20 червня 2025 рокуСправа №160/12034/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Житомирській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 24.11.2005 №53, яка видана ТОВ Фірма “Укрпромімпекс», скасувавши рішення від 04.04.2025 № 045550022574.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з дати звернення, а саме з 31.03.2025, з урахуванням довідки № 53 від 24.11.2005 про отриману заробітну плату, виданої ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку про заробітну плату від 24.11.2005 №53, яка видана ТОВ Фірма “Укрпромімпекс», де позивач працював за сумісництвом. Методом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 було відпрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення від 04.04.2025 № 045550022574 про відмову в перерахунку пенсії оскільки, зазначена довідка не підтверджена первинними документами. Позивач не погоджується з цим рішенням та зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «УКРПРОМІМПЕКС» було взято на облік як платник податку в податкових органах 30.09.1994. ОСОБА_1 відповідно до довідки № 32 від 24.11.2005 був прийнятий на роботу за сумісництвом 23.11.1994. Зазначені обставини вважає належним доказом трудових відносин. За таких обставин, вважає, шо відповідачами неправомірно відмовлено позивачу у врахуванні довідки про заробітну плату від 24.11.2005 № 53, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “УКРПРОМІМПЕКС» під час перерахунку пенсії, а тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної довідки.
Ухвалою суду від 02.05.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на адресу суду надійшов відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 31.03.2025 подав заяву №5879, щодо перерахунку пенсії, а саме - перерахунок стажу згідно ч.4 ст.42 Закону та зарахування періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000, відповідно до ст. 40 Закону. За результатами розгляду заяви та наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області винесено рішення про часткову відмову у перерахунку пенсії №045550022574 від 04.04.25. До заяви ОСОБА_1 надав довідку про заробітну плату з липня 1995 року по червень 2000 року №53 від 24.11.2005 (видану ТОВ Фірма «УРКПРОМІМПЕКС), яка не підтверджена первинними документами, що унеможливлює її застосування. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі заяви від 31.03.25 в частині урахування довідки про заробітну плату до 01.07.2000 згідно ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено до надходження акту перевірки. Отже, рішення органу ПФУ є правомірним та вмотивованим, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення.
Представником позивача було направлено до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед
відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах. Відповідно до пункту 2.10 (норма діє на момент звернення за перерахунком пенсії) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 липня 2014 року) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «УКРПРОМІМПЕКС» було взято на облік як платник податку в податкових органах 30.09.1994. ОСОБА_1 відповідно до довідки № 32 від 24.11.2005 був прийнятий на роботу за сумісництвом 23.11.1994. Зазначені обставини є належним доказом трудових відносин. За таких обставин, відповідачами неправомірно відмовлено позивачу у врахуванні довідки про заробітну плату від 24.11.2005 № 53, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “УКРПРОМІМПЕКС» під час перерахунку пенсії, а тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної довідки.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зареєстровані в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
Ухвала суду від 02.05.2025 року, якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 1-02.05.2025 року 17:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія позовної заяви та додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 1 28.04.2025 року 21:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на 20.06.2025 року (з урахуванням строку на поштове відправлення), відзив від відповідача 1 до суду не надходив.
Пояснень, заяв або клопотань по суті спору від відповідача 1 до суду також не надходило.
Таким чином, відповідач 1 правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку про заробітну плату від 24.11.2005 №53, яка видана ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
Документи про призначення пенсії були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про часткову відмову у перерахунку пенсії від 04.04.2025 року № 045550022574.
В обґрунтування часткової відмови у перерахунку пенсії зазначено, що до заяви гр. ОСОБА_1 надав довідку про заробітну плату від 24.11.2005 №53 за період з 01.07.1995 по 30.06.2000, видану ТОВ Фірма «УРКПРОМІМПНКС», яка не підтверджена первинними документами.
На адвокатський запит Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь від 17.04.2025 № 0400-010307-8/75059, в якій зазначено, що довідка від 24.11.2005 №53 підлягала перевірці відповідності даних, зазначених у ній, первинним документам та була направлена до управління контрольно-перевірочної роботи.
