Справа № 727/5994/25
Провадження № 1-кп/727/309/25
11 червня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримі-нальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №120 252630 20000326 від 23.04.2025 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не одруженого, з повною загаль-ною середньою освітою, у відповідності до ст.89 КК України не судимого; зареєстро-ваного: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ; не працюючого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК Укра-їни,
встановив :
ОСОБА_3 , 29.03.2025 року, приблизно о 03 год 16 хв., переслі-дуючи кримінально-протиправний умисел спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, пе-редбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, без добровільної згоди власника, за відсутності на те законних підстав, тобто незаконно, за відсутності визначених законом підстав, в порушення вимог ст.30 Конституції України, ст.12 Загальної декларації прав людини, ст.17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст.8 Міжнародної Конвенції «Про захист прав лю-дини і основоположних свобод», шляхом відчинення дверей, незаконно проник до авто-мобіля марки «Toyota», моделі «Venza», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 який на момент проникнення знаходився поруч із будинком 33Б, що по вул. Сторожинецька в м.Чернівці, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим порушив її права на недоторканість іншого володіння особи.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникненні до іншого володіння особи.
Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримі-нального провадження в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.
До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого за ч.1 ст.162 КК України, не оспорює встановлені органом ді-знання обставини, згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.
Отже, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслала до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №120252630200 00326 від 23.04.2025 року, в якому виклала клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за від-сутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного за-собу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провад-ження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати за-гальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провад-ження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються вста новлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду об-винувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Тому суд, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх су-купності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку за ч.1 ст.162 КК України повністю доведена.
Згідно ст.6 «Конвенції про захист прав людини», ст.62 Конституції України і норм КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в закон-ному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного правопорушення повністю доведена.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхід-ність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і уз-годжених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти Украї-ни» ).
Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європей-ського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що: «при розгляді справ суди застосовують «Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому, суд згідно з вимогами ст. 65, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопору-шення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кри-мінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують та обтя-жують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, згідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню но-вих кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримі-нальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При вирішенні питання щодо призначення виду та міри покарання, суд керується ч.2 ст.50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як за-судженим, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, зважаючи на такі висновки Європейського суду з прав людини, виходячи з положень ст. 65 КК України, приймаючи до уваги викладене вище, враховуючи, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку і щиро розкаявся у цьому, його характеристику, наявність обставин пом'якшуючих пока-рання та відсутність обтяжуючих покарання, суд вважає за необхідне призначити обви-нуваченому покарання у вигляді штрафу, яке, з урахуванням вимог ст.4, 5 КК України, буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобі-гання вчинення нових кримінальних правопорушень, як ОСОБА_3 , так і іншими осо-бами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 302, 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винува-тим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та при-значити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Речові докази:
-змив на один ватний аплікатор, запакований до паперового конверту НПУ корич-невого кольору та наліпкою NPU-0215654 (а.с.23 т.1) - знищити.
-ДВД-R диск з відеозаписом (а.с.36 т.1) - залишити при справі.
На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його про-голошення.
Відповідно до частини 4 статті 382 Кримінального процесуального кодексу Укра-їни копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримі-нального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення криміналь-ного проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особли-востей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу Укра-їни вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити вста-новлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя : ОСОБА_1