20 червня 2025 року Справа № 280/5163/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності» № 5 від 17.09.2024.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Підхід до розуміння поняття зміст позовних вимог також висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалі від 01 червня 2022 року у справі №990/81/22, де Суд вказав, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, та у такий спосіб, який не допускає множинного тлумачення.
Згідно з п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивачем визначено Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області в якості відповідача, до якого не заявлено позовних вимог.
Разом із тим, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, однак така особа не визначена відповідачем у справі.
Отже, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, або привести позовні вимоги у відповідність із суб'єктним складом учасників справи.
Крім того, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Позивач заявляє про порушення свого права відповідачем у зв'язку із винесенням оскаржуваного рішення від 17.09.2024, водночас позов подано до суду 18.06.2025 (документ сформовано в системі «Електронний суд»).
При цьому, з доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що позивач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності» № 5 від 17.09.2024 (справа №280/10349/24), тобто у цій справі є один і той самий предмет спору.
Наведене дозволяє дійти висновку, що позивач був обізнаний про спірне рішення та оскаржив його до суду, проте, як він зазначає, з інших підстав.
Водночас, факт попереднього оскарження спірного рішення з інших підстав не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду для заявлення позову у тих самих правовідносинах, хоча і з покликанням на відмінні обставини.
Крім того, КАС України передбачає інститут перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, у тому числі, якщо існують істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (стаття 361 КАС України).
Отже, позивачем пропущений процесуальний строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
1) позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, у якій необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи у відповідності до заявлених позовних вимог, або привести позовні вимоги у відповідність із суб'єктним складом учасників справи;
2) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко