Справа № 420/10854/25
20 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Орлової Вікторії Русланівни від 03 квітня 2025 року ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.04.2025 року постановою державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрите виконавче провадження №77702365 з виконання виконавчого листа №420/7050/24, виданого 14.03.2025 року Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 року по 03.02.2024 року.
Водночас, постановою державного виконавця від 03.04.2025 року у ВП №77702365 за примусове виконання рішення немайнового характеру було вирішено стягнути з боржника (військової частини НОМЕР_1 ) виконавчий збір у розмірі 32 000,00 грн. на підставі статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, позивач вважає, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки спірні відносини, які розглядались у справі №420/7050/24, мають всі ознаки майнового спору.
На підставі вищезазначеного, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 02.05.2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку ст.262 ч.5 КАС України за наявними у справі матеріалами з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України. Відповідачу запропоновано в 5-денний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на адміністративний позов.
Ухвалою суду від 02.05.2025 року провадження у справі №420/10854/25 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та в подальшому поновлено відповідною ухвалою суду.
Під час розгляду справи від представника Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшли відзиви на адміністративний позов, з яких вбачається, що відповідач позов не визнає, та зазначає, що позивач не навів жодних конкретних обґрунтувань з приводу неправомірності винесення постанови про стягнення виконавчого збору №77702365 від 03.04.2025 року. На думку відповідача, рішення немайнового характеру - рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення та резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/7050/24 від 14.03.2025 року не передбачає стягнення конкретної суми з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , а тому рішення суду не може вважатися майновим.
Також від державної виконавчої служби до суду надійшли матеріали виконавчого провадження №77702365.
Від сторони позивача також надійшла відповідь на відзив, на яку не було надано заперечень стороною відповідача.
Порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження визначений ст.ст. 258, 262 КАС України.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (частина 4 ст. 287 КАС України).
Судом у справі встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/7050/24 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Рішення по справі №420/7050/24 набрало законної сили 05.03.2025 року.
03.04.2025 року державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77702365 на підставі виконавчого листа №420/7050/24, виданого 14.03.2025 року Одеським окружним адміністративним судом, в частині зобов'язання боржника нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
У той же час, 03.04.2025 року державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову в межах ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн. (чотири мінімальні розміри заробітної плати для боржника - юридичної особи), оскільки вказане рішення суду визначено як таке, що має немайновий характер.
Водночас, позивач стверджує, державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки спірні відносини, які розглядались у справі №420/7050/24, мають всі ознаки майнового спору.
Не погоджуючись із зазначеною постановою від 03.04.2025 року про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404- VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За ч.ч.1-4 ст.27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі №907/9/17 та від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19.
Також вищевказана правова позиція була підтримана у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 року по справі №420/11482/24.
Як було встановлено судом, підставою для прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в межах ВП №77702365 став виконавчий лист №420/7050/24, виданий Одеським окружним адміністративним судом, в частині зобов'язання боржника нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Водночас, аналізуючи рішення суду по справі №420/7050/24 від 17.05.2024 року суд дійшов висновку, що метою звернення ОСОБА_1 (стягувача в межах ВП №77702365) до суду з відповідним позовом було відновлення її майнових прав шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що, в свою чергу, є благом, яке після її перерахунку та виплати піддається грошовій оцінці.
Таким чином, вирішений Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/7050/24 спір, на думку суду, носить майновий характер, а тому в межах спірних правовідносин розмір виконавчого збору мав обраховуватися державним виконавцем з урахуванням нарахованої та виплаченої стягувачу суми компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2025 року у виконавчому провадженні ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору є необґрунтованою, а тому протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 241-246, 255, 257, 258, 262, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2025 року у виконавчому провадженні ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Відповідач - Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, 30, код ЄДРПОУ 34890175).
Суддя О.В. Білостоцький