Справа № 761/25400/25
Провадження № 1-кс/761/17031/2025
19 червня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 18.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000001323,
установив:
19.06.2025 старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 62793), погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 18.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000001323.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий ОСОБА_5 зазначив про таке.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001323 від 18.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 309, 310 КК України, маючи на меті вчинення на постійній основі кримінальних правопорушень, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше грудня 2023 року із кола осіб, з якими він був знайомий, вирішив організувати стійку злочинну групу.
З цією метою ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зазначених у Таблиці №1 «Переліку психотропних речовин», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, з метою незаконного збагачення від вчинення на постійній основі кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, не пізніше грудня 2023 року, у створенні організованої групи заручився підтримкою своїх знайомих: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановленої досудовим слідством особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.
При цьому ОСОБА_6 розробив та довів до відома ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановленої досудовим слідством особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, план діяльності злочинного угруповання, який полягав в облаштуванні на території домоволодіння, розташованого за невстановленою досудовим слідством адресою у м. Нікополь та Нікопольському районі Дніпропетровської області, місць для незаконного посіву та вирощування рослин із роду конопель, незаконного виготовлення з них наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, подальше його зберігання, фасування, перевезення та пересилання з метою збуту для отримання кримінальних прибутків від цієї злочинної діяльності та розподілив функції між учасниками організованої групи.
Відповідно до розподілу функцій в організованій групі, ОСОБА_6 залишив за собою керування організованою групою - контролювання процесу посіву та вирощування рослин із роду конопель, незаконного виготовлення з них наркотичного засобу - канабіс, подальше його зберігання, фасування, перевезення та пересилання з метою збуту, наркотичного засобу - канабіс; ОСОБА_8 - відповідав за посів та вирощування рослин із роду конопель, забезпечував незаконне виготовлення з них наркотичного засобу - канабіс, подальше його зберігання, фасування, перевезення та пересилання наркотичного засобу - канабіс, з метою подальшого незаконного збуту; ОСОБА_7 - відповідав за незаконне перевезення наркотичного засобу з метою збуту - канабіс, та його подальше зберігання, з метою подальшого незаконного збуту; невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження - відповідав за вирощування рослин із роду конопель, з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, про що інформував ОСОБА_6 для організації поставки наркотичних засобів.
Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, попередньо умисно та добровільно зорганізувались у стійке злочинне об'єднання для вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів на постійній основі - організовану групу, будучи об'єднаними єдиним злочинним планом з розподілом функцій між учасниками злочинного угруповання, спрямованого на досягнення цього злочинного плану, відомого всім учасникам організованої групи.
Протягом періоду часу - не пізніше грудня 2023 року до 03.07.2024 ОСОБА_6 , будучи організатором організованої групи, здійснював керування організованою групою при вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичного засобу канабісу, подальше його зберігання, фасування, перевезення з метою збуту, а також збутом для отримання кримінальних прибутків від цієї злочинної діяльності.
З метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 були надані доручення до УСР в м. Києві ДСР НП України в ході виконання яких надійшли рапорти про те, що в ході проведених розшукових дій встановити місцезнаходження ОСОБА_6 не представилось можливим.
В рамках кримінального провадження № 12023100000001385 від 07.12.2023 відносно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. ст. 307 КК України, яке згідно вимог п. 1 ст. 278, п. 1 ст. 135 КПК України направлено за місцем мешкання останнього.
Так, 24.09.2024 ОСОБА_6 поштовим зв'язком на адресу за місцем мешкання останнього ( АДРЕСА_1 ), відправлено повідомлення про підозру та пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваного, на що прийшло повідомлення про отримання, однак до теперішнього часу ніхто до слідчого не з'явився.
Крім цього, 24.09.2024 засобами поштового зв'язку - рекомендованим цінним листом на встановлену адресу за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності вимог п. 1 ст. 278, п. 1 ст. 135 КПК України відправлено повідомлення про підозру, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
Також 25.09.2024 за результатом перевірки за місцем реєстрації ОСОБА_6 не виявлено, однак за вищевказаною адресою проживає ОСОБА_9 (мати), якій у відповідності вимог ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135, п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, відносно ОСОБА_6 (сина), про що зафіксовано на відеозаписі.
Крім цього, 25.09.2024 засобами поштового зв'язку - рекомендованим цінним листом на встановлену адресу за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , скеровано повістки про виклик останнього до СУ ГУНП у місті Києві на 27.09.2024, 30.09.2024, 01.10.2024, та за адресою: АДРЕСА_1 скеровано повістки про виклик останнього до СУ ГУНП у місті Києві 07.10.2024, 08.10.2024, 09.10.2024, однак особа на виклик не з'явилась.
Слідчий у клопотанні зазначив, що орган досудового розслідування намагався та вжив всіх можливих спроб, враховуючи військовий стан на території України, щодо виклику ОСОБА_6 до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, однак останній до органу досудового розслідування не прибув жодного разу, та не повідомив про причину своєї неявки, чи інші поважні причини органу досудового розслідування повідомлені не були.
Враховуючи вищевикладене, слідчий зазначив у клопотанні, що 19.11.2024 у зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_6 імовірно на території Польщі, від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про оголошення в розшук, проведення якого доручено УСР у м. Києві ДСР НП України.
Надалі відповідно до відповіді адміністрації Державної прикордонної служби України, встановлено, що ОСОБА_6 18.02.2024 здійснив перетин українсько-польського кордону через пункт перетину ОСОБА_10 та до теперішнього часу не повертався.
Таким чином, постановою від 16.06.2025 органом досудового розслідування ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Слідчий зазначив у клопотанні, що обґрунтованість повідомлення про підозру повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
У клопотанні слідчого зазначено, що підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, на думку слідчого, не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 19.06.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечував проти клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто не вручено, при цьому зазначенні ризики, передбаченні п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є недоведеними.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001323 від 18.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Київської міської прокуратури.
Так, 25.09.2024 у кримінальному провадженні № 12023100000001385 від 07.12.2023 старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Зазначене повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 25.09.2024 та повістки про його виклик направлені за адресою реєстрації та останнім відомим місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, повний текст письмового повідомлення ОСОБА_6 від 25.09.2024 вручено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Слідчий суддя зазначає, що набуття процесуального статусу підозрюваного пов'язується не з самим фактом обізнаності особи про наявне щодо нього досудове розслідування, а з діями, які відповідно до кримінального процесуального закону має вчинити слідчий, прокурор. У цьому випадку вжитих стороною обвинувачення заходів достатньо для того, щоб приписи закону стосовно належного повідомлення особі про підозру вважалися такими, що виконані з достатньою ретельністю.
Надалі постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 від 18.11.2024 з кримінального провадження № 12023100000001385 виділено матеріали відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в окреме кримінальне провадження за № 12024100000001323.
Відповідно до відповіді уповноваженої особи Державної прикордонної служби України від 28.05.2025, встановлено що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.02.2024 здійснив перетин українсько-польського кордону через пункт перетину ОСОБА_10 та на територію України не повертався.
16.06.2025 постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024100000001323 від 18.11.2024 ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Слід зазначити, що чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в цьому випадку і здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного в розшук.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Водночас обов'язковою умовою для обрання запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих йому особливо тяжких кримінальних правопорушень, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від органу досудового розслідування та суду.
Таким чином, враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень (можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), обсяг підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також дані про особу підозрюваного, який є раніше судимою особою, в їх сукупності, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, враховуючи стадію кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі (розшукові) дії.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище підозрюваного ОСОБА_6 , а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у його причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 18.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000001323 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1