Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6105/2025
18 червня 2025року місто Київ
справа № 357/16683/23
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Цукурова В.П. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В грудні 2023 року позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1029-9408 від 21 січня 2022 року у розмірі 82824 грн., яка виникла станом на 23 листопада 2023 року та складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 11600 грн.; простроченої заборгованості за процентами - 71224 грн.
В обґрунтування вимог посилався на те, що 21 січня 2022 року між сторонами був укладений за допомогою веб-сайту (https:/navse.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1029-9408, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір.
Вказував, що кредитний договір, відповідно до норм ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Зазначав, що позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А168 для підписання кредитного договору №1029-9408 від 21 січня 2022року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 11600 грн., строк кредитування 300 днів, заявлений строк - 14 днів, процентна ставка стандартна - 3,00 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом; процентна ставка знижена - 2,00 %.
Посилався на те, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит на картковий рахунок, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2024 рокупозов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1029-9408 від 21 січня 2022 року у розмірі 14848 грн.
У задовленні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 385,85 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованостів розмірі 14848 грн. та 385,85 грн. витрат по сплаті судового збору скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог посилався на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.2.8 кредитного договору №1029-9408 строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 17 листопада 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. А відтак, судом першої інстанції помилково було зазначено в рішенні суду, що строк договору становить 14 днів (до 03 лютого 2022 року), а не 300 календарних днів (до 17 листопада 2022 року) згідно п.2.8. договору.
Вказував, що судом першої інстанції не було в повному обсязі з'ясовано обставини справи, зокрема інформації щодо строку договору (кредитування) (згідно п.2.8. договору - 300 календарних днів (до 17 листопада 2022 року), як підстави для належного нарахування процентів за користування кредитом, що мало наслідком часткового задоволення позову, а саме нарахування процентів за користування кредитом в межах 14, а не 300 календарних днів, як зазначено в умовах договору (п. 2.8. договору)
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1029-9408 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А168, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 11600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,00% (стандартна процентна ставка), 2% (знижена процентна ставка), строком кредитування на 300 календарних днів.
Таким чином, без реєстрації на сайті товариства та заповнення форми, отримання смс-повідомлення, а також без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем не був би укладений.
Аналогічний висновок міститься і в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Отже, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Відповідно до п.7.1 вказаного договору, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей догові, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://сreditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Позивачем також на підтвердження своїх вимог було надано копії: Правил відкриття кредитної лінії, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки та Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним цифровим підписом.
Виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 11600 грн. відповідачеві (позичальнику) підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1029-9408 від 21 січня 2022 року. Видача коштів здійснювалася за допомогою системи ЕаsyPay.
У вказаній довідці зазначено: платіж 1053634248, дата 21 січня 2022 року, № платіжної картки НОМЕР_1 , призначення платежу - видача кредитних коштів, сума 11600 грн.
На підтвердження перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, позивач надав довідку з ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з якої вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахував кошти по кредитного договору №1029-9408 від 21 січня 2022 року: ID платежу 1053634248, сума 11600 грн., номер картки НОМЕР_1 , статус - успіх.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 23 листопада 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 11600 грн., за процентами - 71224 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 11600 грн., суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, вказана заборгованість підлягає стягненню з останньої.
Разом з тим, стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за процентами у розмірі 3248 грн., суд першої інстанції виходив з того, що згідно умов кредитного договору, строк кредитування становить 14 днів до 03 лютого 2022 року, між тим, згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відсотки нараховувалися поза строком кредитування.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З умов кредитного договору вбачається, що заявлений строк користування кредитом, який складає 14 днів є лише обраним позичальником строком користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.
За пунктом 2.8 вищевказаного кредитного договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 календарних днів (до 17 листопада 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику, строк договору є рівним строку кредитування.
Отже, базовий період - період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 14 днів), а строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів) (пункт 2.8 договору).
Сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач за користування кредитними коштами у межах строку кредитування з 21 січня 2022 року та протягом 300 календарних днів.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитодавцем за період з 21 січня 2022 року по 03 лютого 2022 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2% в день, з 04 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року - за стандартною процентною ставкою 3% в день, за період з 24 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року проценти не нараховувалися, за період з 25 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2% в день, з 26 липня 2022 року по 16 листопада 2022 року (кінцевий строк кредитування) - за стандартною процентною ставкою 3% в день
Отже, судом першої інстанції не було взято до уваги, що строк договору становить не 14 днів, а 300 календарних днів згідно з п.2.8. договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитом у розмірі 11600 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 71224 грн., а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати по сплату судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 5368 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598 заборгованість за кредитом у розмірі 11600 грн., заборгованість за процентами у розмірі 71224 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: