Справа № 650/3106/25
Провадження № 3/650/861/25
20 червня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі головуючого - судді Сікори О.О., із секретарем Завістовською Л.А., за участю ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 173-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
14 травня 2025 року в провадження суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 05 травня 2025 року серії ВАД № 691066 (далі також - протокол), відповідно до якого зазначено, що 04 травня 2025 року о 14 годині, впродовж лютого 2025 року, а також у вересні-грудні 2024 року ОСОБА_1 не здійснила належного контролю за поведінкою свого малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у приміщенні Іванівської філії Комунального закладу «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» у селі Іванівка по вулиці Визволителів вчинив психологічне цькування (булінг) щодо учасниці освітнього процесу - малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Малолітній ОСОБА_2 ображав її нецензурними словами, залякував і принижував. Внаслідок таких дій малолітньої особи ОСОБА_3 було заподіяно психічну шкоду її здоров'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. Вона пояснила, що з матір'ю малолітньої ОСОБА_3 у неї вже тривалий час зберігаються конфліктні стосунки, які впливають і на стосунки між дітьми. За словами ОСОБА_1 , між дітьми час від часу виникають непорозуміння, які мають взаємний характер.
Вона наголосила, що її син - ОСОБА_2 - не вчиняв систематичного психологічного цькування щодо ОСОБА_3 , а випадки словесних образ, якщо й мали місце, були поодинокими та стали результатом провокаційної поведінки самої ОСОБА_4 . З її слів, саме ОСОБА_5 неодноразово ображала її сина, провокуючи його на конфлікти.
ОСОБА_1 також зазначила, що здійснює належний нагляд за поведінкою свого сина та не вважає, що з її боку мало місце невиконання батьківських обов'язків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не здійснював систематичного цькування щодо ОСОБА_3 , визнав, що між ними іноді виникають конфлікти, однак заперечив, що ображав її постійно або умисно.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її малолітнього сина, а також перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов таких висновків
Відповідно до частини першої статті 173-4 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до частини третьої статті 173-4 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Відповідно до вказаного протоколу вбачається, що поліцейський кваліфікував дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-4 КУпАП, а отже доведенню підлягає відповідний склад адміністративного правопорушення, який полягає, зокрема, у наявності факту вчинення діяння, що містить ознаки булінгу (цькування), саме малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років, систематичності таких дій, їх спрямованості проти іншого учасника освітнього процесу, застосуванні психологічного або фізичного насильства (в тому числі із використанням електронних комунікацій), а також у настанні або можливості настання шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суду були надані докази, які були досліджені під час розгляду справи.
Відповідно до рапорту помічника чергового відділення поліції №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області від 04 травня 2025 року о 15:07, до поліції надійшло повідомлення зі служби «102» про вчинення правопорушення. Зокрема, 4 травня 2025 року о 15:04 у селі Іванівка Бериславського району малолітній ОСОБА_6 , віком 12 років, нецензурно ображав однокласницю, доньку заявниці - ОСОБА_7 , 12 років. Повідомлення надійшло від її матері - ОСОБА_8 , яка просила провести виховну бесіду з батьками дитини.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події від 04 травня 2025 року, ОСОБА_8 подала заяву до поліції, в якій просила вжити заходів впливу до малолітнього ОСОБА_9 , який, за її словами, систематично ображав її доньку.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_8 від 04 травня 2025 року, вона вказала на факт образ з боку ОСОБА_9 на адресу її доньки ОСОБА_5 , та просила захистити права її дитини.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_10 від 05 травня 2025 року, 05 травня 2025 року о 14:30, коли вона разом із онукою ОСОБА_11 йшла вулицею Визволителів у селі Іванівка, повз них проїхав ОСОБА_6 , який, не зважаючи на її присутність, висловився в бік онуки грубою нецензурною лайкою. З її слів, подібні дії з боку ОСОБА_12 мали місце не вперше.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 05 травня 2025 року, 04 травня 2025 року, під час того, як вона проводжала бабусю до зупинки, біля неї проїхав її однокласник ОСОБА_6 і, замість відповіді на її вітання, висловився в її бік грубою нецензурною лайкою. Також вона вказала, що раніше між ними виникали конфлікти і ОСОБА_13 неодноразово ображав її словами. На зауваження щодо припинення такої поведінки він не реагує.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 05 травня 2025 року, він заперечив використання нецензурної лексики на адресу ОСОБА_4 04 травня 2025 року, пояснивши, що просто привітався з нею, коли проїжджав повз на велосипеді. Він також зазначив, що між ним і ОСОБА_5 раніше дійсно виникали сутички, однак він заперечив факти образ.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 05 травня 2025 року, 04 травня 2025 року близько 14:30 у селі Іванівка між її сином та ОСОБА_11 мала місце розмова, під час якої, за словами сторонніх осіб, він нібито висловився на адресу дівчинки нецензурною лайкою. Однак вона зазначила, що достеменно невідомо, чи це справді мало місце, і що їй не відомо про будь-які подібні висловлювання з боку її сина раніше.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_14 від 05 травня 2025 року, протягом останніх кількох місяців між однокласниками ОСОБА_11 і ОСОБА_15 неодноразово виникали сварки та конфлікти, які супроводжувалися обопільними висловлюваннями з використанням грубої, у тому числі нецензурної, лексики. На зауваження з боку педагогів діти не реагували.
Відповідно до громадської характеристики на ОСОБА_1 , виданої старостою Високопільської селищної ради 07 травня 2025 року, вона виховує сина у шлюбі з чоловіком ОСОБА_16 , за характером спокійна, доброзичлива, вихована, працьовита. Скарги на її поведінку з боку громади відсутні.
