Номер провадження 2/243/632/2025
Номер справи 243/1137/25
(Заочне)
20 червня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді - Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузнєцов Олександр Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся адвокат Кузнєцов О.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 третя особа - орган опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічалися, потім проживали однією сім'єю та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В Актовому запису про народження, відповідачка записана матір'ю, а позивач батьком дитини.
26.11.2024 ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у присутності дитини намагалася вчинити самогубство, за даним фактом було складено адміністративний матеріал за ч.1 ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей».
Після цього випадку він забрав дитину, став самостійно її виховувати та проживає у своїх батьків в Дніпропетровській області.
Він пропонував відповідачці поїхати з ним, виховувати дитину, однак вона відмовилася і більше взагалі не спілкується з ним та не цікавиться життям своєї дитини.
Вважає, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцов О.О. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив, шляхом публікації оголошень на офіційному порталі «Судова влада», однак, в судове засідання не з'явилася, про причини неприбуття суду не повідомила, жодних клопотань, пояснень або відзиву від відповідача не надходило, з огляду на що, враховуючи згоду позивача, суд на підставі п. п. 3, 4, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надано заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи, а також надано пояснення щодо неможливості надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини, оскільки за місцем мешкання двері не відчиняє, не відповідає на телефонні дзвінки та не з'являється за викликом до комісії.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надано Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи, а саме зі Свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що її батьком є ОСОБА_1 , матір'ю ОСОБА_2 .
Стаття 150 Сімейного Кодексу України встановлює обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та говорить про те, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.
26 листопада 2024 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу на користь держави (справа 243/8339/24).
27 листопада 2024 року відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення Серія: ВАД № 599772, за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки 26 листопада 2024 року, о 10 год. 00 хв., ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України щодо виховання своєї малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилось в тому, що ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, здійснила психологічне насильство над своєю малолітньою донькою ОСОБА_3
13 грудня 2024 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення та оголосити їй за ст. 22 КУпАП усне зауваження ( справа № 243/9803/24).
З Акту обстеження місця проживання, складеного 25.12.2024 Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, вбачається, що малолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21 грудня 2024 року проживає разом з ОСОБА_4 - бабусею, ОСОБА_5 - дідом та ОСОБА_6 - батьком, за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок обладнаний електроенергією, газовим опалення, має задовільний санітарний стан. Дитині виділена окрема кімната, яка об лаштована для комфортного проживання дитини.
З Висновку органу опіки та піклування Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, складеного 05.05.2025, вбачається, що мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проявляє зацікавленості у розвитку дитини, не цікавиться її життям та здоров'ям, до комісії на розгляд питання щодо дитини не з'явилася. Дитина проживає разом з батьком, яки займається його вихованням, піклується про його фізичний та духовний розвиток.
Враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 16 цієї ж постановою Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
Як передбачає ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідач не цікавиться життям своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , не приймає участі в її вихованні та утриманні, не спілкується з нею, добровільної матеріальної допомоги не надає, суд доходить до висновку, що це свідчить про ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків, що є підставою для позбавлення її батьківський прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надані позивачем докази на підтвердження вищенаведених обставин, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для встановлення факту ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З іншого боку, відповідачем, ані органу опіки та піклуванню, ані суду не надано доказів, що спростовують зазначені обставини.
Таким чином, суд, на підставі наявних у справі доказів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач не ставить питання щодо відшкодування судових витрат по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузнєцов Олександр Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 20 червня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва