією, яка міститься у такій постанові та не її не оскаржував.
Крім того, на оглянутому апеляційним судом відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, сам водій ОСОБА_1 на відеозаписі зазначив працівникам поліції про те, що «пив тільки пиво» (23:39), і на запитання чи «будете дути алкотестер» - відповів «ні» (23:40) як і відмовився на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан алкгольного сп'яніння у найближчому медичному закладі.
Також суд не встановив порушень з боку працівників патрульної поліції порядку проведення огляду військовослужбовців, оскільки положення ст.266-1 КУпАП стосуються огляду військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин або щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту. Порядок огляду осіб, які керують транспортними засобами, у тому числі водіїв, які є військовослужбовцями, але у момент зупинки не перебувають на території військових частин та не виконують обов'язки військової служби, регулюється положеннями ст.266 КУпАП і передбачених законом підстав для визнання такого огляду недійсним у даній справі апеляційний суд не встановив.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