65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/849/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/849/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01132, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)
до відповідача Акціонерного товариства “Херсонобленерго» (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638)
про стягнення 106 685,93грн.
Представники сторін:
від позивача: Тараненко Р. Ю. довіреність;
від відповідача: Анісімов В. В. довіреність;
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства “Херсонобленерго» про стягнення 13 503 718,16грн.
Ухвалою від 11.03.2025р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» було залишено без руху.
13.03.2025р. до господарського суду надійшла заява (вх. №8314/25) від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про усунення недоліків позовної заяви.
03.04.2025р. за вх. №10689/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву, згідно якого останній, серед іншого, просить суд провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 13 397 032,23 грн. закрити в зв'язку з її сплатою, що підтверджується платіжними інструкціями доданими до відзиву.
Ухвалою суду від 07.05.2025р. клопотання Акціонерного товариства “Херсонобленерго» про закриття провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 13 397 032,23 грн., яке викладене у відзиві на позовну заяву від 03.04.2025р. за вх. №10689/25 було задоволено, провадження у справі №916/849/25 за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до Акціонерного товариства “Херсонобленерго» в частині стягнення основного боргу в сумі 13 397 032,23 грн. закрито.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2025р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
03.04.2025р. за вх. №10689/24 до суду від відповідача надійшла відзив на позовну заяву, згідно якого останній щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат вказує, що в результаті бойових дій і окупації території будівлі офісу, що розташована за адресою м. Херсон, вул. Пестеля, 5 є пошкодженою є розграбованою (відсутня первинна документація, сервери, комп'ютери, тощо). Останній удар по обленерго було нанесено 01.04.2025 року. Відповідні події вплинули на господарську діяльність АТ «Херсонобленерго» (зменшено вартість активів в три рази, зменшено обсяг послуг, що надаються в 8 разів) та його контрагентів, а саме, не можливістю формування обсягів розподіленої та переданої електричної енергії. Тому враховуючи зазначене, та той факт, що обсяги та вартість електричної енергії та відповідні нарахування є мірою відповідальності, стягнення мір відповідальності, а саме інфляційних та трьох відсотків річних є протиправним та таким, що суперечить позиції Верховного Суду та законодавству України.
14.04.2025р. за вх.№11835/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній вказує що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
28.04.2025р. за вх. №13446/25 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно якої останній просить суд у разі прийняття рішення про стягнення 3% річних зменшити їх розмір до 1,5% в сумі 28 018,55грн.
Судом, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.04.2024 р. між Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго» та Акціонерного товариства “Херсонобленерго» було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0053-03032-ПД.
Позивач зазначає, що укладений між сторонами договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання та розміщений на офіційному сайті позивача.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга). Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Відповідно до п. 2.2. Договору, Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, КСП, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п. 2.3 Договору).
Згідно п.2.4 Договору, цей Договір встановлює права та обов'язки Сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.
Ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п.3.1 Договору).
Відповідно до п.3.2 Договору, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП (п. 3.3. Договору).
Положеннями п.3.4 Договору передбачено, що планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.3.5. Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Пунктом 3.6. Договору, передбачено, що плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Згідно п.3.7 Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Відповідно п. 3.9. Договору, за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
Згідно п. 11.3 Договору, Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Положеннями п.11.5 Договору передбачено, що будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
Відповідно до п.11.6 Договору, рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п.11.7. Договору).
Позивач вказує, що виходячи умов договору, ним своєчасно та в повному обсязі надавалися послуги Відповідачу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Так, зокрема за розрахункові періоди листопад 2024 р. - січень 2025 р. Сторонами були підписані Акти надання послуги та Акти корегування шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме: Акт надання послуги від 30.11.2024 на суму 4 226 241,26 грн. з ПДВ; Акт надання послуги від 31.12.2024 на суму 4 885 370,32 грн. з ПДВ; Акт надання послуги від 31.01.2025 на суму 4 296 161,57 грн. з ПДВ. Всього згідно підписаних Сторонами Актів наданих послуг за період листопад 2024-січень 2025р.р., Позивачем було надано Послугу Відповідачу на загальну суму 13 407 773,15 грн. з ПДВ.
Також, як зазначає, ним складено та направлено відповідачу Акти коригування за розрахункові періоди вересень 2024, листопад 2024р та січень 2025, а саме: Акт коригування від 05.12.2024 до Акту надання послуги від 30.09.2024 за яким обсяги наданої Послуги збільшено на 453,75 грн.; Акт коригування від 03.01.2025 до Акту п/п від 31.10.2024 за яким обсяги наданої Послуги зменшено на 5 439,35 грн.; Акт коригування від 30.01.2025 до Акту надання послуги від 30.11.2024 за яким обсяги наданої Послуги зменшено 5 755,32 грн.
За посиланнями позивача, відповідач, у порушенні умов договору розрахунки за надані послуги не здійснював, внаслідок чого, станом на 15.02.2025 р., у нього утворилась заборгованість по оплаті за наданні послуги на загальну суму 13 397 032,23 грн.
Поряд цим під час розгляду справи, відповідачем було сплачу суму основного боргу в розмірі 13 397 032,23грн. що мало наслідком закриття провадження по справі в цій частині.
Крім того в зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманих послуг, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 56 036,31грн. та інфляційні втрати в розмірі 50 649,63 грн.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідними позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0053-03032-ПД від 01.04.2024, який є публічним договором приєднання, укладеним шляхом подання відповідачем відповідної заяви-приєднання.
Даний договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи України. За цим Договором позивач безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.
В свою чергу відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього договору - до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно); а після коригування обсягів та вартості Послуг, - до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи з наявних матеріалів справи відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за №0053-03032-ПД від 01.04.2024 в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги, внаслідок чого станом на дату звернення позивача до господарського суду з даним позовом у відповідача був наявний борг у сумі 13 397 032,23 грн., який погашений відповідачем під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим господарським судом 07.05.2025р. постановлено ухвалу про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 13 397 032,23грн.
Разом з тим з огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати вартості наданих послуг не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
Так, позивачем в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за №0053-03032-ПД від 01.04.2024 позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 56 036,31грн. та інфляційні витрати в розмірі 50 649,62грн.
Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних за період з листопад 2024р. - січень 2025р. в розмірі 54 173,73грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно.
Поряд з цим з наданого розрахунку вбачається, що позивачем здійснено донарахування суми 3% річних на суму простроченого зобов'язання відповідача за січень 2024р., вересень 2024р. та жовтень 2024р. по дату фактичного виконання зобов'язання відповідачем в загальному розмірі 1 862,58грн.
Разом з тим, враховуючи заперечення відповідача та відсутність в матеріалах справи первинних документів, які б підтверджували факт несвоєчасного здійснення відповідачем оплати планових рахунків, зокрема, акти наданих посилу у донараховані періоди, відомості щодо їх отриманні відповідачем, докази несвоєчасної оплати, суд доходить що донарахована сума 3% річних за січень 2024р., вересень 2024р. та жовтень 2024р. в розмірі 1 862,58грн. задоволенню не підлягає.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні витрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат в розмірі 50 649, 62грн., судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних витрат в розмірі 50 649,62грн.
Поряд з цим, відповідачем у запереченнях на відповіді на відзив на позов заявлено клопотання про зменшення розміру 3 % річних на 50%.
Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновки Великої Палати викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно із яким Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З урахуванням конкретних обставин даної справи, які мають юридичне значення, суд враховує: ступінь виконання боржником основного зобов'язання - відповідачем повністю сплачена сума основного боргу у розмірі 13 397 032,23грн.; відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору; відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання.
Також суд враховує, що відповідачем у даній справі є Акціонерне товариство “Херсонобленерго» із місцезнаходженням: 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, метою діяльності якого є задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах, задоволення потреб споживачів електричної енергії в умовах функціонування єдиної енергетичної системи України та реалізація, на підставі одержаного прибутку, соціальних та економічних інтересів акціонерів Товариства. При цьому суд зазначає, що загальновідомими обставинами є те, що територія м. Херсон та Херсонської області від початку повномасштабного вторгнення перебувала в тимчасовій окупації, а після її звільнення визнана зоною активних бойових дій, яка кожного дня перебуває під інтенсивними обстрілами ворога, внаслідок яких знищується енергетична інфраструктура країни. Таким чином, господарський суд враховує діяльність АТ “Херсонобленерго» та важливість збереження господарської діяльності відповідача.
Таким чином, дослідивши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру 3% річних, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, а також приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, вважає за можливе зменшити суму 3% річних до 27 086,87грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, проте враховуючи обставини встановлені по тексту рішення вище, підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01132, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) до Акціонерного товариства “Херсонобленерго» (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Херсонобленерго» (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01132, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) інфляційні витрати в сумі 50 649 (п'ятдесят тисяч шістсот сорок дев'ять)грн. 62 коп., 3% річних в розмірі 27 086 (двадцять сім тисяч вісімдесят шість)грн. 87коп. та судовий збір в сумі 1 267 (одна тисяча двісті шістдесят сім)грн. 89коп.
3 В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повний текст рішення складено 20 червня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна