Справа № 758/13717/24
№ апеляційного провадження: 33/824/1707/2025
08 травня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сиротюка Романа Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року під головуванням судді Блащука А.М., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2024 року о 22 год 40 хв у м. Києві на вул. Набережно-Хрещатицька, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes Benz GLC 300», д.н.з. « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп'яніння, явною ознакою якого було: запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці або в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2011 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху). Зазначеним водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з указаною постановою, 07 лютого 2025 року адвокат Сиротюк Р.В. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зупинка транспортного засобу відбулася в порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», зупинка була безпідставна, а сам огляд проведено із порушенням Закону.
Вказує, що ОСОБА_1 здійснював рух та не порушував жодних правил дорожнього руху, однак працівники поліції за власним бажанням зупинили водія з метою пошук підстав для подальшого притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилається на те, що вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Туровський В.В. підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з мотивів та підстав, зазначених у ній.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 149306 від 12 жовтня 2024 року; відеозаписом з обставинами вчинення указаного адміністративного правопорушення на CD-диску з бодікамер № 477837, № 477739, доданого до згаданого протоколу; карткою обліку адміністративного правопорушення від 12 жовтня 2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 жовтня 2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 149306 від 12 жовтня 2024 року убачається, що о 22 год 40 хв 12 жовтня 2024 року у м. Києві на вул. Набережно-Хрещатицька, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes Benz GLC 300», д.н.з. « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп'яніння, явною ознакою якого було: запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці або в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2011 року № 1306. Зазначеним водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2а).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Жодних підстав ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено. В адміністративному порядку дії працівників поліції не оскаржено.
Доводи скаржника, про те, що зупинка транспортного засобу відбулася в порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» є безпідставними, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Зміст дослідженого відеозапису свідчить про те, що водій ОСОБА_1 підтвердив, що кермував автомобілем з увімкненим дальнім світлом фар, бо уперше кермує автомобілем марки Мерседес і з технічної точки зору не знав як перемкнути на ближнє світло фар.
А тому, на думку суду, у працівників поліції були законні підстави зупинити транспортний засіб ОСОБА_1 для з'ясування причини «увімкнення дальнього світла фар» та дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу відповідали вимогам статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Судом апеляційної інстанції за наслідками дослідження відеозаписів з нагрудної боді-камери встановлено, що дії працівників поліції під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 є правомірними, останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Сиротюка Романа Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар