65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/770/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/770/25
За позовом: Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44279728)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РІЕС» (73003, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 17, кв. 20А, код ЄДРПОУ 43186025)
про розірвання договору оренди та стягнення 124183,35грн.
Представники сторін:
від позивача: Миронюк В.О. самопердставицтво;
від відповідача: Петренко Н.О. ордер;
Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “РІЕС» про розірвання договору оренди та стягнення 124 183,35грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2025р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/770/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
31.03.2025р. за вх. №10096/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв'язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити.
09.04.2025р. за вх.№11518/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вказує позивач, 21.01.2020 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЕС» (Орендар) було укладено договір № 2148 оренди комунального майна міської територіальної громади (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху загальною площею 108,6 (сто вісім цілих шість десятих) кв.м, за адресою: місто Херсон, вулиця 295 Херсонської стрілецької дивізії, будинок №6/9, вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ПП «Собрі», які необхідні йому для здійснення підприємницької діяльності. Майно належить Орендодавцю на підставі Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого 29.03.2006року Херсонською міською радою, на підставі рішення виконавчого комітету від 28.03.2006р. №166. Право власності на майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні, Херсонської області 25.06.2014р., номер запису про право власності: 693864, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 397449565101.
Вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акта прийняття-передачі вказаного майна з орендодавцем (п. 2.1).
Передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається міська територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2).
Орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499, і становить 27 485,74 без ПДВ за рік ( додаток 1) (п. 3.1).
Орендна плата становить 2 290,05 (базовий - грудень 2019 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності на р/р 238201720355149001001078147 Державної казначейської служби України, місто Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 37465469, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства (п. 3.2).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянуто, на вимогу однієї зі сторін, у разі зміни Методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно п.3.4 договору, Орендна плата перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2-ох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.
Орендар зобов'язується: використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього Договору; своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату; протягом дії договору оренди здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонту орендованих основних фондів. Ця умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень; у разі припинення дії цього договору, повернути Орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж за час передачі його в оренду; протягом місяця застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно било застраховане. (п.5.1 - 5.5).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.9.1).
Цей Договір діє з 21 січня 2020 року до 21 січня 2055 року (п. 10.1).
Договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу Орендодавця, договір оренді може бути достроково розірваний з підстав, зокрема порушення Орендарем умов передбачених підпунктом 5.5 пункту 5 цього договору; не внесення орендної плати в повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль (пункт 11.4).
Орендодавець має право відмовитися від договору в разі порушення істотних умов договору орендарем. У разі відмови Орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору (пункт 11.5).
Також 20.01.2020 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради як Орендодавцем та Товариства з обмеженою відповідальністю “РІЕС», як Орендарем підписано акт прийняття-передачі об'єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача - суб'єкту підприємницької діяльності.
За посиланнями позивача, Рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2021 № 73 утворено, серед інших Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та припинено шляхом реорганізації з 01.06.2021, зокрема Управління комунальної власності Херсонської міської ради. Встановлено, що в частині забезпечення нерозривності виконання повноважень місцевого самоврядування щодо прав та зобов'язань виконавчих органів ради правонаступниками припинених виконавчих органів Херсонської міської ради (зі статусом юридичної особи) із урахуванням повноважень відповідно до положень про них є, зокрема Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади.
Рішенням Херсонської міської ради від 18.06.2021 № 346 відмінено процедуру реорганізації (шляхом перетворення) наступних юридичних осіб - виконавчих органів Херсонської міської ради, зокрема Управління комунальної власності Херсонської міської ради. Припинено юридичні особи - виконавчі органи Херсонської міської ради, серед яких Управління комунальної власності Херсонської міської ради, реорганізувавши шляхом приєднання до Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, який є правонаступником його прав та обов'язків.
Як вказує позивач, всупереч обов'язкам передбачених розділом 5 договору, Орендарем порушено істотні умови Договору № 2148, а саме: за період з 21 січня 2020 року по грудень 2020 року, з січня по грудень 2021 року, з січня 2022 року по 23 лютого 2022 року та з січня по грудень 2023 року орендна плата до бюджету Орендодавця не сплачувалась, що мало наслідок виникнення у останнього заборгованості з орендної плати в сумі 124 183, 35 грн.
За посиланнями позивача, 12.02.2024р. працівниками Департаменту складено акт обстеження № 14/24 об'єктів нерухомості, що належать до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, по вулиця 295 Херсонської стрілецької дивізії, будинок №6/9, м. Херсон. Назва об'єктів нерухомості: Нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 108,6 кв.м, розташовані за адресою: місто Херсон, вулиця 295 Херсонської стрілецької дивізії, будинок №6/9. Договір оренди від 21.01.2020 № 2148. Термін дії договору - 21.01.2055 включно, за яким Орендодавець: Управління комунальної власності Херсонської міської ради (правонаступник - Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (далі - Департамент)), Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕС» .
