19 червня 2025 року м. Дніпросправа № 396/575/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі №396/575/25
за позовом:ОСОБА_1
до: третя особа: про: ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
28.03.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення /а.с. 1-4/.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02.04.2025р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №396/575/25 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 13/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що 20.03.2025р. уповноваженою особою відповідача було складено протокол №214/2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП, на підставі якого 21.03.2025р. відносно нього було винесено постанову №214/2025 про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17000грн., але позивач вважає цю постанову необґрунтованою та такою що складена з порушеннями вимог КУпАП, а тому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №214/2025 від 21.03.2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі №396/575/25 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа начальник відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення відмовлено (суддя Русіна А.А.) /а.с. 34-39/.
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 12.05.2025р. за допомогою поштового зв'язку, безпосередньо до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.
У апеляційній скарзі посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати рішення суду першої інстанції від 30.04.2025р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025р. у справі №396/575/25 поновлено ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі №396/575/25, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі №396/575/25 та з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи.
Матеріали адміністративної справи №396/575/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 04.06.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025р. у справі №396/575/25 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 19.06.2025р., про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач у справі, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
20.03.2025р. старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №214/2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 /а.с.8-9/.
З наданої суду ксерокопії вищезазначеного протоколу / а.с. 8-9/ вбачається, що 06.03.2025р. ОСОБА_1 , 1975р.н., не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про причини неявки не повідомив, порушивши вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
21.03.2024р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП №214/2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень /а.с. 7/.
Відповідно до тексту вказаної постанови, громадянин ОСОБА_1 являючись військовозобов'язаним належним чином повісткою №2616887 через АТ «УКРПОШТА» був оповіщений про необхідність явки на 09:00 06.03.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушуючи вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, абз.3 пп.2 п.41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024р., пп.2 п.1 ч.1 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487 в зазначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з'явився, причин своєї неявки не повідомив чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
І саме таке рішення відповідача, обумовило звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності до абз.1, 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За приписами ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з п.20 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з оголошенням мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: резервісти та військовозобов'язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Пунктом 21 Порядку №560 встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Нормами п.п.12, 13 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 (далі - Положення №154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП покладено обов'язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду, визначеної ст.278 КУпАП.
За приписами ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданої роздруківки щодо оновлення даних із застосунку «Резерв+» - позивач уточнив свої облікові данні 19.02.2025 року, де адреса проживання вказана « АДРЕСА_1 » (нова назва АДРЕСА_2 ) /а.с. 6/.
Так, за даними оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_6 06.03.2025 о 09:00 відповідно до повістки від 22.02.2025 № 2616887 для уточнення даних.
Зазначена повістка була направлена за адресою реєстрації ОСОБА_1 , яка є фактичною адресою місця проживання позивача, та згідно з довідкою про причини повернення на адресу відправника повернулась із відміткою від 03.03.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою», що також підтверджується даними трекінгу поштового відправлення № 0610233090819 на сайті «Укрпошта».
У зв'язку з неприбуттям позивача 06.03.2025 у визначений повісткою від 22.02.2025 № 2616887 час до ІНФОРМАЦІЯ_6 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 214/2025 від 20.03.2025, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 будучи оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на 06.03.2025 о 09:00 годині, у вказану дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин не з'явився за викликом, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим в особливий період, який настав в Україна з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року № 303/2014) та діє на сьогодні, вчинив правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210-1 КУпАП.
Також у протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:00 год. 21.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , кабінет № 17.
21.03.2025р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та винесено постанову №214/2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Таким чином, враховуючи дотримання відповідачем положень п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 560, щодо належного оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, колегія суддів зазначає, що невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку з чим погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання відповідачем вимог законодавства при складанні постанови № 214/2025.
Доводи позивача про протиправне винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення за його відсутності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до протоколу №214/2025, який містить пояснення позивача, останній був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже не був позбавлений можливості бути присутнім під час такого розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 30.04.2025р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі №396/575/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 19.06.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова