Апеляційне провадження
№33/824/167/2025
21 травня 2025 року місто Київ
справа № 755/9750/24
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі Балковій А.С.,
за участю:
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Крутоголової Оксани Олександрівни
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник -адвокат Задорожня В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалася на те, що працівниками поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не надано суду належних та достатніх доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння чи з ознаками алкогольного сп'яніння, був законно зупинений патрульними, та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а судом першої інстанції порушено фундаментальні права ОСОБА_1 .
Зазначала, що відповідно до відеозаписів з нагрудних бодікамер поліцейських достовірно встановлено факт порушення патрульними вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в частині процедури проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема, поліцейським не було виявлено ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Вказувала, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції в частині не роз'яснення ОСОБА_1 його права повторно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, що є істотним порушення порядку.
Посилалася на те, що працівники поліції не здійснювали безперервну відеофіксацію, а надані відеозаписи не дають в повній мірі встановити обставини справи та не можуть бути належними та допустимими доказами по справі.
Вказувала, що останнє калібрування газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» проводилось 14 листопада 2023 року, тобто, даний прилад використовувався 28 травня 2024 року з простроченим терміном обов'язкового шестимісячного калібрування, що є порушенням вимог п.4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння та Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», тому вказана обставина ставить під сумнів результат тесту №5572 огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Зазначала, що судом першої інстанції однобічно та в супереч вимог чинного законодавства було розглянуто справу та не взято до уваги і інші доводи які підтверджують порушення патрульними процедури виявлення та проведення огляду на стан сп'яніння, та безпідставно з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Також захисник-адвокат Задорожня В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просила поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року.
В обґрунтування вимог, посилалася на те, що оскаржувану постанову винесено 18 липня 2024 року, а останній день подачі апеляційної скарги припадає на вихідний день - 27 липня 2024 року, що є неробочим днем. Першим робочим днем після цієї дати слід вважати 29 липня 2024 року - понеділок.
В судовому засіданні, захисник-адвокат Крутоголова О.О., яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 18 липня 2024 року.
Доказів направлення та отримання оскаржуваної постанови стороною апелянта матеріали справи не містять.
Апеляційна скарга захисника-адвоката Задорожньої В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подана 29 липня 2024 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.9.а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №865764 від 28 травня 2024 року о 02.50 год., в місті Києві по Броварському проспекті, 53-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-BenzVitoд.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою алкотестера DragerAlcotest6820, результат позитивний 1,43%, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.До протоколу додаються: диск з відеозаписом з ПВ 473506, 473599, акт огляду, чек драгер 5572, розписка.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 28 травня 2024 року серії ААД №865764. Протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав;
даними проведеного тесту за допомогою приладу DragerAlcotest 6820, прилад ARHK-0540, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 1,43 %, який був підписаний ОСОБА_1 ;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №3 полку №2 УПП в місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Тойдойчуком О.В.;
розпискою ОСОБА_1 від 28 травня 2024 року про підтвердження факту залишення на зберігання транспортного засобу Mercedes-BenzVitoд.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язання не керувати вказаним транспортним засобом;
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2254135 від 28 травня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-BenzVitoд.н.з. НОМЕР_1 , 28 травня 2024 року о 03:38:25 год. у місті Київ по Броварському проспекті, 53-А, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП;
відеозаписом з камери №ПВ 473506, №ПВ 473599.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції в частині не роз'яснення ОСОБА_1 його права повторно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, водій ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та не висловлював будь яких заперечень щодо результату після проведення тесту на алкотестері Драгер. Крім того, останній підписав чек з алкотестеру Драгер та протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №865764 від 28 травня 2024 року, не зазначивши при цьому жодних зауважень.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що останнє калібрування газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» проводилось 14 листопада 2023 року, тобто, даний прилад використовувався 28 травня 2024 року з простроченим терміном обов'язкового шестимісячного калібрування, що є порушенням вимог п.4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння та Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», тому вказана обставина ставить під сумнів результат тесту №5572 огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) дозволені для застосування на території України медичні вироби. Отже, газоаналізатор «Drager Alcotest-6810» відноситься до числа дозволених для застосування засобів вимірювальної техніки.
В ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
Оскільки останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 6810» було проведено 14 листопада 2023 року, то станом на дату проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням - 28 травня 2024 року, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівники поліції не здійснювали безперервну відеофіксацію, а надані відеозаписи не дають в повній мірі встановити обставини справи та не можуть бути належними та допустимими доказами по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.
Таким чином, відеозапис, що міститься в матеріалах справи та який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
З вказаного відеозапису вбачається, що на ньому відображені події, що описані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №865764 28 травня 2024року. Підстави вважати вказаний відеозапис неналежним та недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксований той самий транспортний засіб і та ж особа, які вказані у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, вказаний відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити захиснику-адвокату Задорожній Вікторії Олександрівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.