У складеному актів викладено наступне - на момент обстеження виявлено: загальний стан об'єкта задовільний. Слідів використання орендарем приміщення не виявлено; Зовні стан майна свідчить про те, що впродовж дії договору орендар встановив захисні ролети, зробив тинькування зовнішніх стін з наступним фарбуванням водоемульсійною фарбою. Змінив покрівлю над тамбурним приміщенням; Орендар тривалий час не виходить на зв'язок, не повідомив про своє місцезнаходження; Збереження комунального майна не забезпечено; Факт пошкодження будівлі внаслідок збройної агресії РФ проти України (обстрілів) не виявлено.
02.08.2024р. Департаментом складено до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕС» вимогу щодо розірвання договору оренди комунального майна та сплати заборгованості, в якій посилаючись на порушенням останнім взятих на себе за укладеним Договором зобов'язань в частині внесення орендної плати, що мало наслідком виникнення заборгованості в сумі 124 183,35грн., вимагає вказану заборгованість сплатити на розрахунковий рахунок: UA158201720355119003021147277 Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, ЄДРПОУ 44279728. Постачальник: Департамент розвитку об'єктів комунальної власності ТГ ХМР, ЄДРПОУ 44279728. Адреса: просп. Незалежності, 37, м. Херсон, 73003.
Крім того, посилаючись на те, що угода про розірвання договору укладається у той самій формі, що і договір пропонує погодити час та місце укладення додаткової угоди до Договору про його розірвання.
Відповідно до опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чеку АТ “УКРПОШТА» зазначеному вимогу надіслано Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕС» в день її складання - 02.08.2024р.
Разом з тим, як зазначає позивач, відповідна вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, заборгованість в сумі 124 183,35грн. оплачена не була.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлений чинним законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суд має виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами та має бути спрямований на захист порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Згідно з ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України, особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Згідно із частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, 21.01.2020р. між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЕС» був укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади №2148, відповідно до умов якого позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху загальною площею 108,6 (сто вісім цілих шість десятих) кв.м, за адресою: місто Херсон, вулиця 295 Херсонської стрілецької дивізії, будинок №6/9, для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Цей договір набирає чинності з 21.01.2020р. і діє 21.01.2055р. включно.
Орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499, і становить 27 485,74 без ПДВ за рік ( додаток 1) (п. 3.1).
Орендна плата становить 2 290,05 (базовий - грудень 2019 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності на р/р 238201720355149001001078147 Державної казначейської служби України, місто Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 37465469, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства (п. 3.2).
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Договору Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього договору та своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до ч. 1, 4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
У відповідності до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
За приписами ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, у спірному договорі сторонами узгоджено, зокрема, що орендна плата вноситься відповідачем не пізніше 25 числа поточного місяця, а орендар, а зобов'язаний використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього договору, своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату.
Так, Позивач у позовній заяві зазначив, що у період з 24 лютого 2022р. по грудень 2022р. відповідач був звільнений від сплати орендної плати відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 27.05.2022р. №634.
Водночас, за твердження позивача, у відповідача за період з 21.01.2020р. по 23.02.2022р. та з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. наявна заборгованість у розмірі 124 183,35 грн.
Водночас, вирішуючи питання стосовно нарахування відповідачу орендної плати у спірні періоди, суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Відповідно до пп. 1 п.1 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин до 07.05.2024р., на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Відповідно до пп.5 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 р. звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Виходячи з вищезазначених положень Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції чинній протягом всього періоду заявленої до стягнення заборгованості (з січня по грудень 2023р.), приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна м. Херсон, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, суд вважає, що відповідач у період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. був звільнений від орендної плати за орендоване нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
При цьому, слід зауважити, що положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати 31.12.2022р., наявність правової конструкції “але у будь-якому разі до 31.12.2022р.» свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022 р.
Крім того, слід зауважити, що на момент прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №634 від 27.05.2022р. діяв наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022р. №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», згідно з яким (в редакції станом на дату винесення Постанови Кабінету Міністрів України від №634 від 27.05.2022р.) до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено Херсонську область.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.11.2022р. №5152/5 внесено зміни до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022р. № 1307/5, та до вказаного Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану включено Херсонський район (крім смт Білозерка, сіл Дар'ївка, Музиківка, Станіслав, міста Херсон, села Чорнобаївка).
Наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022р. №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції №5840/5 від 27.12.2022р., який набрав чинності 13.01.2023р.
Нового нормативно-правового акту, який визначає перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не прийнято.
Крім того, до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. неодноразово вносились зміни, зокрема, згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1026 від 13.09.2022р., №1236 від 18.10.2022р., №280 від 24.03.2023р. та №35 від 16.01.2024р., і в жодній із зазначених редакцій не було змінено положення пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р..
Вказаний підпункт Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. було змінено лише на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024р. №512, тобто лише після 08.05.2024 р. було виключено положення щодо звільнення від орендної плати орендарів комунального майна, яке розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану із визначеним переліком таких адміністративно-територіальних одиниць.
Приймаючи до уваги, що законодавець після втрати чинності наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022р. №1307/5 “ Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», тобто після 13.01.2023р., неодноразово вносив зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р., а саме на підставі Постанов Кабінету Міністрів України №280 від 24.03.2023р. та №35 від 16.01.2024р., та залишав редакцію підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. : на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що такий перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану визначений в самому підпункті 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за період січень - грудень 2023р.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 74 670,21 грн за період за січень 2020 - лютий 2022 року (з 21.01.2020р. до 23.02.2022р.).
При цьому заперечення відповідача, що останні після укладення договору оренди не міг використовувати об'єкт оренди, оскільки він був тривалий час зайнятий іншим користувачем, суд оцінує критично, оскільки пунктом 2.1 договору передбачено, що вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акта прийняття-передачі вказаного майна з орендодавцем.
Як вбачається з матеріалів справи Акт прийняття-передачі об'єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача - суб'єкту підприємницької діяльності підписано сторонами Договору 20 січня 2020 року без зауважень., що фактично свідчить про вступив відповідача у користування майном орендованим майном., та як наслідок виникнення обов'язку щодо сплати орендної плати.
Щодо розірвання Договору оренди №2148 від 21.01.2020р. суд зазначає наступне.
Згідно з п. 7.3 Договору Орендодавець має право відмовитись від Договору у разі, якщо заборгованість Орендаря з орендної плати становить загалом не менше ніж три місяці.
Відповідно до п. 10.4. Договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу Орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав не внесення орендної плати у повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль; орендар порушив умови передбачені підпунктом 5.5 пункту 5 цього договору,.
Як вбачається із матеріалів справи, та все встановлено судом, відповідач має заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 74 670,21 за період з 21.01.2020р. по 23.02.2022р.
Крім того, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів виконання п.5.5 договору, а саме доказів страхування орендованого майна.
Згідно Акту обстеження №14/24 об'єктів нерухомості, що належать до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, по вулиця 295 Херсонської стрілецької дивізії, будинок №6/9, зокрема встановлено, що загальний стан об'єкта задовільний; слідів використання орендарем приміщення не виявлено; орендар тривалий час не виходить на зв'язок, не повідомив про своє місцезнаходження; збереження комунального майна не забезпечено.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №01-23-1075-вих. від 02.08.2024р. щодо розірвання договору оренди комунального майна, що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення та поштовим повідомленням №7300300088081, в якому позивачем було зазначено про наявність заборгованості.
Крім того, як вже було зазначено судом, вимога про розірвання договору також містить відомості щодо відсутності договору страхування орендованого майна та не забезпечення збереження комунального майна.
Відповіді на вищезазначену вимогу матеріали справи не містять.
У відповідності зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач допустив істотне порушення взятих на себе зобов'язань за спірним договором оренди, а саме останній не сплачував оренду плату з моменту укладення договору оренди, а також, відповідачем не було застраховане орендоване майно докази протилежного у суду відсутні.
Відтак, враховуючи, що допущені відповідачем порушення зобов'язання фактично позбавили орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, а також те, що такі порушення відповідача свідчать про наявність обставини істотного порушення відповідачем умов спірного договору, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради про розірвання договору оренди №2148 від 21.01.2020р. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Департамента розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи обставини встановлені по тексту рішення вище підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача за згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44279728) до Товариства з обмеженою відповідальністю “РІЕС» (73003, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 17, кв. 20А, код ЄДРПОУ 43186025) - задовольнити частково.
2. Розірвати Договір оренди комунального майна міської територіальної громади №2148 від 21.01.2020р., посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого у реєстрі за № 53, укладеного між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради ( 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44279728) та Товариством з обмеженою відповідальністю «PIEC» 73003, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 17, кв. 20А, код ЄДРПОУ 43186025)
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «PIEC» (73003, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 17, кв. 20А , ЄДРПОУ: 43186025) на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ: 44279728) заборгованість за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2148 від 21.01.2020 р. в розмірі 74 670 (сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят)грн. 21коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 878 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім)грн. 96коп.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повне рішення складено 20 червня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна