Справа № 522/13913/25
Провадження № 1-кс/522/3931/25
21 червня 2025 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162510000875 від 19.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, Київської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення майнового злочину, діючи в умовах воєнного стану, 19.06.2025, об 11 год. 48 хв., знаходячись у приміщенні магазину «HOP HE» ТОВ «МП-Одеса» (РНОКПП 43422082) за адресою: м. Одеса, пл. Старосінна, 1-А, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зайшовши у вказаний магазин, замовив 3 пачки стіків «TEREA Sun Pearl з капсулою» і пляшку пива.
У подальшому, після того, як продавець ОСОБА_7 , частково виконавши замовлення ОСОБА_4 , а саме поставила на прилавок біля себе 3 пачки стіків «TEREA Sun Pearl з капсулою» вартістю 404,70 грн, відвернувшись почала набирати в порожню пляшку розливне пиво, на що останній скориставшись зайнятістю рук продавця, відкрито схопив з прилавку 3 пачки стіків «TEREA Sun Pearl з капсулою» та різко вибіг з магазину, незважаючи на те, що його дії були помічені продавцем ОСОБА_7 , яка намагалася зупинити його протиправні дії, шляхом вигукування слів в його сторону.
Не зважаючи на вимоги продавця ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його незаконні дії викрито, продовжив реалізацію свого умислу, з метою чого покинув приміщення магазину, утримуючи викрадене майно при собі, з яким втік у невідомому напрямку, тим самим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «МП-Одеса» (РНОКПП 43422082) на загальну суму 404,70 грн.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 10 років, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний усвідомлюючи покарання за вчинення злочинів такого характеру, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду, підозрюваний розуміючи, що йому може бути призначене реальне покарання до позбавлення волі буде мати намір уникнути покарання. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.
Підозрюваний під час розгляду клопотання не заперечував проти його задоволення та просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також заслухавши прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.
У клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий ґрунтує свої доводи лише на припущеннях.
Слідчим також не доведено існування ризиків у разі обрання підозрюваній більш м'яких запобіжних заходів, всі доводи ґрунтуються на припущеннях, до уваги береться лише тяжкість злочину у скоєнні якого лише підозрюється ОСОБА_4 . Слідчим не досліджено обставини, які мають значення для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 9 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 р. виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
Відповідно до п. 10 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до п. 18 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 84-89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк досудового розслідування, тобто до 19.08.2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, а саме:
?прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження;
?у період з 22.00 год. до 06.00 год. не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
?повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
?здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
21.06.2025