Відповідно до громадської характеристики на ОСОБА_8 від 07 травня 2025 року, виданої старостою Високопільської селищної ради, вона є багатодітною матір'ю, виховує трьох неповнолітніх дітей разом із чоловіком ОСОБА_17 , характеризується як працьовита, відповідальна, зразкова мати. Скарг не надходило.
Відповідно до характеристики на ОСОБА_2 , складеної завідувачем філії та класним керівником, підтверджується, що учень систематично виявляє агресивну поведінку щодо інших учнів. Протягом останніх шести місяців зафіксовано прояви булінгу: використання образливих прізвиськ, погроз, нецензурних висловлювань на адресу інших учнів та їхніх батьків. Адміністрацією школи проводились профілактичні бесіди з дитиною та її батьками.
Відповідно до характеристики на ОСОБА_3 , складеної завідувачем філії та класним керівником, дівчинка стала об'єктом булінгу з боку ОСОБА_9 . Зафіксовано випадки вербальних погроз. Водночас у відповідь на образи вона проявляє агресивну поведінку, зокрема крики, погрози, словесні образи та застосування фізичної сили. Школа проводила з нею профілактичні бесіди про недопустимість такої реакції, навіть у відповідь на провокацію.
Так, встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно ґрунтуватися на належних і допустимих доказах, які у своїй сукупності підтверджують факт правопорушення та доводять його поза розумним сумнівом.
Суд вважає, що у даній справі не надано достатніх, належних і допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_18 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-4 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 173-4 КУпАП, булінг (цькування) визначається як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого
У матеріалах справи містяться твердження про словесні образи з боку малолітнього ОСОБА_2 , однак їхній характер і частота не дають підстав для висновку про систематичність у сенсі закону. Зокрема, єдиний підтверджений випадок, який має конкретну дату - 04 травня 2025 року - не може бути кваліфікований як булінг без встановлення повторюваності таких дій, що мали місце в минулому у схожих обставинах, а також чіткої спрямованості саме на приниження особистості потерпілої.
Інші твердження, зокрема щодо вересня-грудня 2024 року та лютого 2025 року, є загальними і не підтверджуються жодними конкретними доказами чи фіксацією окремих епізодів, які можна було б розглядати як елементи систематичного впливу. Пояснення ОСОБА_4 , її матері та інших свідків здебільшого вказують на взаємні конфлікти та словесні перепалки, однак не містять даних, які б свідчили про цілеспрямований і тривалий психологічний тиск лише з боку ОСОБА_2 .
Окрім того, з пояснень самого малолітнього ОСОБА_2 та його матері вбачається, що між дітьми існує особистісний конфлікт, який має двосторонній характер. Цей факт підтверджується також письмовими поясненнями ОСОБА_14 та характеристикою на ОСОБА_3 , де вказано, що дівчинка відповідала на образи агресивною поведінкою, словесними погрозами, криками, а також застосуванням фізичної сили. Такий обопільний характер конфлікту свідчить про його побутовий рівень, що не виходить за межі звичайної дитячої взаємодії, яка, хоча і може містити небажані прояви, не має правового навантаження булінгу.
Також відсутні будь-які медичні висновки або документи, що підтверджують заподіяння шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_19 , що є обов'язковим елементом складу правопорушення за ст. 173-4 КУпАП. Наявні посилання на «заподіяну психічну шкоду» мають виключно характер припущення і не підтверджені жодним спеціальним знанням або висновком фахівця.
Щодо наданої характеристики на ОСОБА_2 , складеної завідувачем філії та класним керівником, суд зазначає, що така характеристика не містить конкретизації обставин, які б свідчили про систематичність та тривалість дій, що мають ознаки булінгу. У документі вживаються загальні формулювання - «проявляє агресивну поведінку», «протягом останніх шести місяців зафіксовано прояви булінгу», однак не вказано жодного конкретного випадку, дати, часу, обставин чи змісту висловлювань, які б у сукупності свідчили про повторюваність або навмисний психологічний вплив саме на ОСОБА_7 . Відсутність посилання на будь-які акти реагування з боку адміністрації навчального закладу (акти про фіксацію булінгу, службові записки, повідомлення органам опіки, психолого-педагогічні висновки тощо) також свідчить про декларативний характер такої інформації. Відтак, надана характеристика, за відсутності інших прямих і деталізованих доказів, не може вважатися достатнім підтвердженням систематичного булінгу з боку ОСОБА_2 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що сукупність наданих доказів не дозволяє стверджувати про наявність усіх обов'язкових ознак булінгу в діях малолітнього ОСОБА_2 . Встановлені обставини свідчать про окремі конфлікти між учасниками освітнього процесу, які мають взаємний характер і не є цілеспрямованим, тривалим, систематичним психологічним насильством з боку лише однієї особи.
Таким чином, на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи суд дійшов висновку, що в наданих доказах відсутні належні підтвердження факту вчинення саме систематичних дій, які можна кваліфікувати як булінг, відсутні докази настання шкоди психічному здоров'ю потерпілої. За таких обставин, суд вважає, що відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-4 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, а отже провадження у справі належить закрити відповідно до пункту 1 статті 247, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-4 КУпАП.
Керуючись статями 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про адміністративне правопорушення від 05 травня 2025 року серії ВАД № 691066 - закрити за відсутністю (недоведеністю) в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області.
Повний текст постанови складено 20 червня 2025 року.
Суддя: _______________ О.О. Сікора