Справа №478/685/25 пров. №2/478/339/2025
про залишення позовної заяви без руху
20 червня 2025 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Володимирівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
16 червня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Володимирівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , все життя пропрацював в колгоспі «Шлях до комунізму» Казанківського району, який в подальшому був реорганізований в КАСП «Володимирівський» Казанківського району Миколаївської області, а згодом в КСП «Володимирівський» Казанківського району Миколаївської області, являвся його членом та був колгоспним пенсіонером.
На момент паювання земель і отримання КАСП «Шлях до комунізму» Казанківського району Миколаївської області Державного акта на право колективної власності на землю, батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишався членом зазначеного підприємства, але посадові особи, що займались складанням списків членів КАСП, які мають право на земельний пай, не внесли прізвище батька позивача до списку, в результаті чого останній не отримав сертифікату на земельну частку (пай).
Посилаючись на право позивача ОСОБА_1 на спадщину як спадкоємця за законом після смерті батька та на те, що на час одержання КАСП «Шлях до комунізму» Державного акта на право колективної власності на землю, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишався членом зазначеного підприємства, представник позивача вважає, що згідно до вимог Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», Земельного Кодексу України, останній набув гарантоване право на одержання земельної частки (паю) із землі, переданої КАСП «Шлях до комунізму» у колективну власність згідно Державного акту на право колективної власності на землю, тому просив визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), орієнтованим розміром 7,22 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на землях запасу Володимирівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області.
Дана позовна заява надійшла до суду 16 червня 2025 року в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025 року справу розподіллено судді Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П.
Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.
Зазначену позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подано без додержання вимог встановлених п.п.3, 4, 6 ч.3 ст.175, ч.ч.4, 5 ст.177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За приписами ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі №910/13737/19 (провадження №12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Предметом позову є майнова вимога про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) в розмірі 7,22 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Шлях до комунізму», розташованих на території Володимирівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області.
Ураховуючи викладене, ціна позову в цій справі має визначатися вартістю земельної частки (паю) (середньої вартості паю відповідного розміру та території).
Проте додані до позовної заяви матеріали не дозволяють встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити дійсну вартість спірного майнового права.
Пунктом 3 ч.3 ст.175 ЦПК передбачено, що позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача та її представника, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Так, ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
В силу приписів ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Отже, в якості доказу вартості майна, суду може бути подано звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , необхідно зазначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірного майнового права, підтвердивши її розмір належними доказами
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет і підстава позову). Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
У змісті позовної заяви представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовує вимоги зазначенням обставин того, що після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняла його дружина, мати позивача - ОСОБА_5 , яка проживала з батьком на момент його смерті. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 13.06.2003 року виданим Володимирівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області. Спадщину, що відкрилась після її смерті прийняв позивач, так як є спадкоємцем майна батьків по закону. Хоча в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), орієнтованим розміром 7,22 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на землях запасу Володимирівської ОТГ Казанківського району Миколаївської області, що не узгоджується з викладеними обставинами позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , необхідно зазначити зміст позовних вимог.
Пунктом 6 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Отже, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , необхідно вказати у позові, які саме дії вона вживала для досудового врегулювання спору до звернення до суду, та надати цьому відповідні докази.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , пред'являючи позов з вимогою (визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом) не додала до позовної заяви документів, які свідчать про сплату нею судового збору.
Так, в силу приписів ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - становить 3028 гривень.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211 грн 20 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15140 грн.
Враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подана до суду в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналогічні за змістом вимоги містять і ч.2 та ч.8 ст.83 ЦПК України, якими встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суддя констатує, що до позовної заяви представником позивача не додано доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, а саме доказів того, що на момент паювання земель і отримання КАСП «Шлях до комунізму» Казанківського району Миколаївської області Державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , являвся членом колгоспу та був колгоспним пенсіонером.
За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Володимирівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме подати позовну заяву у новій редакції, яка повинна відповідати вимогам ЦПК України, в якій зазначити:
1.ціну позову, а саме дійсну вартість спірного майна (земельної частки (паю) в розмірі 7,22 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Шлях до комунізму», розташованих на території Володимирівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області) на день звернення до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна;
2.зміст позовних вимог; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, із наданням відповідних доказів;
3.сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101;
4.надати докази, що підтверджують викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.
У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.
На ухвалу в частині, що стосується зобов'язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали - 20.06.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко