19 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2313/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних щодо військового обов'язку, прийняття наказу від 18.04.2024 року по особовому складу про зарахування ОСОБА_1 в команду № НОМЕР_1 на відправку та вручення ОСОБА_1 повістки на відправку №356, команда № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії, а саме зняти ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних щодо військового обов'язку, взяти ОСОБА_1 на військовий облік призовників щодо військового обов'язку та видати ОСОБА_1 відповідний військово-обліковий документ - посвідчення про приписку до призовної дільниці.
Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з наданим йому статусом "військовозобов'язаного", вважаючи, що за віковою категорією і за станом здоров'я позивач входить до категорії осіб призовного віку, оскільки йому не виповнилось 25 років, добровільної згоди на проходження військової служби в період дії воєнного стану він не давав. Звертає увагу, що відповідачем протиправно вручено повістку на відправку з підстав наведених вище.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що законом встановлено вичерпний перелік громадян, які можуть бути взяті на військовий облік призовників. Вважає, що оскільки позивач вже перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, він не відноситься до жодної категорії з даного переліку.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач, згідно облікової карти призовника від 10.02.2021 р. визнаний непридатний у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. ст. 29 "б".
З Протоколу №9 від 01.02.2021 року відносно вбачається, що Актом №204 від 09.02.2021 року ОКП встановлено діагноз: Розбіжна розхідна альтернуюча косоокість обох очей з відсутністю бінокулярного зору (правограма). Далекозорість в 1,5 Д правого ока, в 1,0 Д лівого ока. Спазм акомодації обох очей.
Як слідує з Витягу з книги протоколів засідань комісії з питань приписки Протоколом №9 від 10.02.2021 р. ОСОБА_1 2004 р.н. рішенням комісії з питань приписки знято з обліку призовників та передано на облік військовозобов'язаних
18.04.2024 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено медичний огляд позивача, 2004 р.н., за результатами проходження якого видано довідку №2799/24 без дати (придатний до військової служби).
Позивачу вручена розписка №356 про отримання повістки на відправку на військову службу за призовом під час мобілізації на 19.04.2024 р.
Вважаючи дії відповідача протиправними щодо переведення останнього у категорію військовозобов'язаних, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та триває дотепер.
Крім цього, у зв'язку з військовою агресією російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до 18.05.2024).
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії як призовники - особи, приписані до призовних дільниць та військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Частиною шостою даної статті передбачено, зокрема такі види військової служби як: строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно підпункту першого пункту сьомого частини дев'ятої статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", на районні (міські) комісії з питань приписки покладається, зокрема, зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.
Частиною 10 цієї ж статті передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти рішення про непридатність до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Згідно частини першої статті 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову па строкову військову службу.
Статтями 17 та 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" регламентовано положення про відстрочку від призову на строкову військову службу та звільнення від призову па строкову військову службу.
Зокрема, частиною першою статті 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" регламентовано, що від призову па строкову військову службу звільняються громадяни України які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
Разом з тим, частиною сімнадцятою статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції до 18.05.2024) передбачено, що призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.
Вказана норма закону кореспондується з пунктом 83 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників па військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ під 21.03.2002 №352 (в редакції Постанови від 20.01.2021 №100), згідно якого призовників, які втратили підстави для одержання відстрочки, а також осіб, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову, передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і яких з різних причин не призвано на строкову військову службу в установлені строки, повинно бути призвано на службу під час здійснення чергового призову до досягнення ними до дня відправлення у військові частини 27-річного віку.
Статтею 18-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану.
Згідно частини першої статті 18-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться, а згідно пункту другого частини третьої даної статті під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.
Разом з тим, суд звертає увагу, що з 18.05.2024 спірні правовідносини щодо взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників регулюються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, відповідно до пункту шостого частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", якою визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Пунктом шостим частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Частина п'ята статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024(далі - Порядок №560), на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов'язок і військову службу" та Порядком №560.
Пунктом 27 Порядку №560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 66 Порядку №560 передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу.
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Відповідно до підпункту 10-1 пункту 1 Додатку №2 "Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану призовники зобов'язані зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 11 Додатку №2 - зобов'язані подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
Пунктом другим Додатку №2 передбачено, якщо за будь-яких обставин повістка районною (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на базову військову службу, визначеного указом Президента України.
Частиною дев'ятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю па військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань па особливий період, а також для виконання робі т із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період,
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документі, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;
- за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Частиною першою статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
Частина п'ята статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначає порядок зняття з військового обліку.
Так, зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров'я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку) (пункт 5 Порядку № 1487).
Таким чином, суд наголошує, що особи, які перебувають на військовому обліку призовників, визначені в пункті першому частини першої статті 37 Закону №2232-XII. Натомість, особи, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних, визначені в пункті 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-XII.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що: призовник і військовозобов'язаний це різні категорії громадян у сфері військового обліку; строкова військова служба і військова служба за призовом під час мобілізації це різні види військової служби. До строкової служби можуть бути призвані призовники, до військової служби за призовом під час мобілізації - військовозобов'язані; призовники можуть отримати відстрочку від строкової служби, військовозобов'язані - від служби за призовом під час мобілізації.
Водночас, суд наголошує на тому, що станом на час виникнення спірних правовідносин у розглядуваній справі, в Україні діяв і діє наразі воєнний стан, та оголошено загальну мобілізацію.
Згідно з вимогами Закону №2232-XII, на військову службу можуть бути призвані громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (статті 20, 22 цього Закону), однак призов здійснюється за різних підстав для різних категорій осіб по військовому обов'язку.
Суд звертає увагу на те, що призов на строкову військову службу скасований Указами Президента України від 11.04.2022 №230/2022 та від 30.09.2022 № 678/2022.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом" від 01.02.2023 №92 внесено зміни до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 №352, шляхом доповнення Положення розділом XI "Особливості призову на строкову військову службу під час дії воєнного стану" такого змісту, зокрема: під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться (пункт 115); з моменту введення воєнного стану в районах (містах) утворюються призовні комісії у складі осіб, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (пункт 116); на районні (міські) призовні комісії покладається організація та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку; направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складення вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні (пункт 118).
Як встановлено судом у цій справі, станом на момент первинного обліку позивач досягнув віку 17 років, а отже протиправно віднесений відповідачем до категорії військовозобов'язаних.
Таким чином, оскільки позивач за віком входить до категорії осіб призовного віку та не являється військовозобов'язаним, добровільної згоди на проходження військової служби в період дії воєнного стану він не давав, отже у відповідності до вищевказаних норм, позивач за результатом проходження позивачем ВЛК зобов'язаний був взяти позивача на військовий облік і включити до категорії призовників, з подальшою видачею йому військово-облікового документу як призовнику.
То ж, у сукупності обставин даної справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що рішення відповідача в частині постановлення позивача на військовий облік військовозобов'язаних є протиправними, а тому вручення позивачу повістки на відправку № 356 є також протиправною, оскільки є похідною.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, частиною другою статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (п.3); про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.4), або застосувавши інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.10).
Згідно з ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та захистити порушене право позивача шляхом зобов'язання відповідача взяти позивача на військовий облік призовників, як особу, яка не досягла 25-ти річного віку та пройшла медичний огляд та видати йому відповідний військово-обліковий документ.
Саме такий спосіб задоволення позовних вимог буде ефективним засобом захисту прав позивача.
Суд наголошує, що наразі діє законодавче обмеження щодо призову на військову службу під час мобілізації лише резервістів та військовозобов'язаних, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
При цьому, особи, які не досягли 25 річного віку можуть бути взяті на військовий облік виключно у якості призовників. Відповідно такі особи можуть бути призвані лише на строкову військову службу (однак в умовах дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться), або ж за їх добровільної згоди можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних та вручення ОСОБА_1 повістки на відправку №356, команда № НОМЕР_1 .
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 взяти ОСОБА_1 на військовий облік призовників, як особу, яка не досягла 25-ти річного віку та пройшла медичний огляд та видати йому відповідний військово-обліковий документ.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати - судовий збір в сумі 1211,20 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя І.В. Маренич