Справа № 947/17031/25
Провадження № 1-кс/947/7150/25
17.06.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000120 від 30.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. ч. 2, 3 ст. 311 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням ГУНП в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування №12025160000000120 від 30.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 311 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що на території м. Одеса та Одеської області діє група осіб, яка, займається незаконним виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на території Одеської області та інших регіонів України.
У ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який здійснює незаконне виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечних психотропних речовин та прекурсорів, що підтверджується проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями в ході яких проведено відбори зразків речовин (рідин) з поштових відправлень. Відповідно до висновків експерта надані на дослідження зразки містять: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон та прекурсори, стосовно яких встановлюються заходи контролю - валерофенон, піролідин, нітроетан, фенілнітропропен.
Крім того встановлено, що ОСОБА_5 у своїй злочинній діяльності використовує транспортний засіб марки «FIAT DOBLO PANORAMA», державний номер НОМЕР_1 , (VIN: НОМЕР_2 ), сірого кольору, для перевезення особливо небезпечних психотропних речовин та прекурсорів.
Так, 13.05.2025 в порядку ст. 236 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, проведено санкціонований обшук транспортного засобу марки «FIAT DOBLO PANORAMA», державний номер НОМЕР_1 , (VIN: НОМЕР_2 ), сірого кольору, яким користується ОСОБА_5 в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «SIGMA», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки «NOMI», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ;
- транспортний засіб марки «FIAT DOBLO PANORAMA», державний номер НОМЕР_1 , (VIN: НОМЕР_2 ), сірого кольору.
13.05.2025 на підставі постанови слідчого вилучене майно визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що у вилучених під час обшуку мобільних телефонах, сім-картах операторів мобільного зв'язку, інших речах може міститься інформація, яка носить доказовий характер у зазначеному кримінальному провадженні (номери телефонів осіб пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, листування про місцезнаходження психотропних речовин); транспортний засіб є засобом вчинення даного кримінального правопорушення, який використовувалися під час вчинення злочину для перевезення особливо небезпечних психотропних речовин та прекурсорів та зберіг на собі сліди вчинення злочинів у зв'язку з чим накладання арешту на вилучене майно є необхідним для проведення додаткових, детальних оглядів, аналізу, проведенні слідчих дій, призначенні судових експертиз, з метою отримання доказів, виявлення та сприяння розкриттю аналогічних злочинів, оскільки вилучені предмети та речі можуть містити інформацію, яка викриває незаконну діяльність, тому мають суттєве значення для подальшого розслідування вказаного кримінального провадження.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Слідчий на адресу суду звернувся із заявою про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.
Власник майна ОСОБА_6 та його володілець ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися.
Як вбачається з матеріалів клопотання, зокрема рапорту заступника начальника управління - начальника 2-го відділу УБН ГУНП в Одеській області від 29.05.2025, 13.04.2025 ОСОБА_5 покинув територію України та по теперішній час не повертався. Крім того, ОСОБА_6 перетнув державний кордон України 15.07.2024.
Таким чином, враховуючи те, що вищевказані особи ймовірно наразі перебувають закордоном та їх контактні дані відсутні, а способи зв'язку із ними обмежені, що унеможливлює належним чином повідомити таких осіб про час та дату розгляду клопотання.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяву слідчого, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. ч. 2,3 ст. 311 КК України.
Досудове розслідування означеного кримінального провадження триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
Як вбачається з клопотання, транспортний засіб, у якому було проведено обшук, належить ОСОБА_6 та перебував у користуванні ОСОБА_5 , якому в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру.
Слідчий суддя приймає до уваги доводи клопотання та приходить до переконання, що в ході проведення санкціонованого обшуку було вилучено мобільні телефони, які можуть містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, зокрема й зв'язків власника такого майна з іншими особами, ймовірно причетними до обставин кримінального провадження. Вочевидь, наразі існує потреба у додаткову огляді/дослідженні вказаних технічних пристроїв.
Що стосується вилученого транспортного засобу, слідчий суддя враховує, що вказаний автомобіль перебував у користуванні особи, якій наразі повідомлено про підозру, тим самим транспортний засіб міг використовуватися для перевезення наркотичних засобів та/або прекурсорів. Додатково факт користування даним транспортним засобом ОСОБА_5 підтверджується рапортом заступника начальника управління - начальника 2-го відділу УБН ГУНП в Одеській області від 23.04.2025 (а.к. 16-18).
У зв'язку з чим таке майно відповідають категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 13.05.2025, а отже, такі речі потребують збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти із забороною користування та розпорядження арешт на майно, яке було вилучено 13.05.2025 в ході обшуку транспортного засобу «FIAT DOBLO PANORAMA», державний номер НОМЕР_1 , (VIN: НОМЕР_2 ), сірого кольору, яким користується ОСОБА_5 , а саме на:
- мобільний телефон марки «SIGMA», ІМЕІ1: НОМЕР_3 ,ІМЕІ2: НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки «NOMI», ІМЕІ1: НОМЕР_5 ,ІМЕІ2: НОМЕР_6 ;
- транспортний засіб марки «FIAT DOBLO PANORAMA», державний номер НОМЕР_1 , (VIN: НОМЕР_2 ), сірого кольору.
Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1