Справа №463/10014/23
Провадження №1-кс/463/5744/25
23 червня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_3 , яке погоджене з заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, а саме на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), з метою запобігання можливості відчуження такого майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта житлової нерухомості - 775992646112). Заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників вказаного майна, яке належить ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що Державний інспектор ВМО № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_5 , 26.11.2021, близько 01:30 год., перебуваючи на митному пості «Яворів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець, вул. Вербицького, 54 (міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець»), будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_6 у вигляді несплати обов'язкових митних платежів шляхом приховування відомостей про наявність товару у вантажному відсіку транспортного засобу марки «IVECO», VIN-код НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в ході проведення митних формальностей щодо зазначеного транспортного засобу, усвідомлюючи що вага цього вантажного автомобіля становить понад 3,5 тони, а відтак його вантажний відсік підлягає фотографування та відображенню цієї інформації у відповідних функціональних модулях АСМО «Інспектор», як підтвердження того, що він переміщується через митний кордон України у напрямку «в'їзд в Україну» порожнім, у порушення вищеописаних норм Митного кодексу України, Положення про Держмитслужбу, Порядку здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016, № 370, Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2020 № 137од, Положення про відділ митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці, затвердженого в.о. начальника Львівської митниці від 01.03.2019, Посадової інструкції, затвердженої начальником Львівської митниці 01.07.2021, наказу Державної митної служби України від 30.12.2020 № 610 та наказу Львівської митниці від 11.10.2021 № 254, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, не провела фотографування вантажного відсіку транспортного засобу марки «IVECO», VIN-код НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , а отже не зафіксувала наявність товару у вантажному відсіку такого та порушень митних правил ОСОБА_6 , після чого повернула останньому його документи та надала йому контрольний талон серії TGC № 842641 для проходження по «червоному коридору» із відтиском особистої номерної печатки № 234, що надавало право останньому на виїзд із зони митного контролю.
Вищеописаними умисними діями ОСОБА_5 надала можливість ОСОБА_6 ввезти (здійснити імпорт) на територію України без сплати обов'язкових митних платежів товари відповідно до міжнародних товаросупровідних документів MRN - 21PL442020E0774352 від 05.11.2021, MRN - 21PL301010E1302291 від 17.11.2021, МRN - 21ITQXC1T0011741E7 від 12.11.2021, MRN - 21PL442020E0804941 від 17.11.2021, MRN - 21PL402010E1786584 від 19.11.2021, MRN - 21PL402010E1776220 від 17.11.2021, MRN - 21PL391010E2770133 від 17.11.2021, MRN - 21PL442020E0787958 від 10.11.2021, MRN - 21PL351020E0937591 від 28.10.2021 загальною вартістю 2 889 533, 74 грн., сума несплачених обов'язкових митних платежів з якої становить 686 680, 03 грн., в тому числі ввізного мита в сумі 89 479, 22 грн., антидемпінгового мита 1165,15 грн та податку на додану вартість в сумі 596 035,66 грн.
В результаті зловживання ОСОБА_5 своїм службовим становищем, державним бюджетом України недоотримано митних платежів на суму
686 680, 03 грн., яка більш ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2021 рік, тобто спричинено тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні зловживання службовим становищем - умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Окрім цього, державний інспектор ВМО №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_5 , перебуваючи на вказаному митному пості, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець, вул. Вербицького, 54, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою забезпечення одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_6 у вигляді несплати останнім вищеописаних обов'язкових митних платежів шляхом приховування відомостей про наявність товару у вантажному відсіку транспортного засобу марки «IVECO», VIN-код НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що зазначений вище транспортний засіб завантажений товаром, який підлягає декларуванню, в ході проведення митних формальностей щодо зазначеного транспортного засобу, використовуючи логін «MyronovaMI», який надавав їй право доступу до АСМО «Інспектор», 26.11.2021, в період часу з 01:30 год. по 02:05 год., внесла до електронного журналу «Пропуск через митний кордон» вказаної АСМО завідомо неправдиві відомості про те, що транспортний засіб марки «IVECO», VIN-код НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , переміщається без вантажу.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні службового підроблення- умисного внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні зловживання службовим становищем - умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, та службового підроблення - умисного внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Дослідивши подані матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно з п.2, 3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Із змісту ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч.1 ст.132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Враховуючи вищенаведені обставини, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а також можливості застосування спеціальної конфіскації в майбутньому у разі визнання особи винною у вчинення криміналоьних правопорушень, вважаю, що клопотання слідчого слід задовольнити, а саме слід накласти арешт на вказані в клопотанні речі.
Керуючись вимогами ст.ст. 9, 107, 131,132,170-173, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_3 , яке погоджене з заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задоволити.
Накласти арешт на майно, підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), з метою запобігання можливості відчуження такого майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта житлової нерухомості - 775992646112).
Заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників вказаного майна, яке належить ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1