20 червня 2025 рокуСправа № 160/11637/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною,-
23.04.2025 року (21.04.2025 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 в умисному ненаданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішення чи відмови у наданні відстрочки від мобілізації, визначеною підпунктом 3 частиною 3 статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з підстав пропажи безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців мого батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до відповідача з письмовою заявою відповідно до додатку 3 до Порядку «Про надання відстрочки від мобілізації, визначеною п.п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надсилання додатку відстрочки» в якій зазначив: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомляє, що відповідно до п.п. 3 ч. 3, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції Закону № 2122-ІХ від 15.03.2022: із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-ІХ від 28.06.2023, абзац перший пункту 3 частини третьої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3916-ІХ від 21.08.2024, під час мобілізації військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Відповідно до отриманого сповіщення № К/15385/61 від 26.11.2024 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ відсутній отриманого на ім'я матері позивача ОСОБА_3 зазначено, що чоловік, старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовець в ч НОМЕР_1 17.11.2024 року під час виконання бойового завдання біля 11, п. Ольгівка Курської області Російської Федерації зник безвісти. В родині позивача два чоловіка, позивач та його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проходив військову службу з 2015 року та є учасником бойових дій. Позивач вважає, що він у зазначений період може бути призваний на військову службу за його згодою. Оскільки позивач має зниклого безвісті батька військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за таких обставин останній не має бажання служити, та не підлягає призову та має право на відстрочку, відповідно до вимог законодавства. Зазначена письмова заява «Про надання відстрочки від мобілізації, визначеною п.п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надсилання додатку відстрочки» ОСОБА_1 від 05.02.2025 року з додатками була відправлена засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з описом вкладання у конверт зі штрихкодом №5002700112854 та була отримана відповідачем рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 06.02.2025 року. З моменту звернення з 06.02.2025 року по 15.04.2025 року відповідач письмової відповіді на звернення не надав. Як тільки одразу позивач став звертатися на гарячі лінії Міністерства Оборони України та ОСОБА_4 лінію, йому зателефонував ОСОБА_5 з м.т. 068-776-5038 та пояснив, що вони бюджетна організація, відповіді не можуть направляти, тому позивач повинен особисто прибути та отримати відповідь на заяву, оскільки працівнику відповідача потрібно відчитатись на його звернення на гарячі лінії. В приміщенні відповідача 15.04.2025 року позивачу надали копію відповіді датовану 07.02.2025 року за вихідним №1147/1.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 24.04.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року означену позовну заяву було залишено без руху. Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.; позовної заяви із її копіями відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України.
Копія ухвали від 28.04.2025 року направлялася позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням. Однак, на адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті “за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку із чим, ухвалою від 26.05.2025 року було продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №160/11637/25 на 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання ухвали. Повторно направлено ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року про залишення без руху.
Копія ухвали від 28.04.2025 року та від 26.05.2025 направлялася позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням. Однак, на адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті “за закінченням терміну зберігання».
Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №804/575/18, від 21.06.2022 року у справі №215/2902/21, від 17.08.2022 року у справі №215/761/21, від 10.11.2022 року у справі №215/1829/21, від 28.03.2023 року по справі №215/3604/20.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами ст. 44 КАС України.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанова від 13.09.2021 р. по справі № 200/14688/19-а, постанова від 31.01.2024 року по справі №215/6188/20).
Аналогічні висновки викладені у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в якому Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Станом на 20.06.2025 року позивач не усунув недоліки позовної зави, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 28.04.2025 року. З клопотанням про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до суду не звертався.
У відповідності до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення скарги, разом із скаргою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник