Справа № 727/7584/25
Провадження № 1-кс/727/1852/25
20 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 22024260000000129 від 17.07.2024 року, відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове Закарпатської області УРСР, громадянина Республіки Білорусь, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , яке погоджене із прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 .
Посилається на те, що упродовж 2013 року, у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти, зокрема, шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
Так, 07.04.2014 у м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб'єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».
Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. При цьому, терористична діяльність охоплює, зокрема, організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей 07.04.2014 розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30.04.2018 та надалі отримала формат «операції Об'єднаних сил».
З квітня 2014 року, точної дати слідством не встановлено, учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, вчиняють акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018
«Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
В той же час, громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_4 , достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, не пізніше серпня 2014 року (точну дату та час не встановлено), прибув з міста Брест Республіки Білорусь до тимчасово окупованої території Донецької області та за ідеологічними мотивами, вступив до терористичної організації «ДНР», у складі якої брав участь у бойових діях із Збройними силами України та правоохоронними органами України як оператор протитанкової керованої ракети (ПТУР).
В подальшому ОСОБА_4 з метою здійснення терористичної діяльності, не пізніше травня 2015 року, обійняв посаду стрільця у незаконному збройному формуванні терористичної організації «ДНР» - «4 батальйонно-тактична група».
Після цього, не пізніше вересня 2015 року ОСОБА_4 перейшов до іншого незаконного збройного формування «ДНР» - НОМЕР_1 окремий мотострілецький полк (9 ОМСП) «народної міліції ДНР», а вже у 2016 році до новоствореного на базі НОМЕР_2 ОМСП - 9-го окремого полку морської піхоти (9 ОПМП), в/ч НОМЕР_3 «народної міліції ДНР», у складі яких до грудня 2018 року брав участь у бойових діях проти Збройних сил України та правоохоронних органів України в районі населених пунктів Широкіно, Комінтерново Донецької області та інших, реалізовуючи злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», в результаті якої загинули та були поранені військовослужбовці ЗСУ.
Надалі, ОСОБА_4 , не пізніше листопада 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України, умисно прибув з Республіки Білорусь на тимчасово окуповану територію Донецької області, де добровільно вступив до складу незаконного збройного формування - НОМЕР_4 окремого полку морської піхоти (в/ч НОМЕР_3 ) так званої «народної міліції ДНР», який після анексії РФ Донецької області у вересні 2022 року був включений до складу Збройних сил РФ та перейменований на ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_5 ) Сухопутних військ РФ, у складі якої ОСОБА_4 і надалі бере участь у збройній агресії проти України, виконуючи бойові завдання на тимчасово окупованій території України проти Сил оборони України.
З огляду на встановлення вищеописаних обставин, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення, 11.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в участі у терористичній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, вручено останньому у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
11.06.2025 в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України розміщено повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області на 14.06.2025, 16.06.2025 та 17.06.2025 відповідно, однак ОСОБА_8 у визначений час не з'явився та не повідомив причин неявки.
Крім цього ОСОБА_4 скеровано повідомлення про підозру та повістки про його виклик до слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області на 14.06.2025, 16.06.2025 та 17.06.2025 на його особисту сторінку під назвою: « ОСОБА_9 » у соціальній мережі «Вконтакте», на що ОСОБА_4 відповів, що скерує їх у ФСБ РФ і таким чином підтвердив отримання повідомлення про підозру та повістки про виклики.
18.06.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, виконання якого доручено головного відділу контррозвідки Управління СБ України в Чернівецькій області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний час, підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду і знаходиться на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладенні в ньому.
Захисник в судовому засіданні вирішення клопотання залишила на розсуд суду.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши матеріали подані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 17.07.2024 року до ЄРДР за № 22024260000000129 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
11.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
11.06.2025 року в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України розміщено повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області на 14.06.2025, 16.06.2025 та 17.06.2025 відповідно, однак ОСОБА_4 у визначений час не з'явився та не повідомив причин неявки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_4 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього обмежувального заходу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів доданих до клопотання також встановлено, що ОСОБА_4 дійсно переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.
Постановою старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_3 від 18 червня 2025 року ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, не має місця проживання та соціальних зв'язків для існування на не окупованій частині території України, знайомий зі свідками, що в свою чергу свідчить про існування ризиків того, що ОСОБА_4 намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням всіх з'ясованих судом обставин, підозрюваному ОСОБА_4 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також подальшому переховуванню від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 205, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове Закарпатської області УРСР, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1