Справа № 462/8379/24 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М
Провадження № 22-ц/811/840/25 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
23 червня 2025 року м.Львів
Справа № 462/8379/24
Провадження № 22-ц/811/840/25
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана його представником - ОСОБА_2 , на рішення Залізничного районного суду міста Львова, ухвалене у м.Львові 24 лютого 2025 року у складі судді Гедз Б.М. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
1 листопада 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 8 лютого 2024 року між сторонами у справі з використанням веб-сайту: https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1345-4881. У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор С0506 для підписання Кредитного договору № 1345-4881 від 8 лютого 2024 року.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачеві кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 20 000 грн; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 21 день; стандартна процентна ставка - 2,50 % в день.
Позивач виконано взяті на себе зобов'язання у повному обсязі та надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та станом на 8 серпня 2024 року допустив заборгованість, яку, за вирахуванням 10 500 грн. суми списання, позивач просить стягнути з відповідача 89 500 грн. боргу, з яких: 20 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 69 500 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 24 лютого 2025 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1345-4881 від 8 лютого 2024 року в розмірі 89 500 грн. та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Позивачем не доведено факту укладення між сторонами електронного договору щодо надання коштів в кредит. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що кредитор проводив ідентифікацію, а ОСОБА_1 звертався до останнього за отриманням кредитних коштів. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження заборгованості і її розміру, якими можуть бути первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». З наданого листа АТ КБ «ПриватБанк» неможливо встановити факт перерахування кредитних коштів, підстави перерахування, а також картковий рахунок, на який було перераховано кошти. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не доведено факту перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №1345-4881 від 8 лютого 2024 року. Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м.Львова від 24 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості, а також стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542 грн.
26 березня 2025 року від ТОВ «Укра Кредит Фінанс» надійшов відзив, який підписаний представником ОСОБА_3 , який просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною. Між сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору щодо отриманого відповідачем кредиту. На підтвердження укладення кредитного договору №1345-4881 від 8 лютого 2024 року ОСОБА_1 з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надано до суду електронний доказ в паперовій формі (роздруківку тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «С0506». ОСОБА_1 для ідентифікації було використано систему BankID НБУ. Кредитний договір було укладено у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 є неможливим. ОСОБА_1 , створюючи заявку на отримання кредиту, самостійно вносив власні дані, зокрема, номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Інформація щодо належності карткового рахунку відповідачу є банківською таємницею установи банку, в якому було відкрито цей картковий рахунок.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що 8 лютого 2024 року сторони уклали договір про відкриття кредитної лінії №1345-4881 у виді електронного документа з використанням веб-сайту: creditkasa.com.ua, створеного згідно із вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_4 було надано одноразовий ідентифікатор С0506 для підписання кредитного договору № 1345-4881 від 8 лютого 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Згідно умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 20 000 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період 21 день; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 2,5 % в день. Також зазначено, що орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 170 000 грн. та включає в себе суму кредиту і проценти за користування кредитом, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 173 324,29 %.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 грн. відповідно до умов укладеного Кредитного договору, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приват Банк» про перерахування коштів від нього через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 2 грудня 2019 року на карту отримувача (відповідача).
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання згідно умов договору про відкриття кредитної лінії належним чином не виконував та допустив заборгованість за кредитом та нарахованими процентами.
Задовольняючи позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 невиконанням умов кредитного договору допустив заборгованість в загальному розмірі 89 500 грн., яка підлягає стягненню в користь позивача.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому, зокрема, Цивільним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тобто, будь-який вид договору, що укладається на підставі, зокрема, Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронний договір повинен включати всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Договір, укладений у електронній формі, підписується електронним підписом.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, у якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до п.3.1 Договору про відкриття кредитної лінії, цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 20 000 грн. (п. 4.1. Договору).
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6. Договору).
Дата надання /видачі кредиту - 8 лютого 2024 року (п. 4.2. Договору).
Плата за кредит передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками (п. 4.7. Договору).
Пунктом 4.8 Договору визначено, що базовий період складає 21 календарних день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання /видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім випадку, якщо Позичальник у поточному Базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення указаної заборгованості перебіг поточного Базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного Базового періоду.
Пунктом 4.10 передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка - 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою ставкою).
Строк кредитування - 300 календарних днів, дата повернення кредиту - 3 грудня 2024 року (п.4.12 Договору).
Згідно з п.4.13, 4.14 Договору реальна процентна ставка на дату укладення договору складає 173 324,29%, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 170 000 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.5.1 Договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п.4.12 цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному в Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
У п.11.1 Договору зазначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Пунктом 11.3.1 Договору передбачено, що позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст.ст.9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
У пункті 12 «Реквізити сторін» наданого суду примірника Договору, який знаходиться в підсистемі «Електронний суд», зазначено, що Договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля С0506).
На підтвердження існування договірних відносин між сторонами позивачем у справі надано кредитний договір №1345-4881 від 8 лютого 2024 року, правила надання споживчого кредиту, лист-довіку про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи, розрахунок заборгованості по кредитному договору. Договір про відкриття кредитної лінії №1345-4881 від 8 лютого 2024 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С0506.
Кредитний договір №1345-4881 від 8 лютого 2024 року містить паспортні дані ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомості щодо його місця проживання та його електронної пошти.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про відсутність доказів на підтвердження факту укладення ним кредитного договору, зокрема, доказів, з яких можна було би встановити, що ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаціних системах Товариства та заповнював формуляри заяв чи будь-яких інших форм про прийняття пропозиції, а також не надано первинних документів, що підтверджують факт надання позичальнику коштів у кредит і розрахунок нібито наявної заборгованості зроблено із порушенням вимог чинного законодавства.
Кредитний договір, по якому позичальником є ОСОБА_1 , містить комплексну інформацію про анкетні дані, ідентифікаційний номер, серію, номер паспорта та орган, яким паспорт на ім'я ОСОБА_1 був виданий, а також номер банківської картки, який може бути відомий лише позичальнику.
ОСОБА_1 , підписавши електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С0506, договір про відкриття кредитної лінії №1345-4881 о 15 год. 53 хв. 8 лютого 2024 року, погодився з усіма умовами договору.
На підтвердження факту укладення кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» додатково надало моніторинг дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі, з якого можна прослідкувати дії клієнта ОСОБА_1 в певний час з моменту входу на сайт кредитодавця до моменту повідомлення (підтвердження) про укладення договору та надання послуги, з відповідним скеруванням смс на мобільний номер телефону та скерування відповідного листа і договору на електронну пошту заявника.
При оформленні кредитного договору за допомогою веб-сайту Клієнт (Відповідач) проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорта та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID.
Відповідно до п. 11.13. договору його невід'ємною частиною є додатки: (1) правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) паспорт споживчого кредиту, (3) таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.
Відповідно до п. 4.2. Правил надання споживчих кредитів для перевірки відповідності заявника умовам, які містяться у цих правилах, та отримання оферти (пропозиції) укласти договір (взяти на себе права та обов'язки, передбачені кредитним договором та правилами) заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов'язкові. Заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні власні особисті дані, які відмічені у заявці як такі, що необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про можливість надання кредиту (направлення оферти).
Відповідно до п. 4.13. правил заходи з належної перевірки заявника здійснюються кредитодавцем відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та нормативно-правових актів Національного банку України у сфері фінансового моніторингу. Ідентифікація та верифікація заявника здійснюється кредитодавцем одним із способів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, а також уживаються інші заходи, які кредитодавець визнає необхідними для прийняття рішення про можливість надання кредиту (направлення оферти). Кредитодавець для ідентифікації та верифікації заявника має право використовувати один або декілька із наступних способів:
- здійснення ідентифікації та верифікації клієнта за допомогою Системи BankID НБУ;
- здійснення ідентифікації та верифікації клієнта за допомогою даних бюро кредитних історій та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора, надісланого товариством на фінансовий номер телефону такої особи, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом;
- здійснення ідентифікації та верифікації клієнта в режимі відеотрансляції (відеоверифікації);
- здійснення ідентифікації та верифікації клієнта за допомогою співставлення на відповідність ідентифікаційних даних клієнта, отриманих за допомогою системи BankID НБУ з ідентифікаційними даними, що містяться в копії ідентифікаційного документа, який надає клієнт з накладеним на нього власним кваліфікованим електронним підписом, та даними, що містяться в такому кваліфікованому електронному підписі клієнта. Підстави та порядок використання кредитодавцем вказаних способів ідентифікації та верифікації клієнта визначені внутрішніми документами кредитодавця з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Таким чином, відповідачем задля ідентифікації було використано систему BankID НБУ, протилежного останнім не доведено, так само, як і не доведено що верифікація відбулася не ним особисто, а сторонньою особою з метою незаконного заволодіння кредитними коштами позивача від його імені.
Відповідач, заперечуючи факт укладення ним із ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитного договору та отримання ним на підставі такого у кредит/позику грошових коштів, не надав суду жодних доказів на спростування таких тверджень, не надав інформації та доказів на обґрунтування такої, зокрема, що кредитні кошти не були зараховані на банківську картку, номер якої особисто вказаний у договорі саме позичальником, та відповідно кредитних коштів не отримував, не наведено заперечень та жодним чином не спростовано відповідачем і того факту, що фінансовий номер телефону, вказаний у договорі та на який скеровувався одноразовий ідентифікатор при укладенні такого, належав на час укладення договору саме йому.
Таким чином, між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, на підставі якого останній отримав в кредит 20 000 грн.
Після отримання ОСОБА_1 кредиту, ним 28 лютого 2024 року здійснено платіж в розмірі 10 500 грн., які були зараховані на погашення заборгованості за відсотками.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», не здійснював операції з відкриття рахунку ОСОБА_1 та не встановлював кредитний ліміт на такому рахунку, а лише здійснив переказ коштів з метою надання їх в кредит позичальнику відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №1345-4881 від 8 лютого 2024 року, на банківський рахунок позичальника, який ним зазначався згідно п.4.1 договору.
Згідно з розрахунком заборгованості нарахування відсотків позивачем здійснено до 8 серпня 2024 включно за ставко 2,50%, з 8 лютого 2024 року по 8 серпня 2024 року, до 183-го дня кредитування в розмірі 80 000 грн.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 10 500 грн. Сума заборгованості за нарахованими процентами становить 69 500 грн. Розрахунок заборгованості не спростований належним чином.
Умови відкриття кредитної лінії, зокрема, у частині, що заявник був повідомлений про те, що у разі надання йому кредиту, він за договором споживчого кредитування зобов'язаний буде сплачувати проценти, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі, з яким він ознайомився та без будь-яких заперечень підписав.
Крім того, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк користування кредитними коштами.
Договором встановлено, що строк кредитування становить 300 календарних днів.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс», скориставшись своїм правом, звернулося з позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення усієї суми заборгованості, попередньо припинивши 6 серпня 2024 року нараховувати йому відсотки за користування кредитними коштами.
ОСОБА_1 був повідомленим про загальні витрати, які будуть понесені ним у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема, його повідомлено про реальну ставку за кредитом, тобто розмір процентів, які мають бути повернуті позичальником разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою позичальнику у кредит.
Посилання представника ОСОБА_1 на постанови судів апеляційної інстанції та постанови Верховного Суду, не спростовують факту отримання ОСОБА_1 коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в кредит на умовах, погоджених ними в договорі про відкриття кредитної лінії №1345-4881 від 8 лютого 2024 року.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана його представником - ОСОБА_2 ,залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 24 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 23 червня 2025 року.
Головуючий -______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________Ю.Р. ___________________ Р.В. Савуляк