Справа № 346/1675/25
Провадження № 2/346/1315/25
17 червня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.10.2023 року на підставі заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2002161323401 та заяви про внесення змін анкетних даних від 11.12.2024 року ОСОБА_2 в АТ «ПУМБ» відкрито поточний рахунок у форматі IBAN у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки. 10.12.2024 року з поточного рахунку ОСОБА_2 здійснено неналежні платіжні операції з переказу грошових коштів на суму 20 000 грн.: невідома особа шляхом перевипуску sim-картки належного йому номеру телефону оператора мобільного зв'язку та несанкціоновано, від його імені, авторизувалась/втрутилась в роботу автоматизованої банківської системи дистанційного обслуговування - мобільного застосунку «ПУМБ» та здійснила несанкціоновані транзакції коштів з рахунків клієнта без його відома та згоди. Неналежна платіжна операції на суму 20 000 грн. була здійснена без законних підстав на поточний рахунок неналежного отримувача в АТ «ПУМБ: БПК № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). 27.12.2024 року після повідомлення ОСОБА_2 на адресу АТ «ПУМБ» про здійснення 10.12.2024 з його дебетового рахунку неналежних платіжних операцій та проведеної банком перевірки, грошові кошти повернуті на рахунок клієнта.
03.03.2025 року позивач звернувся до відділення поліції №4 ОРУП №2 Одеського районного управління поліції №2 поліції ГУНП в Одеській області з відповідною заявою про вчинене відносно ОСОБА_2 та банку кримінального правопорушення для встановлення обставин шахрайських дій. Вищевказана заява слідчим відділенням ВП №4 ОУРП №2 ГУНП в Одеській області приєднана до кримінального провадження №12024161200000623 від 12.12.2024 року, відомості по якому внесені за заявою ОСОБА_2 . Проведеною перевіркою встановлено, що власником БПК № НОМЕР_1 (003944), на яку 10.12.2024 року здійснені неналежні платіжні операції, є клієнт позивача ОСОБА_1 ; можливість повернення грошових коштів відсутня, оскільки на рахунку вони не збереглися, вказану платіжну картку заблоковано.
13.02.2025 року позивач листом-вимогою з метою досудового врегулювання спору, повідомив відповідача про неналежні платіжні операції, які були здійснені 10.12.2024 року на його рахунок в АТ «ПУМБ» з рахунків клієнта ОСОБА_2 , та його обов'язок, протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення, ініціювати платіжну/ платіжні операції про повернення коштів, однак, ця вимога повернулась з причин не вручення, «за закінченням терміну зберігання». Станом на дату звернення до суду безпідставно отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 20 000 грн. у добровільному порядку банку не повернуто, що і стало підставою для звернення до суду за захистом майнових прав. Тому позивач, посилаючись на ч. 1 ст.1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті ним грошові кошти у розмірі 20 000 грн., а також судові витрати в сумі 2 422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 17.06.2025 року представник позивача, Бушко І.М. через систему “ Електронний суд » подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, а розгляд справи проводити в його відсутності ( а.с. 131 ).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.04.2022 року на підставі заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_3 (клієнту) РНОКПП НОМЕР_3 )) відкрито поточний рахунок в АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 у валюті гривня. Підписавши вказану заяву, ОСОБА_3 беззастережно підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ" (а.с. 33-35 ).
Відповідно до заяви про зміну умов обслуговування за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 13.12.2024 року, укладеної між ОСОБА_4 та позивачем, підписанням цієї заяви, ОСОБА_4 ініціював зміни до умов обслуговування “ Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок “ Сплачуйте частинами », наданого на умовах додатку №3 або №4 до ДКБО, відповідно до заяви на приєднання до ДКБО №2001131711201 від 19.09.2018 року, зокрема, просив встановити строком на 3 місяці ( три розрахункові періоди, починаючи з найближчої розрахункової дати ) розмір мінімального платежу 0,5%, що формується та оплачується щомісячно у випадку наявності заборгованості по рахунку кредитної картки; реквізити для погашення заборгованості за кредитною карткою № НОМЕР_5 ( а.с. 17 ).
26.03.2024 року ОСОБА_4 за допомогою електронного підпису також підписав заяву на внесення змін анкетних даних, згідно з якою надав письмовий дозвіл/згоду на обробку його персональних даних з метою виконання вимог Законів України “ Про запобігання та протидію легалізації ( відмиванню ) доходів, одержаних злочинним шляхом , або фінансування тероризму », “ Про захист персональних даних », та “ Про банки і банківську діяльність », з урахуванням визначеного цими законами кола осіб, яким можуть передаватися персональні дані ( а.с. 16 ).
Судом також встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2024 року за №12024163520000570, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, за фактом вчинення відносно ОСОБА_4 шахрайських дій, які полягали у тому, що 13.09.2024 року невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділа з його банківської картки АТ “ПУМБ » № НОМЕР_6 грошовими коштами в сумі 32 000 грн.; заявник за допомогою фішингового сайту “ Лайфсел », на якому була інформація, ввів дані своєї банківської картки ( а.с. 18 ).
13.01.2025 року позивач звернувся до слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області із заявою про визнання АТ "ПУМБ" потерпілим у кримінальному провадженні №12024163520000570 та залучення представника потерпілого. В заяві вказано, що слідчим відділенням здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, відкритому на підставі заяви ОСОБА_4 , за фактом заволодіння його майном шляхом обману чи зловживання довірою, в результаті якого невстановлена особа, отримавши доступ до автоматизованої банківської системи АТ "ПУМБ" “ Pumb Online » з використанням електронно-обчислювальної техніки, не санкціоновано втрутилась в роботу цієї системи, що призвело до спотворення процесу обробки інформації автоматизованою системою, здійснила несанкціоновані транзакції безготівковими переказами з рахунку останнього, грошей у сумі 32 000 грн.; даним кримінальним правопорушенням банку завдано майнової шкоди у сумі 32 000 грн. ( а.с. 19-20 ).
Згідно з платіжною інструкцією №24679_1 від 26.12.2024 року, АТ “ ПУМБ » перерахувало на користь ОСОБА_4 32 000 грн., призначення платежу: відшкодування грошових коштів відповідно до виписки КУОР №90.1. від 24.12.2024 року ( а.с. 22 ).
Відповідно до листа АТ “ ПУМБ » №КНО-14.5.2/4 від 28.01.2025 року, адресованого АТ “ Райффайзен Банк », 13.09.2024 року з дебетового рахунку ОСОБА_4 IBAN: НОМЕР_7 здійснено переказ грошових коштів на загальну суму 32 000 грн., наступним способом: невідома особа шляхом перевипуску sim-картки належного йому номеру телефону оператора мобільного зв'язку та несанкціоновано, від його імені, авторизувалась/втрутилась в роботу автоматизованої банківської системи дистанційного обслуговування - мобільного застосунку «ПУМБ» та здійснила несанкціоновані транзакції з рахунків клієнтки без його відома та згоди. Тобто, 13.09.2024 року дії по дебетовому рахунку ОСОБА_4 в АТ «ПУМБ» відбулись без згоди та участі клієнта та не були ним ініційовані. Незаконні платіжні операції здійснені без законних підстав на картковий рахунок неналежного отримувача в АТ «Райффайзен Банк» МФО 300335: БПК № НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ), а саме: з рахунку в АТ «ПУМБ» IBAN: НОМЕР_5 - 17:55:19 год. 20 000.00, 980 85 *DEBIT PAYHUB01 Переказ коштів на картку * НОМЕР_10 ; 17:56:01 год. 12 000.00 980 85 *DEBIT PAYHUB01 Переказ коштів на картку НОМЕР_10 . 26.12.2024 року після повідомлення клієнта ОСОБА_4 на адресу АТ «ПУМБ» про здійснення 13.09.2024 року з його дебетового рахунку незаконних платіжних операцій та проведеної банком перевірки грошові кошти повернуті на рахунок клієнта. ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення для встановлення обставин шахрайських дій з його дебетовим рахунком клієнта. Тому представник АТ “ ПУМБ » просить розглянути можливість повернення коштів з рахунку неналежного отримувача на рахунок банку та звернутися до неналежного отримувача, на чий рахунок 13.09.2024 року були виконані незаконні платіжні операції з дебетового рахунку клієнта АТ «ПУМБ» ОСОБА_4 , із повідомленнями про незаконні платіжні операції та його обов'язок, протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення, ініціювати платіжну операцію про повернення коштів неналежному платнику; надати наявну інформацію стосовно неналежного отримувача ( а.с. 24-25 ).
Згідно з електронним повідомленням АТ “ Райффайзен Банк » №81-15-9/1198-БТ від 30.01.2025 року, у відповідь на запит стосовно надання персональних даних отримування коштів від 13.09.2024 року на суму 32 000 грн., власником картки № НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ) є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ; можливість повернення грошових коштів відсутня, оскільки на рахунку вони не збереглися; рахунок НОМЕР_11 - заблоковано ( а.с. 23 ).
Крім того, судом також встановлено, що на адресу ОСОБА_3 позивач 03.02.2025 року направив вимогу про повернення коштів в сумі 32 000 грн. на рахунок АТ “ ПУМБ », отриманих ним 13.09.2024 року за неналежними платіжними операціями, яка згідно з трекінгом відправлення повернулась відправнику 24.02.2025 року з відміткою “ закінчення встановленого терміну зберігання » ( а.с. 26-28, 29-30 ).
На підтвердження заявлених вимог стороною позивача також долучено копію закордонного паспорта від 01.02.2021 року, сформованого з Єдиного державного веб-порталу електронних послуг "Дія", виданого на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 31-32 ).
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі № 904/2444/18, від 23.04.2019 року у справі № 918/47/18від 23.01.2020 року у справі № 910/3395/19, від 06.02.2020 року в справі № 910/13271/18, від 19.10.2023 року у справі № 761/13656/20 ).
Згідно з ч.1 ст.15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (справа № 129/1033/13-ц), постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року (справа № 910/18036/17), від 23.10.2019 року (справа № 917/1307/18), від 18.11.2019 року (справа № 902/761/18), від 04.12.2019 року (справа № 917/2101/17).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що з рахунку клієнта банку ОСОБА_2 здійснено неналежні платіжні операції з переказу грошових коштів у сумі 20 000 грн., у зв'язку з чим внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. В процесі перевірки встановлено, що вказані кошти перераховані на картку БКП № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), власником якої є їхній інший клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 . Враховуючи, що можливість повернення грошових коштів відсутня, позивач просить стягнути 20 000 грн. з відповідача ОСОБА_1 .
Водночас, на підтвердження заявлених вимог, стороною позивача надано заяви на внесення змін до анкетних даних та про зміну умов обслуговування за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаних ОСОБА_4 ; копію витягу з ЄРДР за фактом вчинення відносно ОСОБА_4 шахрайських дій, які полягали у тому, що 13.09.2024 року невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділа з його банківської картки АТ “ПУМБ » № НОМЕР_6 грошовими коштами в сумі 32 000 грн.; платіжну інструкцію від 26.12.2024 року про відшкодування грошових коштів ОСОБА_4 в сумі 32 000 грн. Більше того, згідно з електронним повідомленням АТ “ Райффайзен Банк », власником картки № НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ), яка емітована в цьому банку та на яку перераховані кошти в розмірі 32 000 грн., є ОСОБА_3 , (якого позивачем до участі в справі в якості відповідача не залучено), а не ОСОБА_1 ; письмова вимога про повернення коштів позивачем також направлялась на адресу ОСОБА_3 , а не відповідачу в справі.
За таких обставин, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, доказів на підтвердження перерахунку грошових коштів відповідачу у вказаному розмірі, внаслідок чого не доведено факт набуття відповідачем майна або його збереження за рахунок іншої особи (позивача), що свідчило б про порушення його законних прав та інтересів відповідачем, та у позивача виникає право вимоги таких коштів саме у відповідача.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити, в зв'язку з чим не підлягають присудженню на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі ст. ст. 15, 16, 1212 ЦК України, та, керуючись, ст. ст.13, 76-77, 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-,-
в задоволенні позову акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: АТ «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_13 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 20 червня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.