11 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого - судді Іщенка В.І.
Судців: Мамасуєвої Л.О.
Кателіна В.П.
при секретарі Апостолові О.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Кіровської селищної Ради А Р Крим, відділу освіти Кіровської районної Державної адміністрації про стягнення коштів, сплачених за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 05 грудня 2005 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровської селищної Ради, відділу освіти Кіровської районної Державної адміністрації про стягнення коштів, сплачених ним за житлово-комунальні послуги. Свої вимоги мотивував тим, що він працював вчителем у Кіровській середній загальноосвітній школі НОМЕР_1 і згідно зі ст. 57 Закону України «Про освіту» має право на пільги по оплаті електроенергії, опалення і на безкоштовне користування житлом, однак, відповідачі відмовили йому у відшкодуванні понесених у зв'язку із цим витрат, посилаючись на відсутність коштів, тому просить стягнути з них 745 гривень які він сплатив за житлово-комунальні послуги, а також судові витрати.
Рішенням Кіровського районного суду від 05 грудня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Стягнено грошову компенсацію з Кіровської селищної ради на його користь 223 гривні 63 копійки, сплачені ним за період з 01.01.2004 року по 01.07.2004 рік, також суд повернув держмито в сумі 51 гривня, а всього стягнено - 274 гривні.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що суд не врахував при ухвалені рішення вимоги Закону України № 1994 від 09 вересня 2004 року «Про реструктуризацію заборгованості по виплатам, які передбачені ст. 57 Закону України «Про освіту». Апелянт вважає, що кредиторська заборгованість, згідно вказаного закону, визнана за весь період навіть тоді, коли фінансування було призупинене Законом України про державний бюджет у відповідному році, в даному випадку - 2003 рік. Просить залишити рішення без змін в частині стягнення з Кіровської селищної ради заборгованість по комунальним послугам за шість місяців 2004 року та держмита. А в частині відмови в позовних вимогах про стягнення коштів з відповідача, сплачених ним за 2003 рік, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Справа НОМЕР_12-303-ф/2006 р. Головуючий у першій інстанції Бердієва Б.А.
Суддя-доповідач Кателін В.П.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення суду скасувати, провадження у справі закрити.
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення коштів, сплачених ним за житлово-комунальні послуги за 2003 рік, суд першої інстанції посилався на вимоги ст. 65 Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік» від 26.12. 2002 р. згідно якого, дія ст. 57 Закону України «Про освіту», у частині безкоштовного користування квартирою з опаленням і освітленням на 2003 рік призупинені, а також на вимоги ст. ст. 10,60,189,212 ЦПК України.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки згідно вимог ч.1 п.2 ст. 17, п.1,ч.1 ст.3 КАС України, до компетенції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ відносяться спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. До публічної служби віднесено; публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що вказаний спір повинен розглядатись відповідно до Цивільно процесуального кодексу України.
Як встановлено по справі, позивачі звернулися з позовною заявою до Кіровської селищної ради АР Крим та до відділу освіти Кіровської районної Державної адміністрації, які є сторонами у справі і являються органом місцевого самоврядування, а також суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції,
За такими обставинами, колегія суддів вважає, що вказана справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а не відповідно до Цивільно процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 310 ч.1 ЦПК України, судова колегія судової палати,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 05 грудня 2005 року касувати і провадження у справі закрити у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення.