Справа № 182/3845/25
Провадження № 1-кс/0182/611/2025
19.06.2025 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 за № 12025041340000645 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження -м. Нікополь, Дніпропетровської
області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не
працює, розлученого, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у
АДРЕСА_1 , фактично проживає у
АДРЕСА_2 , військовослужбовця
військової служби за мобілізацією на посаді стрільця-снайпера першого
механізованого відділення третього механізованого взводу сьомої
механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 у
військовому званні «солдат», раніше судимий:
- 04.11.1997 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 3, 2, ст. 206,
ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 29.09.1999;
- 22.07.2002 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК
України до 2 років позбавлення волі;
- 03.06.2006 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2, 3 ст. 185,
ч. 2, 3 ст. 186, ст. 263, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 6
місяців позбавлення волі;
- 25.12.2009 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2, 3 ст. 185,
ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення
волі. Звільнений 08.02.2013;
- 06.11.2013 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 289, ст. 71
КК України до 5 років 1 дня позбавлення волі;
- 15.04.2014 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 190, ч. 2
ст. 289, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 дня позбавлення волі.
Звільнений 26.01.2018;
- 25.10.2018 Заводським районним судом м. Кам'янське за ч. 2, 3 ст. 185,
ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 3 міс. позбавлення волі;
- 16.06.2022 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2
ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 міс. позбавлення волі;
- 26.03.2024 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 162 КК
України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України
від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ з власного пристрою)
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_7 ,
19 червня 2025 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 за № 12025041340000645 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 за № 12025041340000645 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 10.03.2022, громадянин України ОСОБА_5 призваний до Збройних Сил України за мобілізацією та згідно наказу № 143 від 10.10.2024 направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , перебуває у військовому званні «солдат».
Згідно наказу командира військової частини призначений на посаду стрільця-снайпера першого механізованого відділення третього механізованого взводу сьомої механізованої роти третього механізованого батальйону у військовому званні «солдат», де проходив військову службу до 10.10.2024, після чого самовільно залишив лікувальний заклад військової частини НОМЕР_2 .
Так, 17.06.2025 приблизно о 10:30 год. ОСОБА_5 знаходився в кафе «Нова Баварія», розташованого за адресою Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 65, де разом з раніше незнайомим йому ОСОБА_8 розпивав спиртні напої. В цей же день приблизно об 11:30 год. ОСОБА_8 вийшов з вищевказаного кафе та направився додому.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадання чужого майна, а саме рюкзака з майном, яке знаходилося у ньому, який належав потерпілому ОСОБА_8 та висів у нього за спиною.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадання чужого майна, ОСОБА_5 пішов вслід за ОСОБА_8 та, наздогнавши його на вул. Геннадія Жиздика напроти домоволодіння № 3 в м. Нікополь, Дніпропетровській області, діючи умисно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, підбіг до ОСОБА_8 та вдарив його кулаком руки по голові, від чого останній впав на землю, тим самим спричинивши ОСОБА_8 фізичну біль, застосував насильство яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого ОСОБА_5 відкрито, умисно, з корисливих мотивів, шляхом ривку зірвав з плеча потерпілого рюкзак з майном, яке знаходилося в ньому, та утримуючи викрадене майно, втік.
Тим самим, ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, повторно, відкрито викрав майно, яке належить ОСОБА_8 а саме:
- мобільний телефон Nokia model: TA-1114; IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , CODE 23NEB14RU00, ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1480 від 18.06.2025 становить 537 грн. 25 коп.,
- мобільний телефон SAMSUNG Galaxy J5, модель: SM-J530FM, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1480 від 18.06.2025 становить 1750 грн.,
- мобільний телефон: Xiaomi Redmi 23129RN51X, серійний номер НОМЕР_8 , IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 , ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1480 від 18.06.2025 становить 3143 грн.44 коп.,
- тканинний рюкзак, жилетку, два харчові контейнера для термоса, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють. Загальна сума спричиненого матеріального збитку потерпілому ОСОБА_8 , складає 5430 грн. 69 коп.
В подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втік, утримуючи при собі викрадене майно та маючи можливість розпорядитись ним на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно в умовах воєнного стану.
17.06.2024 о 13-20 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
18.06.2025 ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 10-ти років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічні тим, у яких підозрюється, а, отже, є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого. Пояснив, що він дійсно вчинив цей злочин, про що сильно жалкує. До винесення вироку він хоче побути вдома, бо, перебуваючи на військових навчаннях, отримав травму, зараз потребує операції, бо інакше може лишитись зору. Тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 - це будинок, де він буде мешкати з матір'ю, допомагатиме їй по господарству. Також додав, що він не буде переховуватись ні від слідства, ні від суду та обіцяє сумлінно дотримуватись умов домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 , підтримуючи позицію свого підзахисного, проти клопотання слідчого також заперечував. Захисник вказав, що зазначені слідчим ризики не обґрунтовані і ґрунтуються лише на тяжкості покарання, яке передбачає злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 . На думку захисника переховуватись від слідства та суду підозрюваний не буде, а тому просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зазначеною ним адресою.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров'я; 4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 186 КК України внесені до ЄРДР 17.06.2025 за № 12025041340000645.
18 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого; показаннями свідків; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду речей; висновком експерта по судово-товарознавчій експертизі; іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення /злочину/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків.
Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), бо підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них з метою зміни показів.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки у клопотанні взагалі не зазначено у чому він полягає.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, ніде не працює, що свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких стримуючих факторів та буде спонукати його продовжити свою злочинну діяльність. ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів і вчинив новий злочин в той час, як на розгляді Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження відносно нього. Крім того, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду стрільця-снайпера першого механізованого відділення третього механізованого взводу сьомої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», де проходив військову службу до 10.10.2024, після чого самовільно залишив лікувальний заклад ВЧ НОМЕР_2 .
З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, розлучений, на утриманні має неповнолітнього сина 2012 р.н., що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Окрім того, слідчий суддя враховує й те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, вчинив новий умисний корисливий злочин в той час, як на розгляді Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження відносно. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Так, особисте зобов'язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваного немає родичів, які б змогли належним чином контролювати його поведінку та гарантувати виконання підозрюваним умов домашнього арешту. Окрім того, підозрюваним не надано доказів щодо можливості проживання за вказаною ним адресою та згоди власника житла на його проживання у даному будинку.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 за № 12025041340000645 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 13-20 год. 15 серпня 2025 р.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання, тобто з 13-20 год. 17.06.2025.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1