79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" червня 2025 р. Справа №914/1152/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Орищин Г.В.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.
представники сторін:
позивача: Хвесь Ж. Б., Решота В.В.,
відповідача: не з'явився,
органу ДВС: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 03.04.2025 (вх. суду від 04.04.2025 №01-05/998/25)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 про задоволення скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця (повну ухвалу складено 28.03.2025, суддя Р.І. Матвіїв)
у справі № 914/1152/23
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418», м. Львів,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м. Львів,
про: зобов'язання передати оригінали технічної документації,
за участю головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича,
На розгляді Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа № 914/1152/23 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про зобов'язання передати оригінали технічної документації.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі № 914/1152/23 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано ПрАТ “Ірокс» протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду передати ОСББ “Шевченка 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у місті Львові, а саме:
- технічний паспорт на багатоквартирний будинок по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- проєктну документацію зі схемами влаштування внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- технічну документація на ліфти багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- план земельної ділянки багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок по вул. Шевченка 418 у м. Львові,
- паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові.
Стягнуто з ПрАТ “Ірокс» на користь ОСББ «Шевченка 418» в рахунок відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “Ірокс» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі №914/1152/23 без змін.
22.01.2024 суд видав накази про примусове виконання рішення у справі.
17.03.2025 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» звернулось до суду першої інстанції із скаргою на дії державного виконавця, а саме на рішення головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича про закінчення виконавчого провадження відповідно до постанови від 10.03.2025 в межах виконавчого провадження №75715621.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 є невиконаним, а виконавче провадження з виконання рішення закінчене з посиланням на норму п. 11 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач вказав, що, формально, виконавцем виконано вимоги ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», однак кримінальне провадження щодо боржника за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення) може бути закритим, а рішення суду у цій справі є не виконаним.
Не погодившись з ухвалою, Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1152/23 від 25.03.2025 та залишити в силі постанову головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження №75715621 від 10.03.2025.
Апелянт звертає увагу, що Закон України «Про виконавче провадження» встановлює певний порядок проведення виконавчих дій для реалізації судових рішень, що мають обов'язковий характер. Невиконання судового рішення є підставою для порушення кримінальної справи як засобу примусу боржника до виконання рішення, яке, відповідно до статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.
Державний виконавець стверджує, що вчинив достатні виконавчі дії, передбачені статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, боржника було притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу постановою від 29.10.2024 року, а також у подвійному розмірі відповідно до постанови від 15.11.2024 року. Крім того, державним виконавцем 13.12.2024 року було направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі № 914/1152/23 залишити без змін.
Позивач вказує, що державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, не вжив усіх належних заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на реальне і повне виконання судового рішення, тому виконавчі дії були неповними, а постанова про закінчення провадження передчасною.
Зокрема заявник зазначив, що відсутні докази звернення державного виконавця в межах виконавчого провадження № 75715621 до суду про застосування до боржника (керівника), що без поважних причин не з' явився за викликом виконавця приводу; залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції; звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, тощо.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 справу № 914/1152/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.
Ухвалою суду від 09.04.2025 задоволено заяву судді-члена колегії Бойко С.М. про самовідвід від 09.04.2025 у справі № 914/1152/23; передано апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 03.04.2025 (вх. суду від 04.04.2025 №01-05/998/25) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі № 914/1152/23 для здійснення повторного автоматизованого розподілу для заміни судді-члена колегії Бойко С.М. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2025 року справу № 914/1152/23 розподілено колегії суддів у складі: Бонк Т.Б. (головуючий суддя), суддів Орищин Г.В. та Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 03.04.2025 (вх. суду від 04.04.2025 №01-05/998/25) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 про задоволення скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця у справі № 914/1152/23.
Ухвалою суду від 23.04.2025 призначено розгляд справи № 914/1152/23 на 03.06.2025.
У судовому засіданні 03.06.2025, заслухавши усні пояснення позивача та державного виконавця, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 10.06.2025.
У судове засідання 10.06.2025 з'явились представники позивача, відповідач та державний виконавець, належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, явки уповноважених представників не забезпечили.
У судовому засіданні 10.06.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з встановленими судами у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
Як слідує з матеріалів справи, 22.01.2024 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023, яке набрало законної сили 02.01.2024, видано накази про примусове виконання рішення суду, зокрема, про зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Ірокс» протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» визначені оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у місті Львові; про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» 2 684, 00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
09.08.2024 державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наталією Грицай - Липською за наслідком розгляду заяви про примусове виконання наказу №914/1152/23 від 22.01.2024 (про зобов'язання вчинити дії на користь стягувача) прийнято постанову (ВП №75715621) про відкриття виконавчого провадження. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Стягувач звертався до керівника Міністерства внутрішніх справ України зі скаргою від 09.01.2025 на невнесення працівниками місцевої поліції відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення, що пов'язані з діяльністю Приватного акціонерного товариства «Ірокс», зокрема і щодо невиконання рішення суду у справі №914/1152/23.
До скарги стягувача від 09.01.2025 долучено лист - відповідь від 26.12.2024 Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що був адресований голові правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418», у якому повідомлено таке:
« 29.08.2024 при виході за адресою: 79034 м. Львів, вул. Професора Буйка, будинок 17-А з метою перевірки виконання рішення боржником, встановлено, що боржник за вказаною адресою не знаходиться та діяльності не проводить, майно відсутнє».
Виконання рішення, яке зобов?язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Частиною 6 розділу V "Інструкції з організації примусового виконання рішень" визначено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби. Згідно заяви стягувача поштова адреса боржника: 79039 м. Львів, вул. Залізнична, 7.
29.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження АСВП № 75715621 у Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого виконання.
20.09.2024 направлено виклик керівнику Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на 30.09.2024 для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та з метою отримання відомостей про вжиті заходи для забезпечення виконання рішення суду.
02.10.2024 складено акт державного виконавця щодо неявки керівника Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на виклик державного виконавця, який було належним чином вручено 23.09.2024, що підтверджується повідомленням про вручення №0600964549556 та № 0600964551488.
29.10.2024 у зв?язку з невиконанням рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5 100 грн, про що його повідомлено разом із повторним викликом на 14.11.2024 для перевірки стану виконання рішення суду відповідно до вимог частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Також боржника попереджено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності у разі подальшого невиконання вимог виконавчого документа.
З урахуванням 10-денного строку на виконання рішення суду, 29.10.2024 державним виконавцем було направлено виклик боржника на 14.11.2024 з метою перевірки виконання рішення суду. Вказаний виклик боржником отримано 01.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0600978033803.
Проте боржник на виклик не з?явився і не повідомив про причини своєї неявки. Цей факт зафіксовано у відповідному акті державного виконавця від 14.11.2024.
15.11.2024 на підставі виявленого повторного невиконання рішення суду було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.
13.12.2024 державним виконавцем скеровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до відділу поліції № 2 Львівського районного управління №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області з метою притягнення до кримінальної відповідальності Приватного акціонерного товариства «Ірокс» в особі керівника Микичака Ігоря Пилиповича.
У листі - відповіді державної виконавчої служби також повідомлено стягувача, що 22.11.2024 боржник подав адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 15.11.2024 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.
Скаржник також долучив відповідь від 03.01.2025 відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області на адвокатський запит Решоти Володимира у якому зазначено, що згідно даних відділу поліції встановлено, що 20.12.2024 у відділ поліції надійшло звернення від Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів за вх. №55749 від 20.12.2024 з приводу дій Приватного акціонерного товариства «Ірокс» по невиконанню рішення суду, що було зареєстроване за № 29371 від 20.12.2024. Вказані матеріали на даний час перебувають на розгляді у секторі превенції відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області. Окрім цього, повідомлено, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційній портал Національної поліції» відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, відомості по вищевказаному зверненні у Єдиний реєстр досудових розслідувань не вносились.
У відповідь на звернення голови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» 31.01.2025 Департаментом взаємодії з Національною поліцією Украйни Міністерства внутрішніх справ України повідомлено зокрема, що 21 січня 2025 року слідчим відділом відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області за відомостями, викладеному у зверненні Жанни Хвесь за №03/25 щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом невиконання рішення суду боржником Приватним акціонерним товариством «Ірокс», розпочато досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні.
21.01.2025 відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області скеровано голові правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» повідомлення про прийняття і реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 21.01.2025 (реєстраційний номер №120025141410000062) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо умисного невиконання рішення суду Приватним акціонерним товариством «Ірокс», яким зобов'язано передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у м. Львові.
10.03.2025 головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельником Любомиром Володимировичем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 75715621 із виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1152/23 від 22.01.2024 про зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Ірокс» передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у м. Львові.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції залишити без змін, з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
У рішенні від 15 жовтня 2009 року Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07 червня 2005 року) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.
Таким чином, встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки КГС ВС виклав у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі N 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі N 924/315/17.
Судами враховано, що в межах виконавчого провадження виконавець здійснював заходи із примусового виконання рішення, зокрема: наклав арешт на майно боржника, здійснював вихід за юридичною адресою боржника з метою перевірки виконання рішення; викликав керівника Приватного акціонерного товариства «Ірокс» для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та з метою отримання відомостей про вжиті заходи для забезпечення виконання рішення суду; у зв?язку з невиконанням рішення суду на боржника двічі було накладено штраф.
Водночас колегія суддів наголошує на встановленій обов'язковості судового рішення, що означає, що таке рішення буде виконано своєчасно, належним чином та у повному обсязі.
Однак, за наслідком прийняття виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження стягувач позбавляється права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця з метою примусового виконання рішення.
Крім цього, відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Судом першої інстанції правомірно взято до уваги нездійснення державним виконавцем дій із виходу за повідомленою стягувачем адресою місцезнаходження боржника (м. Львів, вул. Залізнична, 7) з метою перевірки виконання та сприяння виконанню рішення.
Також у справі немає доказів звернення державного виконавця в межах виконавчого провадження №75715621 до суду про застосування до боржника (керівника), що без поважних причин не з'явився за викликом виконавця приводу; залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції; звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, тощо.
У судовому засіданні в апеляційному суді державний виконавець звертав увагу, що ним скеровано повідомлення про вчинення боржником Приватним акціонерним товариством «Ірокс» кримінального правопорушення до відділу поліції.
При цьому, накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 607/2547/20.
Враховуючи те, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції щодо обґрунтованості скарги на дії головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича щодо закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 10.03.2025.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі № 914/1152/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 03.04.2025 (вх. суду від 04.04.2025 №01-05/998/25) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі № 914/1152/23 - залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повну постанову складено 23.06.2025.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя Г.В. Орищин
суддя Г.Г. Якімець