Справа № 208/11147/24
Пр. 2-о/336/152/2025
11.06.25
11 червня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Маркіної А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в режимі відеоконференцзв?язку цивільну справу №208/11147/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальний заклад «Костянтинівський медичний фаховий коледж», про встановлення факту, що має юридичне значення, подану в порядку окремого провадження, -
за участі представника заявниці адвоката Смаля О.П., -
Представник заявниці ОСОБА_2 адвокат Смаль О.П. за допомогою системи «Електронний суд» 07.10.2024 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська із заявою, поданою в порядку окремого провадження, за змістом якого в інтересах заявниці просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що диплом серії НОМЕР_1 від 30.06.2000, виданий Костянтинівським медичним училищем, про отримання спеціальності «Сестринська справа» за кваліфікацією «медична сестра» на ім'я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
За змістом заяви звернення до суду обґрунтовано відсутністю іншої можливості підтвердити юридичний факт належності заявниці правовстановлюючого документу про отримання освіти, прізвище в якому відрізняється від прізвища в паспорті. Так з 1998 по 2000 роки ОСОБА_1 навчалась в Костянтинівському медичному училищі, код ЄДРПОУ - 02011226, яке закінчила в 2000 році, отримавши спеціальність «Сестринська справа» за кваліфікацією медична сестра і диплом серії НОМЕР_1 від 30.06.2000, але в прізвищі, зазначеному в дипломі, як і в паспорті (що був дійсним на час навчання) допущено помилку: замість правильного прізвища « ОСОБА_4 » вказано « ОСОБА_5 ». Зазначене створює перешкоди у використанні диплома. Крім того, представник заявниці наголошує, у 2017 і в 2019 році змінено назву навчального закладу Костянтинівське медичне училище, код ЄДРПОУ - 02011226 на Комунальний заклад «Костянтинівський медичний фаховий коледж».
21 серпня 2024 року представник заявника звернувся до заінтересованої особи з адвокатським запитом в інтересах ОСОБА_1 , просив на підставі наданого паспорта ОСОБА_1 внести виправлення і видати новий диплом, виправивши помилку. 03.09.2024 стороною заявниці отримано відповідь від КЗ «Костянтинівський медичний фаховий коледж» за №01/151, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалася на спеціальності “Сестринська справа» Костянтинівського медичного училища з 01 вересня 1998 року (наказ про зарахування № 55-0 від 03.08.1998) по 05 липня 2000 року (наказ про відрахування № 35-0 від 05.07.2000), отримала диплом НОМЕР_1 від 30.06.2000, про що зроблено запис в книзі видачі дипломів, реєстраційний номер 88678/00. Разом з цим, як видно з відповіді, внести виправлення до документа не є можливим. Диплом був виданий згідно з даними паспорту, наданого ОСОБА_3 , на момент видачі диплому вона була саме з таким прізвищем. До відповіді додана довідка № 01/148 від 29.08.2024 про підтвердження вказаної інформації.
Таким чином, оскільки усунути вказану помилку в інший спосіб не є можливим, як і врегулювати питання в позасудовому порядку без встановлення відповідного юридичного факту, із посиланням на ст. 293, 294, 315 ЦПК України, представник заявниці просить задовольнити заяву.
Представник заявниці адвокат Смаль О.П. під час розгляду справи (03.06.2025) заяву підтримав, просив не розглядати заяву про виклик свідків, наполягав на доводах, викладених в заяві та просив її задовольнити у визначений спосіб. Додатково представник пояснив, що встановлення факту необхідно заявниці для подальшого працевлаштування, а саме для підтвердження фаху.
Представник заінтересованої особи, яка зареєстрована в системі «Електронний суд», в судове засідання не з?явився, заяв та клопотань не скеровував, про розгляд справи обізнаний, що, відповідно, не перешкоджає розгляду справи.
Судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи згідно з положеннями ст.223,240 ЦПК України, з урахуванням позиції сторони заявника та наявних у її матеріалах доказів. Заява про виклик свідків стороною заявника під час розгляду справи відкликана.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.01.2025 матеріали справи передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, враховуючи положення ст.31 ЦПК України, а також відомості щодо проживання заявниці, вказані у заяві.
Ухвалою судді від 20.03.2025 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, визначено дату, час та місце проведення судового засідання.
Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника заявниці, всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі письмові докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню на підставі таких встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (п.6 ч.1 ст.315, ч.2 ст.315 ЦПК України).
За нормою ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч.1 ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до даних паспорта громадянина України НОМЕР_3 , виданого Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 08.07.2003, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась у м.Красноармійськ Донецької області. За даними довідки від 24.01.2024 №2302-5003101745 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , має зареєстроване місце перебування по АДРЕСА_2 .
Судом також встановлено, що згідно з матеріалами справи диплом НОМЕР_1 молодшого спеціаліста, із додатком, виданий 30.06.2000 Костянтинівським медичним училищем за результатами навчання за спеціальністю «Сестринська справа», здобуття кваліфікації медичної сестри ОСОБА_3 . Засвідчена копія диплома, досліджена судом, містить обов'язкові реквізити - печатку навчального закладу та підпис уповноваженої особи директора Е.М. Голубова. Разом з цим, до заяви додано свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки до вказаного вище диплома, № НОМЕР_4 , також видане на ім?я ОСОБА_3 , за даними якої вказана особа проходила підвищення кваліфікації та перепідготовку у 2002 та 2007, 2015 роках. Вказаний вище паспорт громадянина України отриманий після завершення навчання (дати видачі диплома).
Згідно з відповіддю від КЗ «Костянтинівський медичний фаховий коледж» Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації Міністерства охорони здоров'я України за №01/151 за підписом в.о. директора Т. Моніч, на адвокатський запит від 21.08.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалася на спеціальності “Сестринська справа» Костянтинівського медичного училища з 01 вересня 1998 року (наказ про зарахування № 55-0 від 03.08.1998) по 05 липня 2000 року (наказ про відрахування № 35-0 від 05.07.2000), отримала диплом НОМЕР_1 від 30.06.2000, про що зроблено запис в книзі видачі дипломів, реєстраційний номер 88678/00. Разом з цим, як видно з відповіді, внести виправлення до документа не є можливим. Диплом був виданий згідно з даними паспорту, наданого ОСОБА_3 , на момент видачі диплому вона була дійсно з таким прізвищем, тобто помилка мала місце в паспорті. До відповіді додана довідка №01/148 від 29.08.2024 про підтвердження вказаної інформації.
За даними вказаної довідки Костянтинівське медичне училище згідно розпорядження №70 від 25.01.2017 голови обласної військово-цивільної адміністрації перейменовано на Комунальний заклад «Костянтинівський медичний коледж», який згідно з розпорядженням №745/5-20 від 15.07.2020 перейменовано на Комунальний заклад «Костянтинівський медичний фаховий коледж».
Відповідні записи про зарахування на навчання із номерами та датами наказів, вказаними вище, а також про відрахування з коледжу, наявні у засвідченій копії трудової книжки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АА №340378, долученої до справи.
Разом з цим, атестат про повну загальну середню освіту НОМЕР_5 від 20.06.1997, виданий на ім?я ОСОБА_1 , із відповідним додатком, що відповідає даним свідоцтва про народження (російською мовою).
Інші докази не відповідають вимогам допустимості (скріншот) та достовірності (копії фотознімків, без дати їх здійснення та інших необхідних відомостей), тому не беруться судом до уваги, що, втім, не змінює висновків суду за результатами розгляду справи.
У даній справі предметом розгляду є встановлення факту належності заявниці диплома молодшого спеціаліста, прізвище заявниці у якому зазначено із помилкою, що унеможливлює реалізацію трудових прав заявниці.
Відповідно до п.2, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.
При розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Аналізуючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що на час видачі диплома дані до нього були внесені відповідно до даних паспорта громадянина України, що видно з відповіді заінтересованої особи, згодом заміненого. Достовірність виданого диплома, копія якого перебуває й у навчальному закладі (архіві), й у матеріалах цивільної справи, не викликає у суду розумних сумнівів та підтверджує отримання саме заявницею освіти за вказаним фахом та кваліфікаційно-освітнім рівнем.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у певному правовстановлюючому документі, адже допущення неточностей та помилок з вини певної посадової особи не може бути підставою для позбавлення заявниці її конституційного права.
Так, за змістом ч.1,2 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
На підставі наведених фактичних обставин справи, перевіривши наявні письмові докази, суд дійшов висновку, що факт належності зазначеного правовстановлюючого документа ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, тому вважає за необхідне заяву задовольнити, оскільки захист трудових прав заявниці в інший спосіб, крім судового, неможливий.
Суд виходить з того, що окреме провадження є безспірним, оскільки в ньому не розглядається матеріально-правовий спір, а можуть встановлюватися тільки факти та стани, які мають юридичне значення, а також підтверджуватися наявність чи відсутність неоспорюваних прав. Так, встановлення факту, з приводу якого заявниця звернулась до суду, не пов'язується на час розгляду справи з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати за загальним правилом не відшкодовуються. Відповідно, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, залишаються за заявницею.
Керуючись ст. 12-13, 19, 76-80, 95, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 293-294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальний заклад «Костянтинівський медичний фаховий коледж», про встановлення факту, що має юридичне значення, подану в порядку окремого провадження, - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 диплома серії НОМЕР_1 від 30.06.2000, виданого Костянтинівським медичним училищем, про отримання спеціальності «Сестринська справа» за кваліфікацією «медична сестра» на ім'я « ОСОБА_3 ».
Реквізити учасників справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса зареєстрованого місця перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Комунальний заклад «Костянтинівський медичний фаховий коледж», адреса місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Суворова, буд.15, код ЄДРПОУ 02011226.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 11.06.2025.
Суддя Л. А. Вайнраух