вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" червня 2025 р. Справа № 911/3096/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» про ухвалення додаткового рішення
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех»
до Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича
про стягнення 59 000,00 гривень
представники сторін не з'явились
У спрощеному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/3096/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» до Мачуського Івана Володимировича про стягнення 59000,00 гривень заборгованості.
За результатами розгляду вказаної справи у судовому засіданні 12.05.2025 Господарський суд Київської області підписав вступну та резолютивну частини рішення, яким позовні вимоги задовольнив та ухвалив стягнути з Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» (ідентифікаційний код 41427450) 59 000,00 грн заборгованості та 2 422,40 грн судового збору.
16.05.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 400,00 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Господарський суд Київської області ухвалою від 16.05.2025 у справі №911/3096/24 вказану заяву прийняв та призначив до розгляду на 03.06.2025.
Розглянувши у судовому засіданні 03.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення такої заяви з огляду на таке.
Приписами ст. 123, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, у змісті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» вказано, що:
- попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складає суму судового збору та 20 000,00 грн витрат на правову допомогу;
- докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у цій справі.
Надалі, у передбачений приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України строк - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду із відповідно поданою заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача, зокрема, 23 400,00 витрат на правничу допомогу позивачем надано копії:
- договору про надання правової допомоги від 14.11.2024, укладеного між ТОВ “Управляюча компанія - Політех» та адвокатом Бутком Дмитром Геннадійовичем, разом з додатком №1 до такого договору;
- підписаного 14.05.2025 ТОВ “Управляюча компанія - Політех» та адвокатом Бутком Д.Г. наданих послуг на суму 23 400,00 грн.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поряд з тим частинами 5, 6 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
З огляду наведеного суд вважає за необхідне звернутися до послідовної правової позиції Верховного Суду у питанні витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що зводиться до такого:
- для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно статті 126 ГПК України має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою;
- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, а вказані дві форми відрізняються порядком обчислення, зокрема фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Подібну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у додаткових постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №915/517/21 та від 16.02.2023 у справі №911/1779/21.
Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, з наданого позивачем договору про надання правової допомоги від 14.11.2024 та додатку до цього договору слідує таке:
- згідно пункту 1.3. договору адвокат здійснює надання правової допомоги клієнту за всіма (без виключення та обмежень) судовими спорами, що виникли до моменту підписання та після підписання даного договору;
- згідно пункту 2.2. договору вартість послуг (гонорар) формується на підставі тарифів, що визначені сторонами в додатку №1 до даного договору та фіксується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) (надалі - акт наданих послуг), з урахуванням тарифів та обсягу фактичних послуг;
- згідно додатку погоджено вартість, зокрема, усної консультації - 1 200,00 грн; правового аналізу справи з урахуванням практики та визначенням стратегії - 2 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи (за кожний том справи, вразі відсутності справи за 250 аркушів) - 2 000,00 грн; складання позовної заяви - 3 500,00 грн та 4 500,00 грн, відповідно, для цивільного та господарського спору; участь адвоката в одному судовому засіданні - 2 600,00 грн та 3 600,00 грн, відповідно, для цивільного та господарського спору; складання письмових пояснень - 1 700,00 грн та 2 700,00 грн, відповідно, для цивільного та господарського спору.
Підписаним же 14.05.2025 актом про наданих послуг ТОВ “Управляюча компанія - Політех» та адвокат Бутко Д.Г. погодили, що на виконання умов договору адвокатом виконано такі послуги в рамках справи №911/3096/24:
- правовий аналіз справи з урахуванням практики та визначенням стратегії - 2 000,00 грн;
- ознайомлення з матеріалами справи - 2 000,00 грн;
- складання та подання позовної заяви - 3 500,00 грн;
- участь у судовому засіданні 14.01.2025 - 2 600,00 грн;
- подання додаткових пояснень - 1 700,00 грн;
- участь у судовому засіданні 18.02.2025 - 2 600,00 грн;
- участь у судовому засіданні 25.03.2025 - 2 600,00 грн;
- участь у судовому засіданні 22.04.2025 - 2 600,00 грн;
- участь у судовому засіданні 12.05.2025 - 2 600,00 грн;
- усна консультація 13.04.2025 - 1 200,00 грн, що загалом склало 23 400,00 грн.
Водночас у судове засідання 12.05.2025 представники сторін не з'явились, зокрема представник позивача - адвокат Бутко Д.Г., не брав участь у судовому засіданні 12.05.2025, а тому внесена до вказаного вище акта вартість витрат на відповідну правничу допомогу - 2 600,00 грн, не відповідає критерію реальності та дійсної необхідності таких витрат.
Решта ж вказаних в акті послуг адвоката та їх вартість відповідає як дійсним обставинам справи, так і погодженим позивачем і адвокатом умовам договору про надання правничої допомоги.
За таких обставин, виходячи з наведених вище критеріїв розподілу судових витрат, враховуючи складність спору у цій справі та обсяг позовних матеріалів, суд дійшов висновку, що реальними та необхідно розумними під час розгляду позову у зазначеній справі є витрати ТОВ “Управляюча компанія - Політех» на професійну правничу допомогу у розмірі 20 800,00 грн.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №922/4022/20.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує такі ж критерії, як критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
В розрізі наведеного суд також звертає увагу на те, що надання правової допомоги являє собою не лише формальне вчинення адвокатом дій для складання заяв/пояснень/розрахунків та прибуття у судове засідання, як і власне сама його присутність у засіданні, а найперше - надання кваліфікованої правової допомоги, яка забезпечить особі належне, у передбачені процесуальним законом порядку та строки, формування її волі щодо отримання певного результату розгляду справи, у тому числі процесуального.
Підсумовуючи зазначене вище, суд висновує, що надані позивачем докази на підтвердження судових витрат, у тому числі акт від 14.05.2025 на суму 23 400,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній сумі, позаяк розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати наведеним вище критеріям розподілу судових витрат.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21.
Будь-яких інших змістовно обґрунтованих доводів на підтвердження неспівмірності заявлених ТОВ “Управляюча компанія - Політех» до стягнення витрат на правничу допомогу у цій справі та/або наявності підстав для їх зменшення відповідачем суду не наведено.
Відповідно до ч. 4 ст. 129, ст. 244 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За таких обставин, враховуючи наведені норми процесуального закону та задоволення позовної заяви у повному обсязі, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ “Управляюча компанія - Політех» і, відповідно, ухвалення додаткового рішення про:
- стягнення з Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» (ідентифікаційний код 41427450) 20 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
- відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» в частині стягнення з відповідача, зокрема, 2 600,00 витрат судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Що ж до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» про ухвалення додаткового рішення в частині судового збору за подання позовної заяви слід зазначити таке.
Як слідує зі змісту ухваленого за результатами розгляду цієї справи рішення від 12.05.2025, судом було вирішено питання стосовно розподілу судових витрат по сплаті позивачем судового збору за подання позовної заяви, які у повному обсязі - 2 422,40 грн покладено на відповідача.
За таких обставин, оскільки питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору при прийнятті рішення у цій справі було вирішено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повторного вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та їх розподіл.
Беручи до уваги зазначене вище та безпідставність заявленої позивачем заяви в частині розподілу судового збору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» про ухвалення додаткового рішення в частині судового збору за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» (вул. Є. Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 41427450) 20 800 (двадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія - Політех» про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича 2 600,00 витрат на професійну правничу допомогу та 2 422,40 грн судового збору відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.06.2025.
Суддя В.А. Ярема