Дата документу 23.06.2025
Справа № 334/3514/25
Провадження № 1-кп/334/536/25
23 червня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/334/536/24, внесене 09 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050000703, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, перебуває у шлюбі, фізичної особи - підприємця, є інвалідом II групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 369 КK України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
09.04.2025 приблизно о 20.06 годині ОСОБА_3 , перебував на водійському сидінні у власному автомобілі «HYUNDAI IX35», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився на проїжджій частині за адресою: м. Запоріжжя, вул. Петра Сагайдачного, 1А, та створював перешкоду для руху транспортних засобів.
Вказану подію було виявлено автоекіпажем поліції УПП в Запорізькій області з позивним «Хижак 102» у складі: поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції ОСОБА_6 та поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції ОСОБА_7 , які відповідно до затвердженої розстановки сил та засобів 4 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП здійснювали патрулювання по Дніпровському району м. Запоріжжя, з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху та правомірності експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі м. Запоріжжя.
Відповідно до примітки 1 до статті 364 КК України, статей 23, 30 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обіймаючи вищевказані посади, є службовими особами, яка здійснюють функції представників влади.
Працівники поліції автоекіпажу «Хижак 102», знаходячись на чергуванні, здійснюючи свої службові обов'язки, перебуваючи у однострої (форменому одязі) працівника поліції, з наявними нагрудними жетонами та нагрудними відео-реєстраторами, з метою виконання службових обов'язків, керуючись Законом України «Про Національну поліцію» та посадовою інструкцією підійшли до автомобіля «HYUNDAI IX35», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_3 , представились, надали для ознайомлення службові посвідчення, та відповідно до вимог законодавства попрохали надати документи, що посвідчують його особу, з метою встановлення його особи. Також під час спілкування з ОСОБА_3 працівники поліції виявили у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю, нечітка координація рухів та неможливість нормального спілкування. На пропозицію пройти освідування на факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_3 відмовився, у зв'язку з чим працівниками поліції було прийняте рішення про складання відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
З метою документування виявленого правопорушення, а саме складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, здійснюючи фіксацію на нагрудні відео-реєстратори, працівники поліції повідомили ОСОБА_3 про вчинене ним правопорушення та про заборону ОСОБА_3 керувати транспортним засобом, після чого поліцейський взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції ОСОБА_7 пішов до службового автомобіля, де почав складати протокол про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_6 залишилась для подальшого спілкування з ОСОБА_3 з метою недопущення залишення останнім місця події та роз'яснення останньому вимог чинного законодавства про заборону керувати транспортними засобами в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння.
Далі під час спілкування ОСОБА_3 з поліцейським взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капралом поліції ОСОБА_6 , йому було роз'яснено порядок складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП України, а також порядок розгляду справи у суді. Розуміючи настання адміністративної відповідальності та проведення судового розгляду, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди поліцейським автопатруля «Хижак 102» за вчинення ними в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданого їм службового становища, а саме: припинення складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди посадовим особам правоохоронних органів, які безпосередньо виконують свої службові обов'язки, ОСОБА_3 , якого заздалегідь було повідомлено про здійснення відео-фіксації розмови за допомогою нагрудного відео-реєстратора, розуміючи що його розмова фіксується на відео-реєстратор, висловив працівникові поліції автоекіпажу «Хижак 102» поліцейському взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капралу поліції ОСОБА_6 пропозицію надання неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу на час вчинення злочину складало 20 587 гривень, за вчинення ними в інтересах ОСОБА_3 дії з використанням наданого їм службового становища, а саме припинення складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідь на вказану пропозицію працівник поліції відповів відмовою та повідомив, що пропозиція неправомірної вигоди службовим особам тягне за собою кримінальну відповідальність. Однак на попередження працівника поліції про настання кримінальної відповідальності за надання неправомірної вигоди працівникові правоохоронного органу ОСОБА_3 не реагував та, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел під час подальшого спілкування ОСОБА_3 з поліцейським взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капралом поліції ОСОБА_6 , а саме о 20.16 годині ОСОБА_3 , якого заздалегідь було повідомлено про здійснення відео-фіксації розмови за допомогою нагрудного відео-реєстратора, розуміючи що його розмова фіксується на відео-реєстратор, будучи попередженим про настання кримінальної відповідальності за надання неправомірної вигоди працівникам правоохоронних органів, намагався покласти до кишені працівнику поліції автоекіпажу «Хижак 102» поліцейському взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капралу поліції ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу на час вчинення злочину складало 20 587 гривень, за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого поліцейським службового становища, а саме припинення складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною першою статті 369 КК України як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення в його інтересах дій з боку службової особи з використанням наданого їй службового становища.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав. Пояснив, що 09.04.2025 близько 20.00 годині він їхав додому на автомобілі «HYUNDAI IX35», державний номерний знак НОМЕР_1 . По дорозі автомобіль зламався та він зупинився поблизу кільця по вул. Петра Сагайдачного в районі адміністрації. Він ввімкнув аварійну сигналізацію та залишався на місці. Через деякий час він вжив в автомобілі алкоголь. У подальшому до його автомобіля підійшли поліцейські - чоловік та жінка. Вони звинуватили його в тому, що він керував автомобілем у стані сп'яніння. Він запропонував поліцейському - жінці 500 доларів США за те, щоб вони не складали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Вона відмовилась. Він намагався їй передати вказані гроші через вікно автомобіля, в якому він перебував, але вона не взяла їх. Можливо у подальшому він намагався покласти їй 500 доларів США до кишені. У подальшому він поклав гроші до своєї сумки. До цього поліцейські попереджали його про фіксування події на відео-реєстратор, а також про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди. У вчиненому він розкаюється.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу частини третьої статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням процесуальних документів про речові докази, заходи забезпечення кримінального провадження та матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив наслідки, передбачені частиною третьою статті 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно з частиною п'ятою статті 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Допитавши обвинуваченого, показання якого підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення в його інтересах дій з боку службової особи з використанням наданого їй службового становища, доведена «поза розумним сумнівом».
При призначенні покарання, відповідно до статей 65 - 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.
ОСОБА_3 вчинив нетяжкий корупційний злочин, раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є фізичною особою - підприємцем, інвалідом ІІ групи.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, а також його інвалідність ІІ групи. При цьому обставини, які обтяжують йому покарання, судом не встановлені.
Враховуючи у сукупності тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, ступінь його вини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене частиною першою статті 369 КК України, у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, в даному випадку є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні прокурором не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України. До грошових коштів в сумі 500 доларів США, які є предметом даного злочину, суд застосовує спеціальну конфіскацію на підставі статей 96-1 та 96-2 КК України, а також пункту 1 частини дев'ятої статті 100 КПК України.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Оскільки судом застосована спеціальна конфіскація до грошових коштів у сумі 500 доларів США, арешт майна, а саме 1 000 доларів США, накладений ухвалою слідчого судді від 14.04.2025 у провадженні № 1-кс/334/991/25 (справа № 334/2895/25), підлягає скасуванню в частині арешту 500 доларів США, які підлягають поверненню власнику майна.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 100, 174, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Застосувати спеціальну конфіскацію, шляхом вилучення у власність держави грошових коштів в сумі 500 (п'ятсот) доларів США купюрами по 100 доларів США, які упаковані у спецпакет CRI 114527 та зберігаються в Запорізькому РУП ГУНП в Запорізькій області.
Скасувати арешт майна - 1 000 доларів США, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 14 квітня 2025 року у провадженні № 1-кс/334/991/25 (справа № 334/2895/25), в частині арешту 500 доларів США.
Речові докази:
- 500 (п'ятсот) доларів США купюрами по 100 доларів США, які упаковані у спецпакет CRI 114527 та зберігаються в Запорізькому РУП ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_3 за належністю,
- відеозаписи, здійснені на мобільний телефон «Iphone 13», тривалістю 00.41 годин та 00.10 годин, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1