про залишення позову без розгляду
20 червня 2025 року Київ № 320/24659/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «Буд-Інновація» в особі представника - адвоката Фурлета В.П. 30.12.2023 звернулось засобами поштового зв'язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 31.05.2024) до Головного управління ДПС у м. Києві.
Просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 06.06.2024 позов залишив без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Зазначено, що питання щодо дотримання строку звернення до суду буде вирішено судом за наслідками дослідження додаткових доказів під час розгляду справи.
Від відповідача витребувано докази надсилання (вручення) позивачу податкових повідомлень-рішень від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411; копію оскаржуваного ППР від 11.05.2023 № 329750411 у придатному для читання вигляді; письмові пояснення щодо спірних відносин.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з відповідними доказами. До відзиву долучено докази надсилання відзиву позивачу. Заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. Також заявлено клопотання про залишення позову без руху з підстав того, що оскаржувані ППР прийняті контролюючим органом на підставі різних актів перевірки, що свідчить про не пов'язаність вимог.
Від позивача відповіді на відзив не надійшло.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також зміст заяви про поновлення строку звернення до суду, суд констатує відсутність поважних причин пропуску вказаного строку, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За нормами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом із тим, у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У цій постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Також Верховий Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладена правова позиція, від якої відступила судова палата.
Предметом цього позову є податкові повідомлення-рішення від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411.
У матеріалах справи відсутня інформація про оскарження цих рішень в адміністративному порядку.
За таких обставин, суд констатує, що податкові повідомлення-рішення від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411 могли бути оскаржені до суду у строки, передбачені частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач не скористався процедурою досудового порядку вирішення спору.
Судом установлено, що ППР від 03.03.2023 № 166320411 позивач отримав 10.03.2023, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0410719626150) (а.с. 75), тож шестимісячний строк на оскарження сплинув 11.09.2023; щодо ППР від 11.05.2023 № 329750411 - до контролюючого органу повернувся конверт у зв'язку із закінченням терміну зберігання (штриховий кодовий ідентифікатор 0410720157610) (а.с. 78), тож шестимісячний строк на оскарження сплинув у листопаді 2023 року.
Водночас, позивач звернувся засобами поштового зв'язку до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411 лише 30.12.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Як у позовній заяві, так і в заяві про поновлення строку представник зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення позивач не отримував, а їх копії були одержані у відповідь на адвокатський запит представника лише 30.10.2023.
Із такими твердженнями представника позивача суд не погодився, та в ухвалі суду про залишення позову без руху ці обставини не визнані поважними причинами пропуску шестимісячного строку.
Як убачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, у відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 30.10.2023 надіслав, зокрема і оскаржувані ППР.
У листі зазначено, що оскаржуване ППР від 03.03.2023 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем 10.03.2023, щодо іншого ППР - повернувся лист за закінченням терміну зберігання.
Суд зазначає, що строк звернення до суду у відповідності до вимог статті 122 Кодексу обраховується не з моменту отримання представником позивача копії ППР у відповідь на адвокатський запит, а з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Неотримання позивачем у відділенні поштового зв'язку оскаржуваного ППР від 11.05.2023 № 329750411 у зв'язку із закінченням терміну зберігання не свідчить про ненадсилання його позивачу відповідачем та, як наслідок, уважається врученим належним чином, оскільки відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Водночас, позивач звернувся до суду із цим позовом засобами поштового зв'язку 30.12.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, а із повідомлених у заяві про поновлення строку звернення до суду обставин, судом не встановлено поважних причин пропуску вказаного строку, що є підставою для залишення позову без розгляду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Решта доводів заяви про поновлення строку звернення до суду, у т.ч. й у зв'язку із введенням воєнного стану та дистанційної роботи позивача, не спростовують висновків суду про неповажність причин пропуску строку.
Окремо суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
У той же час, у період із березня по грудень 2023 року в Київській області, зокрема у м. Києві, в якому зареєстровано місцезнаходження позивача, не велися активні бойові дії і відповідна територія України не була на той час та не є окупованою. Тому вказані доводи позивача є також необґрунтованими.
Крім того, доводи позивача про запровадження дистанційної роботи, суд уважає необґрунтованими, оскільки це є виключною ініціативою керівництва позивача.
У силу вимог частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 19.08.2024, питання щодо дотримання строку звернення до суду буде вирішено судом за наслідками дослідження додаткових доказів під час розгляду справи.
Оскільки вказані позивачем у заяві підстави про поновлення строку звернення до суду не визнані судом поважними, а факт його пропуску встановлений та підтверджений наявними у матеріалах справи доказами та фактично не заперечується позивачем, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку із цим клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху суд залишає без задоволення.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що в силу вимог частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.