єдиний унікальний номер справи 531/1420/25
номер провадження 2-н/531/232/25
23 червня 2025 року м. Карлівка
суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів,-
17 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 ст.161 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно пункту 2 частин 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Натомість у заяві про видачу судового наказу заявником не вказано повну адресу місця проживання боржника, а саме: індекс, район, не зазначено дату його народження, номер облікової картки платника податків, наявність або відсутність електронного кабінету, що не відповідає вимогам пункту 2 частини. 2 ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч.5 ст.183 Сімейного Кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною першою статті 9 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, справа №826/7329/17).
Однак, до заяви про видачу судового наказу заявником долучено докази про місце проживання дитини, викладені іноземною мовою.
Крім того, з доданої до заяви копії свідоцтва про народження неможливо прочитати інформацію про батька дитини, зокрема його прізвище.
Вищезазначені обставини позбавляють суд можливості перевірити наявність у заявника права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина, а також ідентифікувати особу боржника.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови у видачі судового наказу.
Також, слід роз'яснити заявнику, що, згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.161-163, 167 ЦПК України,-
відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд Полтавської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.С. Фисун