Справа № 438/892/25
Провадження № 1-кп/438/76/2025
іменем України
23 червня 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025142100000048 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Львова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не військовозобов'язаного, не депутата, не адвоката, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого востаннє вироком Бориславського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року за частиною 1 статті 125 КК України з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, до покарання у виді у 200 годин громадських робіт, які не відбув, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,
встановив:
До Бориславського міського суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025142100000048 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року за клопотанням прокурора вказаний обвинувальний акт призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.
Суд, перевіривши обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження, встановив, що 7 червня 2025 року близько 11:30 обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу автостанції на вулиці Ірини Сеник, 15 у місті Бориславі львівської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, вступив у словесну суперечку із ОСОБА_8 , у ході якої вирішив умисно заподіяти йому тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди іншій особі, ОСОБА_3 , підійшов до ОСОБА_8 , який стояв навпроти нього, та кулаком своєї лівої руки наніс йому один удар в ділянку правої руки, в результаті чого заподів останньому тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на бічній поверхні середньої третини правого плеча, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
З обвинувального акта та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченим частиною 1 статті 394 КПК України, і у присутності адвоката ОСОБА_9 , подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта відносно нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_8 також подав заяву про те, що не заперечує проти спрощеного порядку розгляду, згодний із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного кримінального проступку та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Частиною 2 статті 382 КПК України передбачено, що вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх сукупності, обмежившись у відповідності до вимог частини 2 статті 382 КПК України зазначенням у вироку встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку доведена повністю.
Згідно зі статтею 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України суд визнає є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого; дані про особу обвинуваченого, який не працює, раніше судимий востаннє вироком Бориславського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року за частиною 1 статті 125 КК України до покарання у виді 220 годин громадських робіт, ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, вирок змінено, вважати засудженим до покарання у виді у 200 годин громадських робіт, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога. Згідно із висновком спеціальної медичної наркологічної комісії від 12 червня 2025 року № 102 обвинуваченому не рекомендовано застосування статті 96 КК України.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах, встановлених санкцією частини першої 1 статті 125 КК України, у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн, та на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Водночас, ОСОБА_3 вчинив вищевказаний злочин, будучи засудженим вироком Бориславського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року за частиною 1 статті 125 КК України до покарання у виді 220 годин громадських робіт, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, змінено, вважати засудженим до покарання у виді у 200 годин громадських робіт.
Відповідно до частини 1 статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Оскільки обвинувачений вчинив інкримінований йому кримінальний проступок, після постановлення вироку Бориславського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, покарання за яким не відбув, остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків необхідно визначити шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутого покарання за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року, зміненим ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 травня 2025 року.
На підставі частини 3 статті 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відсутні.
Речові докази у даному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 370, 374, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Відповідно до частини 1 статті 71 КК України, з урахуванням положень статті 72 КК України, до покарання призначеного цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Бориславського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року, зміненим ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт та штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Покарання у вигляді штрафу згідно положень частини 3 статті 72 КК України виконувати самостійно.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_10