Справа № 609/574/25
3/609/280/2025
23 червня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли із СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
18 червня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №355525 від 08.06.2025, з якого вбачається, що «08.06.2025 о 17:55:00 м. Шумськ, вул. Українська, 127 водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка вимова) пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер ARLK0005 водій погодився, проба позитивна 0,93 проміле, з результатами огляду ОСОБА_1 не згідний. Проїхати в медичний заклад категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений вчасно про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, в графі протоколу про адміністративне правопорушення міститься підпис останнього про ознайомлення з інформацією про те, що розгляд справи відбудеться 23 червня 2025 року о 10 годині в Шумському районному суді. Крім того, з довідки про доставку СМС-повідомлення про дату та місце розгляду справи вбачається, що таке доставлене абоненту 18.06.2025 на номер мобільного телефону, який зазначено в протоколі. Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не скеровував.
Зважаючи на сповіщення останнього про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків приходжу, зокрема, виходячи із наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення не вбачаю, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності останнього та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №355525 від 08.06.2025; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.06.2025; Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QM 0963 083 24 чинне до 02.07.2025; довідку СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП; Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №492529 від 08.06.2025; чек приладу ALCOTEST 6820 ARLK-0005, тест №912; додані до протоколу докази (в т.ч. відеозапис), та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
За результатами огляду працівниками поліції складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, нечітка вимова. В акті також зазначено, результатом огляду на стан сп'яніння є позитивна проба 0,93% проміле, з результатом ОСОБА_1 не згідний.
Крім того, 08 червня 2025 року інспектором СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Грицаюком Сергієм Андрійовичем було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4925293. Згідно даної постанови ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР, за що його було піддано штрафу в розмірі 3400 грн.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 №355525 від 08.06.2025 інспектором СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Грицаюком Сергієм Андрійовичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, факт проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора із результатом 0,93% проміле, факт його незгоди з результатом та факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. Від надання пояснень порушник відмовився, зазначив, що такі надасть у суді, з протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за своїм змістом цієї норми закону, керування транспортним засобом в стані сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремими та самостійними діяннями, які складають склад адміністративного правопорушення.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейським 08.06.2025 було видане направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Кременецька опорна лікарня». Присутня відмітка про те, що такий огляд не проводився, через відмову водія.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, факт проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора із результатом 0,93% проміле, факт його незгоди з результатом та факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі підтверджується оглянутим в судовому засіданні диском з відеофіксацією події, яка мала місце 08 червня 2025 року в м. Шумськ по вул. Українська, Кременецького району Тернопільської області.
Суд зазначає, що досліджений судом відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи долучений і досліджений в судовому засіданні відеозапис на предмет доведеності фактичних обставин у справі, а саме керування транспортним засобом, наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та факту його відмови від проходження медичного огляду, суд, враховуючи відображені на відеозапису рух транспортного засобу мотоцикла МУСТАНГ 125.2 під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку, також поведінку ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, манеру мови і координацію рухів та приймаючи до уваги сукупність всіх інших досліджених доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння, факт проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, факт незгоди із результатом такого огляду та факт його відмови від проходження огляду для виявлення стану алкогольного сп'яніння, в медичній установі.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 р. пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі-ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п.2.5. ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, всупереч пункту 1.3 ПДР, який зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, в своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна, в тому числі не сідати за кермо транспортного засобу, будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також погодитись на проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 для наявності складу адміністративного правопорушення не має значення чи було зупинено транспортний засіб працівником поліції, чи водій здійснив зупинку сам, визначальним є проведення такого огляду або пропозиція на місці зупинки транспортного засобу, що і було здійснено поліцейським.
Відтак, обставини зазначені в протоколі узгоджуються між собою та з відеозаписами оглянутими в судовому засіданні, всі ці докази логічно доповнюють один одного та не суперечать один одному, суд вважає, що вони є правдивими, об'єктивними і підстав для недовіри до них немає.
Згідно з вимогами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, згідно зазначеної норми, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є завершеним складом адміністративного правопорушення та є достатньою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, а саме, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до п. 1.10 ПДР наявність посвідчення водія є обов'язковою умовою для визначення особи як водія.
Так, відповідно до довідки, виданої СПД №2 (м.Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області слідує, що ОСОБА_1 згідно бази даних «ГСЦ МВС» та «НАІС» отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 від 09.11.2021 року в ТСЦ 6143.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, тому вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 291, 294, 321 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК