Справа № 420/11541/25
20 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС в Одеській області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 32999,98 грн. на бюджетний рахунок UA908999980314050699000015690 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од. обл./смт.Чорном./18050400.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до довідки про податкову заборгованість, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП) податкова заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб складає 32999,98 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті нарахування згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.06.2011 р. № 2520/1 за період з 20.07.2020 р. по 20.02.2024 р. на загальну суму 32999,98 грн. Оскільки вказану заборгованість відповідачем не сплачено, просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою від 18.04.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу направлено відповідачу рекомендованим листом 23.04.2025 р. та отримано ним 29.04.2025 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Станом на 20.06.2025 р. відповідач відзив на позовну заяву не надала.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС в Одеській області.
Станом на дату подачі позову відповідно до довідки про податкову заборгованість, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб складає 32999,98 грн.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла внаслідок нарахування згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.06.2011 р. № 2520/1 за період з 20.07.2020 р. по 20.02.2024 р. на загальну суму 32999,98 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем винесено податкову вимогу форми "Ф" від 11.02.2021 р. № 29880-13, яку направлено рекомендованим листом на адресу відповідача.
У добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як встановлено судом, відповідач був платником єдиного податку 2 групи.
Відповідно до п.293.1 ст.293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно п.293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 295.1 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п.295.2 ст.295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Тобто, нарахування єдиного податку другої групи здійснюється контролюючим органом на підставі заяви платника податку.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 до контролюючого органу подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.06.2011 р. № 2520/1 як платника податку другої групи зі ставкою 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі даної заяви, позивачем нараховано відповідачу єдиний податок з фізичних осіб у сумі 32999,98 грн. за період з 20.07.2020 р. по 20.02.2024 р.
Згідно розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податків за платежем єдиний податок з фізичних осіб заборгованість складає 11360 грн.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" від 11.02.2021 р. № 29880-13, яку направлено рекомендованим листом на адресу відповідача.
Пунктом 59.5 ст.59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за відповідачем по узгодженим грошовим зобов'язанням, складає 32999,98 грн.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Приписами п.87.11 ст.87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Підпунктом 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 ПК України визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Відповідно до пп.97.4.2 п.97.4 ст.97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Враховуючи вищевикладене, оскільки узгоджене грошове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 32999,98 грн., яке набуло статусу податкового боргу, не сплачено відповідачем добровільно в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) суму заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 32999 (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. на бюджетний рахунок UA908999980314050699000015690 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од. обл./смт.Чорном./18050400.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко