30 травня 2025 року справа №760/18278/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в м. Києві про визнання протиправними та нечинними акту та податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним з моменту складання акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан та доходи від 16.03.2023 №18627/5/26-15-24-01-05-03;
- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.04.2023 № 25717240105;
- зобов?язати Головне управління ДПС у місті Києві повернути ОСОБА_1 нараховану податкову знижку у розмірі 7536,75 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки позивачем разом з декларацією були надані усі документи, підтверджуючі витрати для надання податкової знижки у відповідності до вимог положень пп.166.2.1 ст. 166 Податкового кодексу України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року дану справу передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 дану позовну залишено без руху та надано строк для його усунення. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , 26-го грудня 2022 року було подано до ГУ ДПС у м. Києві Податкову декларацію про майновий стан та доходи майна з метою отримання податкової знижки.
До Податкової декларації про майновий стан та доходи майна позивачем були додані: довідка з місця роботи (ТОВ «Комбіхім») про суму заробітної плати за минулий період, копія договору № 1012/IП від 12.08.2021 про навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка між Київським Національним університетом імені Тараса Шевченка та ОСОБА_1 , копія договору № 1012/1IП 12.08.2021 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців національного університету імені Тараса Шевченка між Київським Національним університетом імені Тараса Шевченка та Гурківським Богданом Олеговичем (далі - Договір), копії платіжних документів за 2021 рік в яких зазначено платежі за Договором, завірені належні чином банківською установою, копії паспорту та реєстраційного номеру банківської карти тощо.
16.03.2023 за результатами камеральної перевірки Відповідачем було складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан та доходи від 16.03.2023 № 18627/5/26-15-24-01-05-03 (далі - Акт).
В акті наведено твердження про те, що платником податків було порушено вимоги законодавства, а саме: п.п. 14.1.170, п.п. 166.2.1, п.п 166.3.3 Податкового Кодексу України.
На основі цього в Акті вказано, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан та доходи майна за 2021 рік, встановлено, що у громадянина ОСОБА_1 , відсутні законодавчі підстави для нарахування податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2021 року, оскільки, платником документально не підтверджено договором про навчання від 12.09.2021 № 1012/IП понесені витрати.
11.04.2023 Відповідачем було складено та направлено до Позивача Податкове повідомлення-рішення №25717240105 в якому було вказано, що згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки (№18627/Ж5/26-15-24-01-05-03 від 16.03.2023) встановлено порушення пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14, пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166, пп. 166.3.3. п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованих до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, у розмірі 7536,75 грн.
Позивач не погоджуючись з висновками податкового органу звернувся до суду з адміністративним позовом, з приводу чого суд звертає увагу на таке.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.
Як встановлено у підпункті 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України, 14.1.170. податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 ПК України передбачено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПК України).
Згідно із підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Відповідно до пункту 166.3. ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:
підпунктом 166.3.3. пункту 166.3 статті 166 передбачено суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.
Суд встановив, що між Київським Національним університетом імені Тараса Григоровича Шевченка та ОСОБА_1 було укладено договір про навчання № 1012/ІП від 12.08.2021.
Факт оплати навчання згідно з вказаного вище договору підтверджується копіями квитанцій за 2021 рік.
Позивач в підтвердження права на отримання податкової знижки надав копії: паспорту громадянина України; РНОКПП; декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік; дані з ЦБ ДРФО ДПС України щодо нарахованого (виплаченого) доходу та нарахованого (перерахованого) податку (форма - 1 ДФ); копії квитанцій за 2021 рік; копія договору про надання платної освітньої послуги.
Висновки перевірки про неможливість ідентифікувати, що витрати понесені безпосередньо громадянином ОСОБА_1 , суд вважає безпідставними, оскільки достатнім підтвердженням понесення ним витрат є копії квитанцій за 2021 рік, які були досліджені Відповідачем під час проведення перевірки.
Наведені висновки суду узгоджується з положеннями пп. 166.2.1. п. 166.2 ст. 166 ПК України, згідно з якого платником податку витрати, підтверджуються відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Отже, висновки відповідача в акті камеральної перевірки суд вважає безпідставними.
Інших тверджень, як підстави для відмови позивачу у наданні податкової знижки, не вказано.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для скасування акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан та доходи від 16.03.2023 №18627/5/26-15-24-01-05-03 та податкового повідомлення-рішення від 11.04.2023 № 25717240105.
Щодо позовних вимог про зобов'язання нарахувати податкову знижку суд зазначає таке.
Згідно з п.179.8 ст. 179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Враховуючи висновки суду щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги у цій частині також є обґрунтованими.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Окрім того, суд вказує на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
При цьому, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Разом з тим, задовольняючи зазначену позовну вимогу, суд не втручається у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень, так як задоволення такої вимоги є належним способом захисту прав позивача та відповідає вимогам частинам 2 і 3 статті 245 КАС України, як похідна вимога, що також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним з моменту складання акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан та доходи від 16.03.2023 №18627/5/26-15-24-01-05-03.
Визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.04.2023 № 25717240105.
Зобов?язати Головне управління ДПС у місті Києві повернути ОСОБА_1 нараховану податкову знижку у розмірі 7536,75 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.