'
Справа № 755/9014/24
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/10604/2025
16 червня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Повний текст рішення складено 9 листопада 2024 року.
На вказане рішення суду 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 направив поштовим зв'язком апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, яка надійшла до суду 17 квітня 2025 року.
22 квітня 2025 року матеріали справи витребувані з Дніпровського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 11 червня 2025 року.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що першу апеляційну скаргу, яка була подана ним 26 листопада 2024 року, Київським апеляційним судом повернуто 6 лютого 2025 року у зв'язку із пропуском наданого судом десятиденного строку для усунення недоліків, однак ухвала Київського апеляційного суду від 6 лютого 2025 року про повернення апеляційної скарги не надходила ні на його поштову, ні на електронну адресу.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення постановлено 23 жовтня 2024 року, повний текст рішення складено 8 листопада 2024 року, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду закінчився 9 грудня 2024 року, з урахуванням вихідних днів.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З наявної у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, вбачається, що копія рішення суду була доставлена до електронної скриньки позивача 19 листопада 2024 року (с.с. 70), отже, позивач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі подання апеляційної скарги до 19 грудня 2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2024 року ОСОБА_1
подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 6 лютого 2025 року була повернута позивачу у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк.
Копія ухвали була направлена 13 лютого 2025 року на поштову та електронну адреси позивача, зазначені в апеляційній скарзі (с.с.98).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зроблено висновки про те, що «причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами».
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 зробив висновок, що: «невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Колегія суддів не вбачає перешкод для поширення такої правозастосовчої практики Верховного Суду й у випадку про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми процесуального закону, якими це питання регламентовано на стадії апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень, є близькими за змістом і однаково врегульовують це питання.
Строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами».
Доводи ОСОБА_1 , що ухвала Київського апеляційного суду від 6 лютого 2025 року не була направлена на його поштову або електронну адресу, спростовуються матеріалами справи, згідно яких копія ухвали була направлена 13 лютого 2025 року на поштову адресу позивача, однак ним не отримана з власної вини та повернута до Київського апеляційного суду з відміткою листоноші «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, згідно звіту про підтвердження отримання адресатом вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року, ОСОБА_1 отримав копію ухвали 13 лютого 2025 року о 20 год. 40 хв. на свою електронну пошту, підтвердивши отримання (с.с. 99).
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 отримав копію ухвали Київського апеляційного суду від 6 лютого 2025 року про повернення його апеляційної скарги.
Проте, повторно направив апеляційну скаргу тільки 11 квітня 2025 року, що не може вважатися розумним терміном.
При цьому, необхідно враховувати, що ОСОБА_1 є позивачем у даній справі та особою, яка подала апеляційну скаргу, а відтак повинен у розумні терміни цікавитися результатами поданої ним апеляційної скарги.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 6 лютого 2025 року була оприлюднена у реєстрі 12 лютого 2025 року.
Враховуючи викладене, зазначенні позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не є поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою
про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апеляційна скарга подана з пропуском визначеного законом строку, зазначені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються неповажними, апеляційна скарга залишається без руху, а позивачу надається строк для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 185, 354, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
визнати зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року залишити без руху, надавши позивачу строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
У разі не зазначення інших підстав для поновлення строку у визначений строк або
визнання наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя