Справа № 761/24615/25
Провадження № 2-з/761/230/2025
20 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Волошин В.О.
при секретарі: Харечко О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики та розписками; стягнення відсотків, нарахованих штрафів та пені,-
В червні 2025р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу, а також на його грошові кошти, що знаходяться на будь-яких його рахунках, відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог.
Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення боргу за договорами позики та розписками, стягнення відсотків, нарахованих штрафів та пені. Відповідач не виконує своїх зобов'язань. Тому, з метою запобігання вчиненню відповідачем таких дій, як приховування грошових коштів, зменшення їх кількості, перереєстрація прав на майно, що належить відповідачу, з метою ухилення виконання грошових зобов'язань, слід вжити заходи забезпечення позову вищезазначеним шляхом.
Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» №9 від 22 лютого 2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019р., по справі №320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову. Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Разом з тим, заява про забезпечення позову не містить в собі визначеного майна, що належить відповідачу (рухомого та нерухомого), не конкретизовані рахунки та банківські установи та відсутні докази, що на даних рахунках обліковуються кошти відповідача.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки заявником не обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову в цій частині та їх співмірність заявленим вимогам, а також не надано доказів щодо перебування у власності відповідача на даний час нерухомого та рухомого майна і того факту, що він має намір його відчужити, та не надано підтвердження знаходження грошових коштів на рахунках відповідача.
Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики та розписками; стягнення відсотків, нарахованих штрафів та пені - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: