номер провадження справи 22/212/24
17.06.2025 Справа № 908/3042/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Левченко О.О., самопредставництво, виписка з ЄДРЮО (у режимі відеоконференцзв'язку)
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3042/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ МТЗ" (49074, м. Дніпро, вул. Сагайдачного, буд. 1А, кв. 2)
до відповідача: Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 541 125,15 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
20.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 15.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ МТЗ" до Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 492110,15 грн. інфляційних втрат та 49015,00 грн. 3% річних.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки товару № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020.
11.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив. Відхилено заперечення позивача. Пунктом 3.2 договору строк оплати за товар (60 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості поставленого товару, у тому числі суми ПДВ. Позивач за кожною поставкою склав та зареєстрував податкові накладні, направив відповідачу відповідні докази. Згідно нормативних актів надсилання зареєстрованої податкової накладної контрагенту здійснюється автоматично за допомогою програмного забезпечення. Сторони не погоджували відтермінування оплати за товар шляхом обміну листами.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
09.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшов відзив, просив відмовити у задоволенні позову. Визнав укладення договору № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020, здійснення позивачем поставки товару на підставі перелічених видаткових накладних та оплату відповідачем суми 6592417,40 грн. Для оплати поставленого товару має значення також надання відповідачу на його електронну адресу зареєстрованої податкової накладної. Строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати суми ПДВ не встановлений. Оскільки вимога про сплату частини вартості товару в розмірі суми ПДВ від позивача не надходила, відповідно строк оплати цієї частини вартості товару не настав. Отже, твердження позивача щодо настання, у тому числі обов'язку зі сплати суми ПДВ, визначення ним строків оплати частини вартості товару у сумі ПДВ, так само як і оплати вартості товару без ПДВ та повної оплати (з ПДВ) не пізніше 23.07.2022 є необґрунтованими. Введення на території України воєнного стану та окупація міста Енергодар, на території якого розташована Філія "ВП "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ", що підтверджено зокрема листом ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, беззаперечно вплинули на господарську діяльність відповідача та можливість розрахунків із позивачем. За пропозицією відповідача сторони дійшли письмової згоди щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору як під час воєнного стану, так і після його відміни. Отже, грошове зобов'язання за договором не є простроченим, що підтверджується й самим позивачем у позовній заяві. Відтак, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним та необґрунтованим, права позивача не є порушеними.
13.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на відповідь на відзив, відхилено доводи позивача.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3042/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.11.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3042/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 25.11.2024, що підтверджується відповідними довідками.
Ухвалою суду від 27.12.2024 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.01.2025.
Ухвалою суду від 21.01.2025 задоволено клопотання Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про зупинення провадження у справі № 908/3042/24. Зупинено провадження по справі № 908/3042/24 до вирішення Центральним апеляційним господарським судом справи № 908/3222/23 та набрання рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024 по справі 908/3222/23 законної сили. Зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у п'ятиденний строк після усунення цих обставин.
21.05.2025 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про поновлення провадження в справі в зв'язку з ухваленням Центральним апеляційним господарським судом постанови від 22.04.2025 по справі № 908/3222/23, якою рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024 по справі 908/3222/23 залишено без змін.
02.06.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява відповідача, якою повідомлено про ухваленням Центральним апеляційним господарським судом постанови від 22.04.2025 по справі № 908/3222/23.
У зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному з 29.05.2025 по 04.06.2025 включно, клопотання позивача по суті розглянуто судом 05.06.2025. Судом також враховано, що на момент надходження до суду клопотання позивача, текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 908/3222/23 в Єдиному реєстрі судових рішень був відсутній.
Ухвалою суду від 05.06.2025 провадження в справі № 908/3042/24 поновлено. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.06.2025.
Призначаючи судове засідання на 17.06.2025, суд враховував надання сторонам достатнього часу для необхідності належним чином підготуватися до розгляду справи по суті.
У судове засідання 17.06.2025 з'явився представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме: ухвала суду від 05.06.2025 була доставлена до зареєстрованого електронного кабінету позивача 05.06.2025 о 16:24 год.
Суд зазначає, що учасники справи ухвалою від 05.06.2025 викликалися у судове засідання, явка представників учасників справи у судове засідання була визнана судом обов'язковою.
Станом на час розгляду справи суду не були відомі причини неявки у судове засідання позивача. У зв'язку з цим, судом була визнана неявка позивача у судове засідання неповажною та відповідно до ст.ст. 131, 132 ГПК України у судовому засіданні оголошено про необхідність застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді попередження.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи по суті для підготовки письмового клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, які заявлені позивачем до стягнення.
У подальшому представник відповідача просив суд не розглядати вказане клопотання про відкладення розгляду справи, заявив, що воно знімається ним з розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи сплив строку розгляду справи суд визнав можливим розглянути справу по суті за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 17.06.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
18.06.2025 через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 17.06.2025) від представника позивача - адвоката Воронова Ю.В. надійшли додаткові пояснення. Зазначив, що у зв'язку з призначенням ухвалою суду від 30.12.2024 судового засідання 21.01.2025 та інших судових засіданнях у режимі відеоконференції за участі представника позивача, при створенні конференції по справі відповідальний працівник суду мав внести дані адвоката Воронова Ю.В., як представника позивача, для участі у судовому засіданні 17.06.2025 у режимі відеоконференції. Оскільки при створенні конференції для проведення судового засідання 17.06.2025 дані адвоката Воронова Ю.В. відповідальною особою суду внесені не були, це унеможливило приєднання для участі у засіданні суду без надання ідентифікатора організатором конференції. Повідомив, що адвокатом Вороновим Ю.В. було здійснено вхід до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 17.06.2025 о 10 год. 40 хв. для участі у судовому засіданні у справі. Не отримавши запрошення від організатора конференції для участі у ній, за відсутності можливості самостійного долучення до конференції, здійснив вихід з системи о 13:00 год. Таким чином, позивач із незалежних від нього обставин не зміг взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 17.06.2025 о 11:00 год., як наслідок відсутні підстави для застосування заходів процесуального примусу, інформацію про застосування яких внесено до протоколу судового засідання від 17.06.2025.
Враховуючи наведені адвокатом Вороновим Ю.В. у письмовому поясненні обставини, суд зазначає, що неявка представника позивача у судове засідання 17.06.2025 у режимі відеоконференції не була неповажною, а саме: не залежала від представника позивача. Оскільки суду під час розгляду справи у судовому засіданні 17.06.2025 не були відомі вказані обставини, судом було оголошено про необхідність застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді попередження. Приймаючи до уваги наведені позивачем обставини неявки представника позивача у судове засідання 17.06.2025, наразі у суду відсутні підстави для застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляді попередження.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024 у справі № 908/3222/23, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 908/3222/23, якою залишено без змін судове рішення від 18.01.2024 у справі № 908/3222/23:
«Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ МТЗ" (постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ", правонаступником якого є Акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" (покупець, відповідач у справі), укладено договір поставки товару № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар згідно з наведеною специфікацією, на загальну суму 6700362,00 грн. з ПДВ (п.п. 1.1, 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2021).
Строк поставки товару: листопад 2020 року - листопад 2022 року (п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 29.04.2022).
За змістом п. 12.1 договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 29.12.2021, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Діє договір до 31.12.2022.
У пункті 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2021, сторонами погоджено, що вартість товару за договором без врахування ПДВ складає 5583635,00 грн., крім того ПДВ 1116727,00 грн., загальна вартість разом - 6700362,00 грн.
Умовами п. 4.1 договору визначено, що поставка товару відбувається на умовах DDP (м. Енергодар, вул. Промислова, 133) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Вантажоодержувач - ЗВ ВП "Складське господарство", м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад.
Постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Також постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на електронну адресу покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua (п. 4.3 договору).
У пункті 3.2 договору встановлено, що розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Позивач здійснив поставку відповідачу обумовленого договором товару на загальну суму 6700362,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 4 від 25.02.2021 на суму 546318,00 грн., № 13 від 22.04.2021 на суму 56553,60 грн., № 16 від 13.05.2021 на суму 94324,80 грн., № 25 від 12.08.2021 на суму 334857,00 грн., № 27 від 26.08.2021 на суму 194396,40 грн., № 28 від 31.08.2021 на суму 212382,00 грн., № 29 від 02.09.2021 на суму 318240,00 грн., № 29 від 24.09.2021 на суму 672000,00 грн., № 36 від 30.09.2021 на суму 298070,40 грн., № 44 від 15.12.2021 на суму 1061971,20 грн., № 48 від 24.12.2021 на суму 306613,80 грн., № 50 від 30.12.2021 на суму 374400,00 грн., № 1 від 10.01.2022 на суму 581280,00 грн., № 4 від 28.01.2022 на суму 271354,80 грн., № 11 від 23.05.2022 на суму 662400,00 грн., № 12 від 23.05.2022 на суму 715200,00 грн., які підписані уповноваженими особами постачальника і покупця, підписи представників сторін скріплені печатками Товариств.
Відповідач факт отримання від позивача товару за вище вказаними видатковими накладними по договору на загальну суму 6700362,00 грн. не заперечив.
Відповідачем оплата отриманого товару за договором здійснена частково у розмірі 6592417,40 грн. Решту суми вартості товару, поставленого за договором, відповідач станом на час вирішення спору судом не сплатив, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020 становить 107944,60 грн.
