ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2025Справа №910/1716/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект"
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 248 135,53 грн,
У лютому 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 248 135,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" було прострочено своє зобов'язання за Договором №4600007468 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 10.04.2023 із поставки комп'ютерного обладнання вартістю 984 664,80 грн, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої за період з 06.09.2023 по 05.03.2024 пені у розмірі 179 208,99 грн та штрафу у розмірі 68 926,54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 відкрито провадження у справі №910/1716/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
05.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує щодо задоволення вимог позивача та вказує про настання форс-мажорних обставин, які завадили йому виконати умови договору. Такими обставинами, на думку відповідача, є військова агресія Російської Федерації проти України та повідомлення виробника обладнання Epson Europe B.V. від 01.08.2023. Також відповідач вважає, що позивачем невірно визначені дату, якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" є таким, що прострочило виконання Договору. На думку відповідача, останнім днем дії для нього форс-мажорних обставин буде день припинення воєнного стану в Україні. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що Договором не передбачено, що пеня може нараховуватися після припинення дії Договору.
07.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження дії форс-мажорних обставин для Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект після 04.09.2023. При цьому, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звертає увагу суду, що відповідач лише 05.09.2023 листом №190/1 надав сертифікат Торгово-промислової палати №CERT_4600-23-3799 від 04.09.2023, на підставі якого позивачем було погоджено продовження строку поставки по 05.09.2023. Водночас позивач звертає увагу суду, що відповідачем не надано доказів існування форс-мажорних обставин після 04.09.2023, а 07.04.2024 між сторонами підписано угоду про припинення зобов'язань з поставки.
Пунктом 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі №910/1716/25 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" строк на подання заперечень на відповідь на відзив - протягом семи днів з дня отримання відзиву.
Із Квитанції №2865200 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС від 07.03.2025 вбачається, що примірник відповіді на відзив був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" 07.03.2025.
Частиною 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" вправі було подати до суду заперечення на відповідь на відзив у строк до 14.03.2025 включно, проте відповідач таким своїм правом у встановлений судом строк не скористався.
Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень від сторін не надходило, у зв'язку з чим справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
10.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" (постачальник) укладено Договір №4600007468 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався у визначений цим Договором строк передати у власність покупця Комп'ютерне обладнання (Принтери та багатофункціональні друкуючі пристрої) код згідно ЄЗС ДК-021:2015-30230000-0, зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (п. 1.2 Договору).
У пункті 1.3 Договору постачальник гарантував, що товари:
1.3.1 належать йому на праві власності;
1.3.2 не перебувають під забороною відчуження;
1.3.3 не перебувають під арештом;
1.3.4 не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань;
1.3.5 країною походження (виробником) товару(-ів) не є Російська Федерація чи Республіка Білорусь.
Ціна цього договору визначається загальною вартістю товарів, зазначених у Специфікації, та становить 2 050 400,00 грн, крім того ПДВ 410 080,00 грн. Ціна Договору, в тому числі ПДВ, становить - 2 460 480,00 грн (п. 3.1 Договору).
Згідно п. 5.1 Договору постачальник зобов'язується передати покупцеві товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
Пунктом 5.8 Договору встановлено, що датою поставки товарів за цим Договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього Договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути надані постачальником одночасно із здійсненням поставки товару):
5.8.1 видаткової накладної;
5.8.2 документу про підтвердження якості товару на кожну одиницю (або партію) товару: сертифікат якості;
5.8.3 документу про підтвердження гарантійних зобов'язань виробника на товар: гарантійний талон;
5.8.4 товарно-транспортної накладної;
5.8.5 рахунку-фактури;
5.8.6 документу про експлуатацію товарів: інструкція з експлуатації;
5.8.7 інших необхідних документів, якщо такі зазначені в Додатку 2 до Договору.
Відповідно п. 5.14 Договору приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.
У п. 6.3 Договору постачальник зобов'язався забезпечити поставку Товарів у строки, визначені цим Договором.
За умовами п. 7.4 Договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим Договором.
У Специфікації (Додаток №1) сторонами було погоджено постачання відповідачем багатофункціонального пристрою Surecolor SC-T5200D MFP PS (C11CD40301A1) \Epson\ у кількості 1 шт., багатофункціонального пристрою Surecolor SC-T5100M (C11CJ54301A0) \Epson\ у кількості 1 шт., багатофункціонального пристрою Surecolor SC-T3100M (C11CJ36301A0) + Стенд (C12C933151) \Epson\ у кількості 1 шт., багатофункціонального пристрою IM 4000A \Ricoh\ у кількості 1 шт. багатофункціонального пристрою IM C4500A \Ricoh\ у кількості 4 шт., Плотера Surecolor SC-T5100 36 (C11CF12301A0) \Epson\ у кількості 3 шт., загальною вартістю 2 460 480,00 з ПДВ. Країнами виробництва даних товарів вказано - Індонезія та Японія.
Також у Специфікації (Додаток №1) сторонами було погоджено, що доставка здійснюється у продовж 120 календарних днів з дати отримання постачальником заявки.
17.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" заявку №1 від 17.04.2023 на поставку:
- багатофункціонального пристрою Surecolor SC-T5200D MFP PS (C11CD40301A1) \Epson\ до 15.08.2023 у кількості 1 шт. на вул. С. Петлюри, 49, м. Боярка, Києво-Святошинскький район, Київська обл., 08150;
- багатофункціонального пристрою Surecolor SC-T5100M (C11CJ54301A0) \Epson\ до 15.08.2023 у кількості 1 шт. на вул. С. Петлюри, 49, м. Боярка, Києво-Святошинскький район, Київська обл., 08150;
- багатофункціонального пристрою Surecolor SC-T3100M (C11CJ36301A0) + Стенд (C12C933151) \Epson\ до 15.08.2023 у кількості 1 шт. на вул. С. Петлюри, 49, м. Боярка, Києво-Святошинскький район, Київська обл., 08150;
- багатофункціонального пристрою IM 4000A \Ricoh\ до 15.08.2023 у кількості 1 шт. на вул. С. Петлюри, 49, м. Боярка, Києво-Святошинскький район, Київська обл., 08150;
- багатофункціонального пристрою IM C4500A \Ricoh\ до 15.08.2023 у кількості 4 шт. на вул. С. Петлюри, 49, м. Боярка, Києво-Святошинскький район, Київська обл., 08150;
- Плотера Surecolor SC-T5100 36 (C11CF12301A0) \Epson\ до 15.08.2023 у кількості 3 шт. на вул. С. Петлюри, 49, м. Боярка, Києво-Святошинскький район, Київська обл., 08150.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" було порушено строки виконання свого зобов'язання з постачання товару за Договором та Заявкою на поставку №1 від 17.04.2023, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 179 208,99 грн та штрафу у розмірі 68 926,54 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язується передати покупцеві товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
У Специфікації вказано що товар повинен бути доставлений протягом 120 днів з моменту подання заявки на поставку.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" заявку №1 від 17.04.2023 на постачання спірного товару засобами електронного зв'язку на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 17.04.2023 о 11:13 год. 17.04.2023 о 11:28 год. із на електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла відповідь, що заявка отримана і прийнята в роботу.
Відповідач у відзиві не заперечував факт отримання 17.04.2023 від позивача заявки №1 від 17.04.2023 на поставку товару.
Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Приписами статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" повинно було поставити товар до 15.08.2023 включно.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Натомість Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" було частково виконано своє зобов'язання з поставки товару, а саме: поставлено лише багатофункціональний пристрій IM C4500A \ у кількості 4 шт. та багатофункціональний пристрою IM 4000A \ у кількості 1 шт., що підтверджується видатковою накладною №1549 від 15.08.2023 та атом приймання товарів за кількістю та якістю №1413 від 01.09.2023. Загальна вартість поставленого товару складає 1 475 815,20 грн з ПДВ.
Доказів поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" товару в іншій частині суду не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" вказує, що не могло виконати своє зобов'язання з поставки товару в повному обсязі через настання для нього форс-мажорних обставин, на підтвердження чого надано сертифікат №46600-23-3799 про форс мажорні обставини, виданий Львівською торгово-промисловою палатою 04.09.2023.
Верховний Суд аналізував окремі аспекти, пов'язані з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), зокрема щодо тягаря доказування наявності непереборної сили, предмета (обсягу) доказування, відсутності у форс-мажорних обставин преюдиційного характеру, повідомлення іншої сторони про форс-мажор, наслідків неповідомлення або несвоєчасності такого повідомлення.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).
Як вбачається із сертифікату Львівської торгово-промислової палати №46600-23-3799 від 04.09.2023, ним засвідчено, що для Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" діяли форс-мажорні обставини у період з 05.08.2023 по 04.09.2023. При цьому у даному сертифікаті не зазначено, які саме це були обставини (не конкретизовано дії чи події, які були визнані форс-мажорними обставинами).
В свою чергу, відповідач вважає такими обставинами військову агресію Російської Федерації проти України та повідомлення виробника обладнання Epson Europe B.V. від 01.08.2023.
Щодо посилань відповідача на військову агресію Російської Федерації проти України, то суд відзначає, що Договір був укладений сторонами 10.04.2023, тобто більш ніж через рік після початку повномасштабної військової агресії країни-агресора проти України, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" могло та повинне було враховувати дані обставини при укладенні Договору та оцінці можливості виконання ним своїх зобов'язань. Відтак в цій частині жодні обставини для відповідача не змінились після укладення Договору, що виключає таку характеристику форс-мажорних обставин як неочікуваність (раптовість) їх настання.
Крім того, загальновідомою обставиною є те, що після початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України сотні тисяч суб'єктів господарювання в Україні продовжують здійснювати свою господарську діяльність, в тому числі із поставки (імпорту) товарів, тому саме лише посилання відповідача на військову агресію є недостатнім для висновку про настання для нього форс-мажорних обставин.
Щодо посилань на повідомлення виробника обладнання Epson Europe B.V. від 01.08.2023, то жодною із сторін не надано суду даного документу, а також не зазначено про зміст такого повідомлення, що унеможливлює встановлення судом, обставин, які могли б перешкодити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" своєчасно виконати свої зобов'язання з поставки товару.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Попри наведене, суд вбачає за необхідне звернути увагу відповідача, що приписи ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України чітко визначають, що порушення зобов'язань контрагентами боржника та відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів не вважаються надзвичайними і невідворотними обставинами.
До того ж, судом враховано, що у відповідача з дати отримання заявки на поставку товару було понад 100 календарних днів до 05.08.2023 (дата, з якої відповідач вказує, що для нього настали форс-мажорні обставини) для виконання свого зобов'язання з поставки товару.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено настання для нього форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання ним своїх зобов'язань за Договором із поставки товарів.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Отже, в іншій частині товар на суму 984 664,80 грн не був поставлений відповідачем, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" допустило прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, у п. 7.4 Договору сторонами було погоджено, що за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.
Зважаючи на те, що відповідачем було прострочено постачання товару у кількості 6 шт. вартістю 984 664,80 грн більш як на 30 календарних днів, суд, здійснивши перерахунок штрафу, дійшов висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" штрафу у розмірі 68 926,54 грн (984 664,80 грн х 0,07).
Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення.
У пункті 7.12 Договору сторонами погоджено, що нарахування штрафних санкцій починається з дня, що є наступним після останнього дня строку виконання зобов'язання, і закінчується в день, що передує дню виконання зобов'язання в повному обсязі.
Тобто сторонами було визначено строк нарахування пені - до повного виконання стороною своїх зобов'язань, в той час як закінчення строку дії Договору не має своїм наслідком припинення зобов'язання, що спростовує доводи відповідача, що Договором не передбачено можливості нарахування пені після закінчення строку дії Договору.
Більше того, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" з поставки шести недопоставлених одиниць товару вартістю 984 664,80 грн за Договором припинилось за домовленістю сторін 07.01.2025 внаслідок укладення сторонами Угоди про припинення зобов'язання від 07.01.2025.
У пункті 3 вказаної Угоди зазначено, що припинення зобов'язання постачальника за Договором не звільняє постачальника від відповідальності за порушення Договору.
Спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов'язання відповідача.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" за період з 06.09.2023 по 05.03.2024, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" пені у розмірі 179 208,99 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" підлягає стягненню штраф у розмірі 68 926,54 грн та пеня у розмірі 179 208,99 грн.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку із задоволенням позову повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех Проект" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 17-25, офіс 9; ідентифікаційний код 44696426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) штраф у розмірі 68 926 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн 54 коп., пеню у розмірі 179 208 (сто сімдесят дев'ять тисяч двісті вісім) грн 99 коп. та судовий збір у розмірі 3 722 (три тисячі сімсот двадцять дві) грн 03 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 23.06.2025.
Суддя Р.В. Бойко