вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"23" червня 2025 р. Справа № 918/1095/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 від 17.06.2025 року про роз'яснення судового рішення у справі № 918/1095/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
без виклику учасників справи.
В провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 918/1095/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року затверджено звіт керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_2 про хід процедури погашення боргів по справі № 918/1095/23 станом на 23 жовтня 2024 року про проведену роботу в процедурі погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від боргів. Постановлено, що: вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Припинено повноваження керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Франка О.П. (свідоцтво № 246 від 02 квітня 2013 року). Закрито провадження у справі № 918/1095/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (суддя Войтюк В.Р.).
18 червня 2025 року від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла заява від 17.06.2025 року про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.11.2024 року у справі № 918/1095/23, а саме роз'яснити, що вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 зі сплати заборгованості за кредитним договором, щодо якої було відкрите виконавче провадження № 58969221, є погашеними за результатами процедури неплатоспроможності, а виконавчий документ - виконавчий лист Рівненського міського суду Рівненської області від 22.02.2011 у справі № 2-2295/10, вважається таким, що не підлягає виконанню.
Розпорядженням керівника апарату від 18 червня 2025 року № 03-04/51/2025 у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Рівненської області, враховуючи наказ Господарського суду Рівненської області № 04-40/90/25 від 18.03.2025 про його відрахування зі штату суду, з метою розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1095/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року справу № 918/1095/23 передано судді Політиці Н.А.
Крім того протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.06.2025 року заяву ОСОБА_1 від 17.06.2025 року про роз'яснення судового рішення у справі № 918/1095/23 також передано судді Політиці Н.А.
Враховуючи викладені обставини, справу № 918/1095/23 необхідно прийняти до провадження.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги положення статті 245 ГПК України, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, господарським судом встановлено наступне.
Станом на 16.06.2025 на примусовому виконанні Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 58969221, боржником за яким є ОСОБА_1 , стягувачем - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк".
В межах виконавчого провадження № 58969221 на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист Рівненського міського суду Рівненської області від 22.02.2011 у справі № 2-2295/10 про стягнення з ОСОБА_1 не користь ПАТ АБ "Укргазбанк" грошових коштів в сумі: прострочена заборгованість по кредиту - 132 600 доларів США, прострочені відсотки - 16 442,99 доларів США, пеня за простроченими відсотками за кредитом - 162 353,02 грн. Виконавчий лист видано на виконання рішення від 30.09.2010 у справі № 2-2295/10. Виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця Потонею Д.О. від 23.04.2019.
Зі змісту рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2010 у справі № 2-2295/10 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ АБ "Укргазбанк" виникла на підставі укладеного між ними кредитного договору № 20/07/К-МБ-04 від 28.12.2007 та додаткових договорів до нього. Поряд з цим в межах справи про банкрутство ухвалою від 04.03.2024 включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" в розмірі 12 716 106 (дванадцять мільйонів сімсот шістнадцять тисяч сто шість) грн. 67 коп. - вимоги другої черги, 162 353 (сто шістдесят дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 02 коп. - вимоги третьої черги та 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. судових витрат - вимоги першої черги. Вимоги, визнані судом, виникли на підставі того ж кредитного договору № 20/07/К-МБ-04 від 28.12.2007 та підтверджувалися банком у справі про банкрутство тим же рішенням суду від 30.09.2010 року у справі № 2-2295/10.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Тобто, вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , які перебувають на примусовому виконанні Рівненського відділу ДВС у провадженні № 58969221, є конкурсними вимогами в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
Більше того, такі вимоги заявлялися банком та були предметом дослідження суду у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Станом на 16.06.2025 попри наявність ухвали суду про звільнення ОСОБА_1 від боргів, виконавче провадження № 58969221 не може бути закінчене органом ДВС, оскільки така підстава для закінчення виконавчого провадження не визначена законом.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз'яснення ухвали 11.11.2024 року у справі № 918/1095/23.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України , заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутство).
За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені частиною першою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.
Норма ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і щодо неплатоспроможності фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Так, частиною 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: 1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи; 4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника; 5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом; 7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог; 9) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; 10) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 11) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; 12) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; 13) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 та 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Конструкція цієї норми побудована як безумовний захід, який слідує за наслідками вчинення всіх дій, які передбачені як процедурою реструктуризації боргів-боржника, так і процедури погашення, в т.ч. але не виключно вчинення дій по виявленню майна фізичної особи, формуванню ліквідаційної маси, її реалізація та погашення вимог кредиторів в порядку визначеному ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
В свою чергу, наслідки закінчення відповідної процедури неплатоспроможності врегульовано не лише ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, але і щодо фізичної особи вони мають окремі додаткові особливості, що встановлені в ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, в ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд при постановлені ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
З наведеного слідує, що фізична особа боржник звільняється від всіх боргів, які виникли у неї до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та під час такого, провадження за виключенням тих, що вказані в частині другій ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тоді як під звільненням від боргів в контексті ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства необхідно розуміти те, що вимоги конкурсних кредиторів, які були та/або не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "По виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.11.2024 у справі № 918/1095/23, зокрема, затверджено звіт керуючого реалізацією майна, завершено процедуру погашення боргів та закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених ч. 2 статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Однак, попри те, що вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не входять до вимог, визначених в частині другій ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, на сьогодні виконавче провадження із примусового стягнення таких вимог досі відкрите та не може бути закінчене виконавцем, оскільки конкретний виконавчий документ, що перебуває на примусовому виконанні (виконавчий лист від 22.02.2011 у справі № 2-2295/10) не було визнано таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або втрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За усталеною практикою господарських судів, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині, роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз'ясненні.
Звертаючись до суду із заявою про роз'яснення рішення заявник просить суд роз'яснити ухвалу суду від 11.11.2024 у справі № 918/1095/23, яке було б спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі, без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 ГПК України, про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 від 17.06.2025 року про роз'яснення судового рішення у справі № 918/1095/23.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 245 ГПК України, суд -
1. Прийняти справу № 918/1095/23 до свого провадження.
2. Заяву ОСОБА_1 від 17.06.2025 року про роз'яснення судового рішення у справі № 918/1095/23 - задовольнити.
3. Роз'яснити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.11.2024 року у справі № 918/1095/23, а саме роз'яснити, що вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 зі сплати заборгованості за кредитним договором, щодо якої було відкрите виконавче провадження № 58969221, є погашеними за результатами процедури неплатоспроможності, а виконавчий документ - виконавчий лист Рівненського міського суду Рівненської області від 22.02.2011 у справі № 2-2295/10 вважається таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 23 червня 2025 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Політика Н.А.