Відповідач направив позивачу акт звірки взаємних розрахунків, згідно з якими по договору поставки товару № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020 станом на 01.08.2023 відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 107944,60 грн. При цьому, акт звірки має примітку від відповідача, що ВП ЗАЕС не має доступу до своїх первинних документів бухгалтерського обліку у зв'язку із тимчасовою окупацією територій військовими формуваннями РФ у м. Енергодар.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримався обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних за кожним фактом поставки товару.
У матеріалах справи відсутні звернення до позивача з приводу ненадання будь-яких документів, у тому числі і податкових накладних.
З урахуванням відсутності будь-яких претензій зі сторони відповідача щодо ненадання йому податкової накладної та наявної можливості у останнього відслідкувати всі зареєстровані на його користь податкові накладні, колегія прийшла до висновку про обізнаність покупця щодо вчинення продавцем необхідних дій з реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Отже прийнявши поставлену продукцію у покупця виник обов'язок щодо її оплати.
Апелянтом не спростовано обов'язку оплатити вартість отриманої продукції у повному обсязі та не зазначено підстав для звільнення від такої оплати.
Таким чином, строк оплати товару, у тому числі і в частині вартості товару у розмірі суми ПДВ, є таким що настав, оскільки в матеріалах справи наявні докази реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024 у справі № 908/3222/23 було стягнуто з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ МТЗ" 8854742 (вісім мільйонів вісімсот п'ятдесят чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 60 коп. основного боргу (у тому числі заборгованість за договором поставки товару № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020 у сумі 107944,60 грн.), 132821 (сто тридцять дві тисячі вісімсот двадцять одну) грн. 14 коп. судового збору та 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи несвоєчасність розрахунків за поставлений товар, позивач звернувся до суду з позовом, за яким відкрито провадження в цій справі.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами врегульовані договором поставки товару № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020.
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати суми ПДВ не встановлений; відповідачу на його електронну адресу зареєстрованої податкової накладної від позивача не надходило.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку і може завдати покупцю збитків.
Обов'язок реєстрації податкової накладної не перебуває в площині господарських правовідносин та не може слугувати підставою господарської відповідальності сторони договору.
Тобто, навіть у випадку відсутності реєстрації податкової накладної, це жодним чином не нівелює обов'язок покупця зі сплати вартості поставленого товару у повному обсязі та у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов'язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.
Як встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024 у справі № 908/3222/23, строк оплати товару, у тому числі і в частині вартості товару у розмірі суми ПДВ, є таким що настав, оскільки в матеріалах справи наявні докази реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 438/723/17).
Відповідач також зазначав, що за його пропозицією сторони дійшли письмової згоди щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору як під час воєнного стану, так і після його відміни. Отже, грошове зобов'язання за договором не є простроченим, що підтверджується й самим позивачем у позовній заяві.
Суд відхиляє це заперечення відповідача, виходячи з такого.
Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно пункту 11.1 договору поставки товару № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020, додатки, доповнення, акти та протоколи, складені після укладання даного договору, що доповнюють або змінюють зміст окремих положень даного договору, дійсні за умови підписання їх повноважними особами обох сторін договору.
Відповідач долучив до відзиву у цій справі № 908/3042/24 копію листа від 26.04.2022 № 07-105/6666, яким просив повідомити позивача про строки відвантаження товару за договором, зважаючи на виникнення форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України.
Позивач звернувся до відповідача з листом від 20.05.2022 № 20.05/1, яким заявив про готовність з 23.05.2022 відвантажити товар по договору, який пропонував відвантажити на умовах ЕХW - м. Дніпро (склад вантажовідправника) у зв'язку з неможливістю такого відвантаження у м. Енергодарі. У зв'язку з тим, що він виконує зобов'язання під час воєнного стану, просив відповідача також підтвердити свої наміри виконувати свої зобов'язання по договору, як під час воєнного стану, так і після його відміни, просив вважати цей лист невід'ємними доповненнями цього договору.
У відповідь на цей лист, відповідач листом від 23.05.2022 № 07-105/7541 погодив відвантаження товару та підтвердив виконання своїх зобов'язань за договором, як під час воєнного стану, так і після його відміни, зазначивши, що цей лист вважає невід'ємним доповненням до договору.
При цьому, пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Тобто, вказаним листуванням сторонами не було змінено строку розрахунку за поставлений товар, а лише гарантовано з боку відповідача виконання свого зобов'язання, як з прийняття поставленого товару на складі у м. Дніпрі, так і розрахунку за нього, як під час воєнного стану, так і після його відміни.
Відповідач не зважаючи на введення в Україні воєнного стану не відмовився від поставки товару позивачем у іншому місці, оскільки м. Енергодар Запорізької області було окуповано російською федерацією; не повідомив про розірвання договору чи втрату інтересу до товару; навпаки, повідомив про свій намір виконувати зобов'язання за договором незважаючи на введення воєнного стану.
Рішенням суду у справі № 908/3222/23 встановлено: порядок розрахунків за договором № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020 - протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.
Судом при розгляді цієї справи № 908/3042/24 встановлено, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, що остання поставка товару була здійснена позивачем 23.05.2022, а остання оплата була здійснена відповідачем 16.11.2022 (копії відповідних видаткових накладних та платіжних інструкцій наявні у матеріалах справи).
Тобто, відповідач після свого листа від 23.05.2022 № 07-105/7541, яким, як вказав, було змінено строк оплати, здійснив оплату товару.
Однак, після 16.11.2022 жодної оплати за поставлений товар відповідачем здійснено не було, про що заявив представник відповідача у судовому засіданні.
Щодо посилання відповідача на лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, суд зазначає, що при розгляді справи № 908/3222/23 судом було встановлено, що відповідачем не було надано доказів дотримання порядку, прописаного у договорі, повідомлення позивача про виникнення форс-мажору та, як наслідку, неможливості своєчасної оплати товару з моменту початку збройної агресії російської федерації. Відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, та про отримання відповідних підтверджуючих документів. Судом було встановлено, що станом на 24.02.2022 (початок військової агресії російської федерації проти України) вже мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.
Отже, виходячи з наведених норм законодавства, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
При розгляді цієї справи № 908/3042/24 відповідачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати на підтвердження існування форс-мажорних обставин та неможливості виконання зобов'язання за договором № 384(3)20УК від 29.10.2020/53-121-01-20-09894 від 18.11.2020.
Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Позивач нарахував 3% річних за загальний період з 15.02.2022 по 01.11.2024 та інфляційні втрати за загальний період з лютого 2022 по жовтень 2024 за певними видатковими накладними.
Судом, згідно наданих видаткових накладних та платіжних інструкцій щодо оплати за цими накладними, встановлено факт прострочення виконання відповідачем основного грошового зобов'язання. Іншого розміру річних процентів, ніж визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, сторонами в договорі не визначено.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат і визнає їх арифметично неправильними.
Так, 3% річних на суму боргу: за видатковою накладною № 44 від 15.12.2021 на суму 1061971,20 грн. за перерахунком суду складають суму 10783,15 грн.; за видатковою накладною № 48 від 24.12.2021 на суму 306613,80 грн. за перерахунком суду складають суму 3427,35 грн.; за видатковою накладною № 50 від 30.12.2021 на суму 374400,00 грн. за перерахунком суду складають суму 4185,07 грн.; за видатковою накладною № 1 від 10.01.2022 на суму 581280,00 грн. за перерахунком суду складають суму 5829,72 грн.; за видатковою накладною № 4 від 28.01.2022 на суму 271354,80 грн. за перерахунком суду складають суму 2341,83 грн.; за видатковою накладною № 29 від 24.09.2021 на суму 672000,00 грн. за перерахунком суду складають суму 4197,70 грн.; за видатковою накладною № 36 від 30.09.2021 на суму 298070,40 грн. за перерахунком суду складають суму 2204,90 грн.; за видатковою накладною № 12 від 23.05.2022 на суму 715200,00 грн. за перерахунком суду складають суму 4056,11 грн.; за видатковою накладною № 11 від 23.05.2022 на суму 662400,00 грн. за перерахунком суду складають суму 11983,00 грн.
Таким чином, за перерахунком суду, загальна сума 3% річних за вказаними накладними становить 49008,83 грн.
За перерахунком суду інфляційні втрати на суму боргу: за видатковою накладною № 4 від 28.01.2022 на суму 271354,80 грн. за перерахунком суду складають суму 26946,23 грн.; за видатковою накладною № 11 від 23.05.2022 на суму 662400,00 грн. за перерахунком суду складають суму 57815,08 грн. За іншими видатковими накладними розрахунком інфляційних втрат зроблений позивачем правильно.
Таким чином, загальна сума інфляційних втрат становить суму 494299,09 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Відтак, з відповідача на користь позивача стягується 49008,83 грн. 3% річних та 492110,15 грн. інфляційних втрат.
У стягненні 6,17 грн. 3% річних судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю позову в цій частині.
На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом частково.
6. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 8116,80 грн. стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ МТЗ" (вул. Сагайдачного, буд. 1А, кв. 2, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 39567260) 492110 (чотириста дев'яносто дві тисячі сто десять) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 49008 (сорок дев'ять тисяч вісім) грн. 83 коп. 3% річних, 8116 (вісім тисяч сто шістнадцять) грн. 80 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 23 червня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко