Апеляційне провадження
№22-ц/824/4035/2025
18 червня 2025року місто Київ
справа № 759/10239/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ул'яновської О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
В травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з:
АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» на його користь несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 52542,33 грн.;
ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 5401,70 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн.;
вирішити питання розподілу судових витрат у розмірі 18222,40 грн.
В мотивування вимог посилався на те, що 18 липня 2023 року приблизно 17.21 год. у м. Києві по проспектуБерестейському, з'їзд на вул. Святошинська ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 під час перестроювання з другої полоси в першу смугу не пропустив автомобіль «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу, в результаті чого відбулося зіткнення та вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вказував, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП.
Зазначав, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відвідача була застрахована у АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» на підставі полісу ОСЦПВВНТЗ №215742666, яка за результатами розгляду заяви позивача про страхове відшкодування, здійснила розрахунок завданої шкоди та виплатила лише частину страхового відшкодування у розмірі 21249,27 грн..
Посилався на те, що з метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку він замовив огляд пошкодженого ТЗ «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 у оцінювача ФОП ОСОБА_3 на підставі якого було складено звіт №498/08-23 від 09серпня 2023 року згідно якого вартість матеріального збитку складає 79103,30 грн.
Вважає, що зі страхової компанії підлягає стягненню частина страхового відшкодування у розмірі 70701,60 грн., з ОСОБА_2 підлягає до стягнення величина втрати товарної вартості визначної у Звіті№498/08-23, яка складає 5401,70 грн.
Вказував, що йому також було завдано моральної шкоди, оскільки належний йому автомобіль був його основним засобом пересування, а його пошкодження завдано йому душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 40168,73 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 5401,70 грн., витрати з проведення оцінки у розмірі 3800 грн., суму моральної шкоди у розмірі 2000 грн., що загалом становить 11201,70 грн.
Стягнуто з АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі у розмірі 477,01 грн. та витрати пов'язані із правничою (правовою) допомогою у розмірі 2500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі у розмірі 719,25 грн. та витрати пов'язані із правничою (правовою) допомогою у розмірі 2500 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішенням суду скасувати в частині задоволених вимог до АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що в оскаржуваному рішенні суду не обгрунтовано чому саме звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу №498/08-23 від 18 липня 2023 року, наданий позивачем, суд сприйняв як належний доказ.
Вказував, що відповідачемАТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» в наданому до суду відзиві повністю спростовано звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу №498/08-23, як по його невідповідності Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, так і по його невідповідності вимогам ЦПК щодо належності доказів та що може бути визнано судом експертизою.
Зазначав, що суд першої інстанції не маючи спеціалізованих знань самостійно обрав з двох звітів, які були надані як позивачем так і відповідачем, той який на його думку є належним та допустимим доказом, в той же час аналізу звіту, наданого відповідачем АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» не надано.
Посилався на те, що судом не взято до уваги наявну судову практику з даної категорії справ, згідно якої, в разі якщо сторонами надано 2 різних звіти автотоварознавчого дослідження, то за заявою однієї зі сторін призначається судова експертиза в зв'язку з тим, що суд не може обрати жоден з наданих звітів в зв'язку з тим, що в нього відсутні для цього спеціальні знання.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 5401,70 грн., витрат з проведення оцінки у розмірі 3800 грн., суми моральної шкоди у розмірі 2000 грн., судового збору у розмірі 719,25 грн. та витрат пов'язані із правничою (правовою) допомогою у розмірі 2500 грн. не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині задоволених позовних вимог заявлених до АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС».
Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2023 року приблизно о 17.21 год. в м. Києві по проспекту Берестейському, з'їзд на вулицю Святошинська, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_3 під час перестроювання з другої смуги у першу смугу не пропустив автомобіль «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 та здійснив з ним зіткнення, який рухався в першій смузі руху в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до п.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «VOLVO» р/н НОМЕР_3 була застрахована у АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» на підставі полісу №215742666 від 18 липня 2023 року.
19 липня 2023 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» з повідомленням про ДТП та цього ж дня пошкоджений транспортний засіб «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 був оглянутий оцінювачем про що складено акт огляду колісного транспортного засобу.
Згідно звіту №143063 від 25 серпня 2023 року про оцінку вартості КТЗ «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 складеного на замовлення ТОВ «ЕДАК» виконавцем ФОП ОСОБА_5 , визначено що ринкова вартість ТЗ до пошкодження 554323,20 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 21355,31 грн. та вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в тому числі з ПДВ на запасні запчастини 21355,31 грн.
ПрАТ «СК «Брокбізнес» на підставі страхового акту №110092/1 від 28 серпня 2023 року, наказу №110092/1 від 28 серпня 2023 року та розрахунку страхового відшкодування від 28 серпня 2023 року здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 21249,27 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача.
На замовлення позивача, ФОП ОСОБА_3 склав звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ №498/08-23 від 18 липня 2023 року, згідно висновку якого, ринкова вартість КТЗ «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 складає 446468,31 грн., вартість відновлювального ремонту складає 73701,60 грн., величина втрати товарної вартості 5401,70 грн., вартість матеріального збитку складає 79103,30 грн.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказував на те, що відповідач АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» не у повному обсязі сплатив суму страхового відшкодування, а відтак з останнього на його користь підлягає стягненню невиплачена частина страхового відшкодування у розмірі 52542,33 грн. відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ №498/08-23 від 18 липня 2023 року.
Заперечуючи проти позову, відповідач АТ СК «ІНШУРАНС», як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі вказував, що на підставі звіту №143064 від 25 серпня 2023 року про оцінку КТЗ страховою компанією складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт №110092/1 і здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 21249,27 грн. Зазначав, що при дослідженні наданого представником позивача звіту про оцінку автомобіля було встановлено ряд обставин та невідповідностей в частині нарахування ПДВ на запчастини, зважаючи на те, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється за рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Посилався на те, що АТ «ББС ІНШУРАНС» було повністю виконано свій обов'язок щодо огляду пошкодженого ТЗ та визначення вартості відновлювального ремонту у строки передбачені законодавством, а тому необхідності в проведення додаткової експертизи не було, відповідно у СК «ББС ІНШУРАНС» відсутній обов'язок і у її відшкодуванні, тому в силу п.34.3 ст.34 Закону витрати позивача у сумі 3800 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження відшкодування зі сторони відповідача не підлягають.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Нормами ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих з наслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі ст.6 вказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону №1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).
Праву потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди кореспондує обов'язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування, який виникає на підставі настання страхового випадку - ДТП.
Зазначений закон встановлює як підстави відшкодування шкоди і відмови страховика у такому відшкодуванні, так і процедури, за якими така шкода відшкодовується.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (ПДВ). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Таким чином, у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат зі сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.
Даний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19.
Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №565/1210/19 зазначив, що якщо автомобіль не було відремонтовано або відремонтовано на СТО, яке не є платником ПДВ, то вказану суму не повинні компенсувати ні страхова компанія, ні винна в ДТП особа. Тобто, якщо вказану суму зменшення потерпілий просить стягнути із завдавача шкоди, то суд повинен відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В силу ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Частиною 1 статті 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ЦПК України.
Враховуючи вказані положення діючого законодавства, при оцінці наявних у матеріалах справи: звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ №498/08-23 від 18 липня 2023 року, складеного ФОП ОСОБА_3 та звіту №143063 від 25 серпня 2023 року про оцінку вартості КТЗ «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 складеного на замовлення ТОВ «ЕДАК» виконавцем ФОП ОСОБА_5 , судом першої інстанції було вірно взято до уваги звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ №498/08-23 від 18 липня 2023 року, з огляду на те, що вказаний висновок виконаний відповідно до вимог ст.106 ЦПК України, є повним і обґрунтованим.
При цьому, колегія суддів зазначає, що до звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ №498/08-23 від 18 липня 2023 року надано протокол технічного огляду КТЗ від 31 липня 2023 року, в якому в розділі «назва деталей та опис пошкодження» зазначено, які деталі підлягають заміні, які фарбуванню, а які ремонту.
Разом з тим, в акті огляду колісного транспортного засобу від 19 липня 2023 року, який долучено до звіту №143063 від 25 серпня 2023 року про оцінку вартості КТЗ «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 складеного на замовлення ТОВ «ЕДАК» виконавцем ФОП Цупаренко Є.В. не зазначено, які деталі підлягають заміні, фарбуванню, ремонту. А відтак, неможливо перевірити доводи щодо обсягу і вартості робіт
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданий позивачем звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу №498/08-23 від 18 липня 2023 року є належним доказом на підтвердження витрат, які особа мусить понести для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту) у розмірі 73701,60 грн.
Також судом першої інстанції враховано, що ПДВ в сумі 12283,60 грн. входить до суми страхового відшкодування та може бути повернуто позивачу страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту, а тому суд вірно відрахував вказану суму ПДВ від суми майнової шкоди.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з розміром відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню із АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» на користь позивача у сумі 40168,73 грн. із розрахунку: 73701,60 грн. (вартість відновлювального ремонту КТЗ) - 21249,27 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 12283,60 грн. (ПДВ).
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій в оскаржуваній частині і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)).
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування в оскаржуваній частині колегія суддів не вбачає.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: