ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2025Справа № 910/4251/25
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 910/4251/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП"
до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУД" стягнення 991 666,17 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУД" про стягнення 991 666,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором №11/21 на виконання робіт баштовим краном від 25.03.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 911095,19 грн, за прострочення сплати якої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних у розмірі 14058,24 грн та інфляційні втрати - 66512,74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 відкрито провадження у справі №910/4251/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як установлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 07.04.2025 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що сторони отримали 10.04.2025 ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.04.2025.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 07.04.2025, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
19.06.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо подання доказів відносно понесення витрат на правничу допомогу.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОРБУД" (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (за договором - Виконавець) було укладено Договір № 11/21 на виконання робіт баштовим краном на об'єкті: «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціального призначення та паркінгами на вул. Бориспільська, 30а та вул. Бориспільська, 40 (діл. 15, діл. 16 на території в/м 147) в Дарницькому районі м. Києва. ІІІ черга будівництва» (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується виконувати роботи баштовими кранами модифікації Jaso-110 N, зав. №0217, інв. № 14, 2007 року виготовлення та Jaso-110 N, зав. №0287, інв. № 22, 2008 року виготовлення на об'єкті: «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціального призначення та паркінгами на вул. Бориспільська, 30а та вул. Бориспільська, 40 (діл. 15, діл. 16 на території в/м 147) в Дарницькому районі м. Києва. ІІІ черга будівництва».
Згідно п. 2.1. Договору, Замовник зобов'язався проводити оплату виконаних Виконавцем робіт відповідно до умов даного Договору.
Умовами п. 3.1. Договору встановлено, що Виконавець зобов'язався забезпечити будівельний Об'єкт Баштовим краном, згідно з погодженим з Замовником ПВР (проектом виконання робіт).
У п. 4.1 Договору сторони визначили, що оплату виконаних Виконавцем робіт Замовник проводить по діючих цінах, які на період укладення Договору становлять:
- вартість 1 машино-години експлуатації Баштового крану модифікації Jaso-110 N в робочі дні, вихідні та святкові дні - 550 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 91 грн 67 коп.;
- вартість монтажу одного Баштового крану модифікації Jaso-110 N - 283 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 47250,00 грн;
- вартість демонтажу одного Баштового крану модифікації Jaso-110 N - 121 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 20250,00 грн;
До вартості монтажу-демонтажу Баштового крану включена вартість доставки та вивозу Баштового крану на об'єкт/з об'єкту та вартість роботи автокрану.
- вартість монтажу одного підрощування башти Баштового крану модифікації Jaso-110 N - 54 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 9000,00 грн;
- вартість постачання однієї анкерної секції для Баштового крану модифікації Jaso-110 N - 199 000,00, в т.ч. ПДВ 20% -33 166 грн 67 коп.
Відповідно до п. 4.4. Договору, оплата робіт Виконавця проводиться на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), оформлених Виконавцем по цінах, згідні п. 4.1. даного Договору.
Згідно пункту 4.5. Договору, Замовник щомісячно після отримання Актів виконаних робіт протягом п'ятнадцяти календарних днів проводить оплату виконаних робіт за попередній місяць.
У п. 6.1. Договору встановлено, що термін дії Даного Договору встановлюється з дати його підписання і діє до 30 вересня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.
Як убачається з наданих суду доказів, позивач на будівельному Об'єкті відповідача змонтував баштові крани модифікації Jaso-110 N, зав. №0217, інв. № 14 та Jaso-110 N, зав. №0287, інв. № 22, що підтверджується, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 312 та № 439 від 30.04.2021.
В подальшому сторони підписали додаткові угоди № 1 від 30.09.2022, № 2 від 29.06.2023, № 3 від 20.12.2023, якими вносили зміни до п. 6.1. Договору та продовжили термін дії Договору.
Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 20.12.2023, сторонами визначено термін дії Договору до 31 грудня 2025 року.
З доданих до справи доказів убачається, що на виконання умов укладеного сторонами договору за період з 25 березня 2021 року по 28 лютого 2025 року позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги, обумовлені вищевказаним договором, на загальну суму 4 454 724,62 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за вказаний період.
Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково на суму 3 543 629,43 грн, що підтверджується долученими до справи платіжними інструкціями.
Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором виникла заборгованість у загальному розмірі 911 095,19 грн, за прострочення сплати якої позивачем за період з 25.09.2024 по 31.03.2025, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані 3% річних - 14 058,24 грн та інфляційні втрати - 66 512,74 грн.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та позовні вимоги не оспорив.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору № 11/21 на виконання робіт баштовим краном на об'єкті: «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціального призначення та паркінгами на вул. Бориспільська, 30а та вул. Бориспільська, 40 (діл. 15, діл. 16 на території в/м 147) в Дарницькому районі м. Києва. ІІІ черга будівництва» від 25.03.2021 між сторонами, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом установлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу статей 525, 526 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів повної оплати послуг, обумовлених договором, укладеного між сторонами у даній справі, та прийнятих відповідачем за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 25 березня 2021 року по 28 лютого 2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 911 095,19 грн заборгованості за надані послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, при зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 14 058,24 грн та інфляційні втрати - 66 512,74 грн, розраховані за порушення строків виконання зобов'язань з оплати наданих послуг за загальний період з 25.09.2024 по 31.03.2025.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).
У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУД" (вул. Камишинська (Покільська), 4-А, м. Київ,01013; код ЄДРПОУ 38374729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (вул. Лебединська, буд.2, літ.А, м. Київ, 04209; код ЄДРПОУ 39907319) заборгованість у розмірі 911 095 грн 19 коп., інфляційні втрати - 66 512 грн 74 коп., 3% річних - 14 058 грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 874 грн 99 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 23.06.2025.
Суддя А.І. Привалов