Відділом контрольно-перевірочної роботи №1 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що провести перевірку довідки від 24.11.2005 № 53, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “УКРПРОМІМПЕКС», код за ЄДРПОУ 21855993 на ім'я ОСОБА_1 за період роботи з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року немає можливості, так як на час останнього оновлення даних (14.04.2025), свідоцтво про державну реєстрацію недійсне.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові в перерахунку пенсії за віком, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до норм Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного Закону врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Порядку документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України від 54.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
Суд зазначає, що відповідачем 2 не заперечується правильність записів у трудовій книжці щодо трудового стажу позивача, зокрема за період з липня 1995 року по червень 2000 року.
У довідці №52 від 24.11.2005 року, яка надана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що він дійсно працював (за сумісництвом) у ТОВ фірма «Укрпромімпекс» на посаді виконавчого директора , у період з 23.11.1994р. ( наказ № 42 від 23.11.1994р.) по 26.09.2000 р. (наказ № 33 від 26.09.2000р.), звільнений за ст.38 КЗОт України за власним бажанням .
Довідка надана на підставі книг наказів про прийняття та звільнення за 1994-2000р.р.
Відповідно до довідки №53 від 24.11.2005 року про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ТОВ фірма «Укрпромімпекс», в останній міститься інформація щодо суми заробітної плати з розшифруванням за період липень 1995 - червень 2000.
Докази визнання недостовірними відомостей у довідці №53 від 24.11.2005 року відповідачем 2 суду не надано.
Так, підставою для часткової відмови у перерахунку пенсії зазначено, що до заяви гр. ОСОБА_1 надав довідку про заробітну плату від 24.11.2005 №53 за період з 01.07.1995 по 30.06.2000, видану ТОВ Фірма «УРКПРОМІМПНКС», яка не підтверджена первинними документами.
Однак суд звертає увагу, що згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, частиною 1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Також, відповідно до абз. 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у територіального органу Пенсійного фонду України сумнівів щодо права позивача на перерахунок пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постановах від 22.05.2018 у справі № 439/1148/17, від 03.10.2018 у справі №235/2873/17, від 27.02.2018 у справі №681/813/17, від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 10.07.2018 у справі №709/1360/17.
Отже у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач 2 наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач 2 таким правом не скористався, а одразу прийняв оскаржуване рішення.
Докази протилежного до суду не надані.
Суд зазначає, що неврахування довідки №53 про отриману заробітну плату, виданої при перерахунку пенсії позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Так, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 24.11.2005 №53, яка видана ТОВ Фірма “Укрпромімпекс», скасувавши рішення від 04.04.2025 № 045550022574.
Водночас, бездіяльність суб'єкта владних повноважень це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
В свою чергу дії це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку про заробітну плату від 24.11.2005 №53, яка видана ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
Документи про призначення пенсії були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про часткову відмову у перерахунку пенсії від 04.04.2025 року № 045550022574.
Таким чином, відсутня бездіяльність з боку ГУ ПФУ в Житомирській області.
Разом з тим, пунктами 1-4 ч. 2 ст. 242 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі зазначеного, належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача є визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2025 № 045550022574 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 24.11.2005 №53, яка видана ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з дати звернення, а саме з 31.03.2025, з урахуванням довідки № 53 від 24.11.2005 про отриману заробітну плату, виданої ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Основного Закону України).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державною принципу "правомірних або законних очікувань" та захисту прав людини через призму цього принципу.
У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" та "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland").
У пункті 145 рішення у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Тобто, Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат, в тому числі і пенсійних на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України").
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Оскільки позичу пенсія вже призначена та виплачується, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з дати звернення, а саме з 31.03.2025, з урахуванням довідки № 53 від 24.11.2005 про отриману заробітну плату, виданої ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
Також суд звертає увагу, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, а тому саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області слід зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивачу.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем 2 по справі, як суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності прийнятого рішення та не спростовано доводи позивача в цій частині.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 04.04.2025 № 045550022574 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 24.11.2005 №53, яка видана ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з дати звернення, а саме з 31.03.2025, з урахуванням довідки № 53 від 24.11.2005 про отриману заробітну плату, виданої ТОВ Фірма “Укрпромімпекс».
У задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса