ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" червня 2025 р. справа № 760/9962/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТАЛ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТАЛ УКРАЇНА» звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.12.2018 № 1019257/42355089 та зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 14.11.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платником було сформовано та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (надалі ЄРПН) податкову накладну: № 1 від 14.11.2018. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній. Позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.04.2019 у справі № 760/9962/19 адміністративний позов передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва (т.2 а.с. 95, 96).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №760/9962/19 позовну заяву залишено без руху (т.2 а.с.102, 103).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 у справі №760/9962/19 прийнято справу до провадження, відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Залучено другим відповідачем Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) (т.2 а.с.107, 108).
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судові справи передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
10.03.2025 дана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №760/9962/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінстал Україна» та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (т. 2, а.с. 187-189).
Також вказаною ухвалою вирішено замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) та замінити відповідача - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, вул. Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053).
В матеріалах справи містяться відзиви на позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України, у якому щодо задоволення позовних вимог представник Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України заперечує, зазначаючи, що рішення приймалося комісією та при його ухваленні брались документи надані платником податків, однак їх було недостатньо для розкриття повного змісту господарської операції та реальності її вчинення та як наслідок, прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Рішення вважає правомірним та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (т. 2 а.с. 118-122, 125-129, 148,149, 153-157).
Представником позивача надано відповідь на відзив, згідно якої представник позивача не погодився з аргументами відповідачів та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т. 2 а.с. 133-142).
02.04.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача, згідно якого представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі (т. 2 а.с. 192, 193).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТАЛ УКРАЇНА» з 03.08.2018 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків, в тому числі податку на додану вартість, в ГУ ДПС у м. Києві. Основним видом діяльності є: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання (т. 2 а.с. 184-186).
Судом встановлено, що в межах господарської діяльності 07.11.2018 між ТОВ «ПРОФІНСТАЛ УКРАЇНА» та Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт-Біолік» укладено договір поставки, монтажу та пусконаладки системи опалення і вентиляції цеха виробництва ліпідно-діагностичних засобів №2009-18РІ, згідно якого позивач зобов'язався поставити товар та здійснити роботи з монтажу, а контрагент здійснити оплату за поставлений товар та роботи на умовах договору (т. 1 а.с. 16-21).
Згідно умов договору згідно платіжного доручення №6720 від 14.11.2018 Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт-Біолік» здійснено передплату за обладнання та матеріали згідно договору №2009-18 РІ від 07.11.2018 на суму 771109,79 грн (т.1 а.с. 30).
Також судом встановлено, що в подальшому позивачем поставлено товар та виконано роботи обумовлені договором, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортною накладною, довіреністю на отримання ТМЦ (т. 1, а.с. 22-28).
На виконання вимог ПК України, за результатами цієї господарської операції за правилом першої події (дата надходження коштів) було складено податкову накладну №1 від 14.11.2018, яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму 771109,79 грн., в тому числі ПДВ - 128518,30 грн (т. 1 а.с. 35).
01.12.2018 на адресу позивача з Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України надійшла Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, згідно з якою податкова накладна №1 від 14.11.2018 доставлена до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена (т. 1, а.с. 36).
Як підставу зупинення реєстрації ПН зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.1.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
03.12.2018 позивачем надано письмові пояснення та долучено копії документів (а.с. 37).
Рішенням №1019257/42355089 від 10.12.2018 ГУ ДФС у м. Києві відмовило у реєстрації податкової накладної №1 від 14.11.2018, з мотивів ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (т. 1 а.с. 39).
Не погодившись з рішенням №1019257/42355089 від 10.12.2018 ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються, зокрема, положеннями статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, тут і надалі норми Податкового кодексу України вживаються в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №1246).
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, на її відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункти 13, 14 Порядку № 1246).
Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
При цьому, визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган повинен чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Як вбачається із копії квитанції від 01.12.2018, якою зупинено реєстрацію податкової накладної від 14.11.2018 №1, контролюючий орган не зазначив конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.
Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190) та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Постанова № 117).
Відповідно до пункту 21 Постанови № 117 (у редакції, чинній на дату прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві, відмовляючи у реєстрації податкової накладної від 14.11.2018 № 1, вказало наступну причину: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (т. 1 а.с. 39).
З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Зі змісту оскаржуваного рішення №1019257/42355089 від 10.12.2018 ГУ ДФС у м. Києві вбачається, що воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття відповідачем такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що платником не надані копії документів. Між тим, у самому рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (відсутнє підкреслення конкретних документів).
Також суд зазначає, що для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов'язок виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19.
Так, проаналізувавши надані позивачем документи, щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній №1 від 14.11.2018, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації податкової накладної у контролюючого органу не було.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами, податкова накладна №1 від 14.11.2018 була складена у зв'язку із настанням першої події - дата зарахування коштів. Договір та платіжний документ, які підтверджують факт вчинення вказаної господарської операції були надані Комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №1 від 14.11.2018.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постанові від 07.12.2022 № 500/2237/20.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії регіонального рівня від 10.12.2018 № 1019257/42355089 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.
Проте, рішення від 10.12.2018 № 1019257/42355089 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних суд не може назвати мотивованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.
Таким чином слід визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2018 № 1019257/42355089 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 14.11.2017 в ЄРПН.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Суд зазначає, що дискреційні функції ДПС України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ГУ ДПС у Київській області документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що у даному випадку, у ДПС України відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня її фактичного подання.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1921,00 грн (т.2 а.с. 105), підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 10.12.2018 № 1019257/42355089 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТАЛ УКРАЇНА» №1 від 14.11.2018 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТАЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42355089, вул. Глибочицька, буд. 17, м. Київ, 04050) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 (одна тисячі дев'ятсот двадцять один) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.