19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2986/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - Головного управління ДПС України у Харківській області - Вірчак В.Г., в порядку самопредставництва, Власенко Ю.О., в порядку самопредставництва,
відповідача-1 - приватного підприємства «Приватна фірма «Здобушка» - Горбань Б.Ю. - адвокат (дов. від 13.09.2024),
відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Валео ЛТД» - не з'явився,
відповідача-3 - товариства з обмеженою відповідальністю «Форстмейстер» - не з'явився,
розглядаючи касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Харківській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 (головуючий суддя: Терещенко О.Г., судді: Тихий П.В., Плахов О.В.)
у справі № 922/2986/24
за позовом Головного управління ДПС України у Харківській області (далі - Головне управління ДПС)
до приватного підприємства «Приватна фірма «Здобушка» (далі - ПП «Приватна фірма «Здобушка»), товариства з обмеженою відповідальністю «Валео ЛТД» (далі - ТОВ «Валео ЛТД») та товариства з обмеженою відповідальністю «Форстмейстер» (далі - ТОВ «Форстмейстер»)
про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів,
Головне управління ДПС звернулося до суду з позовом до відповідачів про: визнання недійсним договору поставки від 01.07.2021 № 01/07-1, який укладений ТОВ «Валео ЛТД» з ПП «Приватна фірма «Здобушка»; визнання недійсним договору поставки від 25.05.2021 № 05/25-1, який укладений ТОВ «Форстмейстер» з ПП «Приватна фірма «Здобушка»; застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), і стягнення з ТОВ «Валео ЛТД» та ТОВ «Форстмейстер» на користь ПП «Приватна фірма «Здобушка» 7 403 808,00 грн; застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, та стягнення з ПП «Приватна фірма «Здобушка» на користь держави 7 403 808,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що оспорювані договори укладені виключно з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств за безтоварними господарськими операціями, що завдає шкоди державному бюджету України та державі в цілому.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2025 у справі № 922/2986/24 позов задоволено повністю.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване, зокрема з посиланням на те, що у правовідносинах між відповідачами, що виникли за спірними правочинами, мають місце безтоварні господарські операції з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставної податкової вигоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків та отримання коштів у сумі 7 403 808,00 грн. Наведене свідчить про наявність у відповідачів умислу на укладання спірних договорів, які суперечать інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 зі справи рішення суду першої інстанції скасовано повністю, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Здійснено новий розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції обґрунтовано, зокрема тим, що матеріалами справи, за відсутності обвинувального вироку у кримінальному провадженні, не підтверджується заподіяння матеріального збитку державним чи іншим інтересам та наявності інших суспільно небезпечних наслідків. Висновок місцевого господарського суду про те, що склавши первинні документи бухгалтерського обліку, які не підтверджують фактичного здійснення господарської операції, відповідачі діяли узгоджено, маючи умисел та переслідуючи мету: створення формальних підстав виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість, що доводиться оформленням ПП «Приватна фірма «Здобушка» відповідних податкових накладних, є передчасним.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції у справі, Головне управління ДПС звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, згідно з якою просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права (частини п'ятої статті 203 ЦК України, частини третьої статті 228 ЦК України) у подібних правовідносинах, які (висновки) викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 зі справи № 910/6271/17, від 13.02.2018 зі справи № 910/1421/16, від 15.02.2018 зі справи № 911/1023/17, від 17.04.2018 зі справи № 910/1424/16, від 31.05.2018 зі справи № 911/639/17, від 09.07.2019 зі справи № 911/1113/18, від 10.06.2021 зі справи № 910/114/19, від 13.01.2022 зі справи № 908/3736/15, від 20.03.2019 зі справи № 922/1391/18, від 03.07.2019 зі справи № 369/11268/16-ц, від 05.05.2023 зі справи № 1340/5998/18, від 11.04.2018 зі справи № 2а-576/12/0970.
Також скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права (пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України та стосовно наявності вироку у кримінальній справі) у подібних правовідносинах, які (висновки) викладені у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 зі справи № 810/6201/14, від 26.04.2016 зі справи № 2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 зі справи № 826/17617/13-а, у постановах Верховного Суду від 07.07.2022 зі справи № 160/3364/19, від 14.01.2020 зі справи № 814/2804/14.
Крім того, скаржник вказує про незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які (висновки) викладені у постановах від 18.09.2024 зі справи № 918/1043/21, від 22.10.2024 зі справи № 918/2/24.
Скаржник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази у порядку статті 86 ГПК України, а саме: витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, показання власників житлових приміщень, протокол огляду місцевості, відомості з 20-ОПП, протоколи допиту водіїв транспортних засобів, лист від перевізника, податкові розрахунки за формою 1 ДФ, що підтверджують відсутність трудових відносин водіїв з перевізниками, матеріали кримінального аналізу, відповідь ІП «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відомості щодо відсутності складів, персоналу, засобів виробництва у ТОВ «Валео ЛТД» та ТОВ «Форстмейстер», запити до перевізників, які спростовують факт здійснення транспортних перевезень за ТТН, заяви свідків у межах досудового розслідування щодо відсутності фактичного постачання товару, первинні бухгалтерські документи, які містять розбіжності або ознаки штучного документообігу та інші документи, які містять податкову інформацію (зазначене за своїм змістом відповідає пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
ПП «Приватна фірма «Здобушка» у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечило, з посиланням, зокрема на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить Суд касаційну скаргу Головного управління ДПС залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ТОВ «Валео ЛТД» та ТОВ «Форстмейстер» не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.06.2025 № 32.2-01/1163 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 922/2986/24, у зв'язку з тим, що згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2025 № 10 суддю Ємця А.А. обрано до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою від 16.06.2025 зі справи задоволено заяву Головного управління ДПС про участь в судовому засіданні у справі № 922/2986/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
При підготовці справи № 922/2986/24 до касаційного розгляду Верховний Суд установив, що ухвалою 13.11.2024 колегія суддів передала на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі 1) Харківської міської ради та 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів.
Передаючи справу № 922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та мотивуючи підстави для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, колегія суддів виходила, зокрема з того, що майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені частиною першою статті 216, пунктом 1 частини першої статті 1212 ЦК України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
З огляду на те, що у справі № 922/2986/24 предметом спору є визнання недійсними договорів поставки; застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, і стягнення з ТОВ «Валео ЛТД» та ТОВ «Форстмейстер» на користь ПП «Приватна фірма «Здобушка» 7 403 808,00 грн; застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, та стягнення з ПП «Приватна фірма «Здобушка» на користь держави 7 403 808,00 грн, тобто застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, та зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23 щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі № 922/2986/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС України у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі № 922/2986/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова