Рішення від 16.06.2025 по справі 160/9894/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 рокуСправа №160/9894/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2025/000001/1 від 16 січня 2025 року;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2025/000003/1 від 25 лютого 2025 року;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2025/000004/1 від 26 лютого 2025 року.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено, що на підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту з CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (Китай) №22/09/2023/1 від 22 вересня 2023 року по комерційному інвойсу з метою митного оформлення товариством з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» до Дніпровської митниці було подано митні декларації з необхідними підтверджуючими документами:

- №25UА110140000148U1 щодо товару - Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані;

- №25UА110140001380U5 щодо товару - Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані;

- №25UА110140001445U0 щодо товару - Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані.

Рішенням Дніпровської митниці №UA110140/2025/000001/1 від 16 січня 2025 року скориговано митну вартість товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000005.

Рішенням Дніпровської митниці №UA110140/2025/000003/1 від 25 лютого 2025 року скориговано митну вартість товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000026.

Рішенням Дніпровської митниці №UA110140/2025/000004/1 від 26 лютого 2025 року скориговано митну вартість товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000027.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару: №UA110140/2025/000001/1 від 16 січня 2025 року, №UA110140/2025/000003/1 від 25 лютого 2025 року, №UA110140/2025/000004/1 від 26 лютого 2025 року, оскільки товариством було надано Дніпровській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, відсутні ознаки підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, необхідність коригування митної вартості відповідачем не доведена, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/9894/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28 квітня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№21984/25, в якому представник відповідача заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на нижчевикладене.

Позивач протягом січня - лютого 2025 року звертався до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару «готові сітки з текстильних матеріалів в асортименті, що використовуються у сільському господарстві та для декоративних цілей з метою захисту від прямих сонячних променів. Країна виробництва - Китай».

Вищезазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2023 року №22/09/2023/1 із компанією «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» (Китай), додатку від 22.09.2023 року №1; рахунку-проформи від 10.09.2024 №SAAS0424059/60/61, рахунків-інвойсів від 14.11.2024 №SAAS0424059, від 27.12.2024 №SAAS0424061, від 19.12.2024 року №SAAS0424060 та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за митними деклараціями від 13.01.2025 року №25UA110140000148U1, від 24.02.2025 року №25UA110140001380U5, від 26.02.2025 року №25UA110140001445U0.

Поставка товарів здійснена на умовах FOB CN NINGBO.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України), а саме:

За ЕМД від 13.01.2025 №25UА110140000148U1;

За ЕМД від 24.02.2025 №25UА110140001380U5;

За ЕМД від 26.02.2025 №25UA110140001445U0.

1. Пунктом 5.5 зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2023 №22/09/2023/1 визначено, що умовами оплати є попередня оплата згідно умов, зазначених у проформі-інвойс.

Згідно рахунку-проформи від 10.09.2024 №SAAS80424059/60/61, визначено наступні умови оплати: 30% після підтвердження замовлення, 70% після закінчення виробництва перед відправленням.

Декларантом до митного оформлення на підтвердження фактурної вартості товару надано наступні платіжні інструкції:

від 13.09.2024 №1 на суму 26 527,00 дол. США;

від 05.11.2024 №1 на суму 21 005,30 дол. США;

від 10.12.2024 №1 на суму 20 454,45 дол. США;

від 17.12.2024 №2 на суму 20 181,55 дол. США.

У вказаних банківських платіжних документах у гр. 70 «Призначення платежу» наявне посилання виключно на контракт від 22.09.2023 №22/09/2023/1.

Відповідно до додаткової угоди від 22.09.2023 №1 до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2023 №22/09/2023/1, продавець зобов'язаний поставити товар не пізніше 180 календарних днів від дати внесення передоплати покупцем.

Вказана інформація також наведена у додатку від 22.09.2023 №1.

Згідно рахунку-проформи від 10.09.2024 року №SAAS0424059/60/61 сума поставки становить 88421,11 дол.США.

Згідно рахунку-інвойсу від 14.11.2024 року №SAAS0424059 сума поставки становить 29754,75 дол. США.

Згідно рахунку-інвойсу від 27.12.2024 №SAAS0424061 сума поставки становить 28831,74 дол. США.

Згідно рахунку-інвойсу від 19.12.2024 №SAAS0424060 сума поставки становить 29581,80 дол. США.

Загальна сума вищезазначених платіжних інструкції становить 88168,30 дол.США.

Отже, надані декларантом до митного оформлення на підтвердження фактурної вартості документи містять розбіжності у числових показниках щодо ціни товару, яка фактично сплачена та яка підлягає сплаті. Надані платіжні доручення неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. У відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

2. Надана до митного контролю специфікація від 22.09.2023 року №1 містить посилання на проформу інвойс №SAAS0424059.

Наданий до митного контролю додаток від 27.12.2024 року №4 до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2023 року №22/09/2023/1 містить посилання на проформу-інвойс №SAAS0424061.

Наданий до митного контролю додаток від 19.12.2024 року №3 до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2023 року №22/09/2023/1 містить посилання на проформу-інвойс №SAAS0424061.

Проте, до митного контролю декларантом надано проформу-інвойс за №SAAS0424059/60/61 (на інший обсяг та суму), що може свідчити про наявність ознак підробки.

3. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, згідно Інкотермс.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FOB, продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової за ЕМД від 13.01.2025 №25UА110140000148U1 декларантом надано: генеральний договір транспортного експедирування від 07.12.2023 №0712-139/23sm, укладений ТОВ «Інстро Груп» (клієнт) з ТОВ «Супрамарін» (експедитор), договір на організацію перевезень автомобільним транспортом від 02.01.2024 №13/01/24-01, укладений ТОВ «Супрамарін» (замовник) з ФОП ОСОБА_1 (перевізник), рахунок від 06.01.2025 №57, довідку від 06.01.2025.

Відповідно до наданого декларантом рахунку-фактури ТОВ «Супрамарін» від 06.01.2025 №57 на загальну суму 344 311,00 грн., з яких 2000,00 грн. (1666,67 грн. без ПДВ) становить «експедиторська винагорода на території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджена та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагороди експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди зазначеної в рахунку ТЕО. Також декларантом не зазначено відомості щодо розміру страхових витрат.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової за ЕМД від 24.02.2025 №25UA110140001380U5 декларантом надано: генеральний договір транспортного експедирування від 07.12.2023 №0712-139/23sm, укладений ТОВ «Інстро Груп» (клієнт) з ТОВ «Супрамарін» (експедитор), договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.12.2016 №1512-050/16sm, укладений ТОВ «Супрамарін» (експедитор) з ТОВ «Ламан Транс-Експрес» (перевізник), рахунок від 18.02.2025 №403.

Відповідно до наданого декларантом рахунку на оплату TOB «Супрамарін» від 18.02.2025 №403 на загальну суму 376 680,75 грн., з яких 2000,00 грн. становить «експедиторська винагорода на території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджена та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагороди експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди, зазначеної в рахунку TEO.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової за ЕМД від 26.02.2025 №25UA110140001445U0 декларантом надано: генеральний договір транспортного експедирування від 07.12.2023 №0712-139/23sm, укладений ТОВ «Інстро Груп» (клієнт) з ТОВ «Супрамарін» (експедитор), договір перевезення вантажів від 01.02.2025 №01-02/25, укладений ТОВ «Супрамарін» (експедитор) з ТОВ «Форатранслогистик» (перевізник), рахунок від 20.02.2025 №429.

Відповідно до наданого декларантом рахунку на оплату TOB «Супрамарін» від 20.02.2025 №429 на загальну суму 366 796,32 грн., з яких 2000,00 грн. становить «експедиторська винагорода на території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджена та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагороди експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди, зазначеної в рахунку TEO.

Митну вартість оцінюваного товару скориговано за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України.

За ЕМД від 13.01.2025 №25УЛ110140000148U1.

Митну вартість товару скориговано до рівня 3,97 дол. США/кг, що ґрунтується на митній вартості товарів, оформлених за ЕМД від 06.11.2024 №24UA500580003523U0, від 24.10.2024 №24UA500580003183U9, від 12.07.2024 №24UA209160007512U0, з урахуванням заявлених ваги товару, характеру зовнішньоекономічної угоди, комерційних умов поставки.

У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.01.2025 №UА110140/2025/000001/1.

За ЕМД від 24.02.2025 №25UА110140001380U5.

Митну вартість товару скориговано до рівня 3,97 дол. США/кг, що ґрунтується на митній вартості товарів, оформлених за ЕМД від 08.02.2025 №25UА209230011190U0, від 02.02.2025 №25UА209230008916U0, з урахуванням заявлених характеру зовнішньоекономічної угоди, обсягу партії, комерційних умов поставки.

У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 25.02.2025 №UА110140/2025/000003/1.

За ЕМД від 26.02.2025 №25UА110140001445U0.

Митну вартість товару скориговано до рівня 3,97 дол. США/кг, що ґрунтується на митній вартості товарів, оформлених за ЕМД від 07.02.2025 року №25UА807200001676U2, від 05.12.2024 року №24UА500580004232U8, з урахуванням заявлених характеру зовнішньоекономічної угоди, обсягу партії, комерційних умов поставки.

У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 26.02.2025 №UА110140/2025/000004/1.

На підтвердження правомірності здійсненого коригування митної вартості товарів позивача митницею надано копії митних декларацій від 06.11.2024 №24UА500580003523U0, від 24.10.2024 №24UА500580003183U9, від 12.07.2024 №24UА209160007512U0, від 08.02.2025 №25UА209230011190U0, від 02.02.2025 №25UА209230008916U0, від 07.02.2025 №25UА807200001676U2, від 05.12.2024 №24UА500580004232U8, за якими здійснено контроль співставлення.

У зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, позивачеві відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У подальшому, спірний товар випущено в вільний обіг за МД від 16.01.2025 року №25UА110140000255U6, від 25.02.2025 року №25UА110140001429U7, від 26.02.2025 року №25UА110140001463U0.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп».

30 квітня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» надійшла відповідь на відзив вх.№22435/25, в якій представник позивача вважає, що заперечення проти позову повністю відтворюють зміст оскаржуваного рішення та не спростовують фактів та доводів, які викладені у позовній заяву, відтак представник, користуючись правом передбаченим статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, надає свої пояснення по справі.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 року в справі №420/4820/19 вказав, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Сама по собі відмінність заявленої митної вартості і митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості (Постанова Верховного Суду від 21.08.2020 року в справі №814/1521/16).

Зменшення вартості товарів в порівнянні з попередніми митними оформленнями і наявність рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству не передбачено законом як підстави для витребування додаткових документів і коригування митної вартості, і не може бути підставою обґрунтованого сумніву у заявленій митній вартості.

Адже наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №814/2659/16, від 21.08.2018 по справі №804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Таким чином, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався цією ж чи іншими особами у попередніх періодах за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Крім цього, взята відповідачем митна декларація №24UA209160007512U0 як джерело для коригування товару відповідно до рішення про коригування митної вартості, №UA110140/2025/000001/1 від 16 січня 2025 року не може бути джерелом для коригування заявленої митної вартості, оскільки митна вартості товару за цією МД є також скоригованою відповідачем на підставі прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості від 12 липня 2024 року (згідно з Класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 року №1011, код документа 1501 - Рішення про коригування митної вартості товарів).

Тобто, митна вартість товару зазначена МД №24UA209160007512U0, не є первинною та не підтверджує фактичну вартість товару за умовами зовнішньоекономічного договору (контракту).

Натомість митну вартість товару у цій МД зазначено з урахуванням рішення митного органу про коригування, яке саме по собі не може слугувати джерелом інформації для коригування митної вартості інших товарів.

Використання митних декларацій, митну вартість за якими було змінено митним органом шляхом коригування, не може слугувати належним джерелом інформації для коригування вартості інших товарів, оскільки не відображає їхньої фактичної комерційної вартості.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп».

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» - позивач, код ЄДРПОУ 44463568, місцезнаходження: пр-т. Нігояна Сергія, буд.47, оф.20, місто Дніпро, 49000.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» придбало у резидента КНР CNBM INTERNATIONAL CORPORATION товар:

1.Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані:

- арт.71-9360 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 45% /Shade netting, dark green colour, 3x50m, 45%, щільністю 36г/м2 у рулонах -328 шт.,

- арт.71-9460 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 45/%Shade netting, dark greencolour, 4x50m, 45% щільністю 36г/м2 у рулонах -243 шт.,

арт.71-96601 Сітка затіняюча темно-зелена 5х50м, 45/%Shade netting, dark green colour, 5x50m, 45% щільністю 36г/м2 у рулонах -186 шт.,

арт.71-9261 Сітка затіняюча темно-зелена 2х100м, 60%/Shade netting, dark green colour, 2x100m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -175 шт.,

арт.71-9361 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 60/%Shade netting, dark green colour, 3x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -234 шт.,

арт.71-9461 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 60/%Shade netting, dark green colour, 4x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -175 шт.,

арт.71-9660 Сітка затіняюча темно-зелена 6х50м, 60%/Shade netting, dark green colour, 6x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -117 шт.,

арт.71-9362 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 80%/Shade netting, dark green colour, 3x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -149 шт.

2.Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані:

арт.71-9660 Сітка затіняюча темно-зелена 6х50м, 60%/Shade netting , dark green colour, 6x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -156 шт.,

арт.71-9161 Сітка затіняюча темно-зелена 10х50м, 60% /Shade netting, dark green colour, 10x50m, 60%, щільністю 50г/м2 у рулонах -93 шт.,

арт.71-9262 Сітка затіняюча темно-зелена 2х100м, 80%/Shade netting, dark green colour, 2x100m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -155 шт.,

арт.71-9362 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 80%/Shade netting, dark green colour, 3x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -207 шт.,

арт.71-9462 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 80/%Shade netting, dark green colour, 4x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -156 шт.,

арт.71-9662 Сітка затіняюча темно-зелена 6х50м, 80/%Shade netting, dark green colour, 6x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -104 шт.

3.Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані:- арт.71-9460 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 45%/Shade netting, dark green colour, 4x50m, 45% щільністю 36г/ м2 у рулонах -243 шт.,

арт.71-9261 Сітка затіняюча темно-зелена 2х100м, 60% /Shade netting, dark green colour, 2x100m, 60%, щільністю 50г/м2у рулонах - 175 шт.,

арт.71-9361 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 60%/Shade netting, dark green colour, 3x5Gm, 6G% щільністю 5Gг/м2 у рулонах - 233 шт.,

арт.71-9461 Сітка затіняюча темно-зелена 4x5Gм, 6G%/Shade netting, dark green colour, 4x5Gm, 6G% щільністю 5Gг/м2 у рулонах - 175 шт.,

арт.71-9861 Сітка затіняюча темно-зелена 8x5Gм, 6G%/Shade netting, dark green colour, 8x5Gm, 6G% щільністю 5Gг/м2 у рулонах - 87 шт.,

арт.71-9262 Сітка затіняюча темно-зелена 2x1GGм, 8G%/Shade netting, dark green colour, 2x1GGm, 8G% щільністю 75г/м2 у рулонах - 116 шт.,

арт.71-9462 Сітка затіняюча темно-зелена 4x5Gм, 8G/%Shade netting, dark green colour, 4x5Gm, 8G% щільністю 75г/м2 у рулонах - 117 шт.,

арт.71-9562 Сітка затіняюча темно-зелена 5x5Gм, 8G/%Shade netting, dark green colour, 5x5Gm, 8G% щільністю 75г/м2 у рулонах - 93 шт.

Затіняюча сітку з поліетилену 100% використовується у сільському господарстві та для декоративних цілей з метою захисту від прямих сонячних променів.

Країна походження Китай».

Товар було придбано на підставі зовнішньоекономічного контракту №22/09/2023/1 від 22 вересня 2023 року.

У зовнішньоекономічному контракті ТОВ «Інстро Груп» є покупцем, а CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (Китай) є продавцем товару.

Відповідно до пункту 1.1 Зовнішньоекономічного контракту продавець зобов'язується продати, а Покупець сплатити та прийняти товар, у номенклатурі, кількості та цінах, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною контракту.

Пунктом 5.5 Зовнішньоекономічного контракту умови оплати - попередньої оплати згідно умови зазначених у проформі інвойс.

10 вересня 2G24 року постачальник товару CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (Китай) виставив позивачеві проформу - інвойс SAASG424059/60/61 для здійснення позивачем попередньої передоплати за товар, який буде погоджено відповідною Специфікацією.

При цьому, проформою розподілена вартість та кількість товару на відповідний контейнер.

Умови оплати: 30% - передоплата після підтвердження замовлення, 70% - залишковий платіж за кожен контейнер після завершення виробництва та перевірки якості перед відправленням.

Умови поставки: FOB NINGBO.

У подальшому погоджений позивачем та CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (Китай) товар проформою інвойс було здійснено трьома поставками.

Кількість, загальний обсяг та загальну суму партії товару узгоджували специфікацією у відповідності до пункту 1.1 Зовнішньоекономічного контракту.

Поставка узгодженого специфікаціями товару оформлювалась відповідними комерційними інвойсами.

У відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту ТОВ «Інстро Груп» та CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (Китай) уклали:

14 листопада 2024 року Специфікацію було погоджено найменування, асортимент, кількість, умови поставки та ціну товару, який Позивач купив. Загальна вартість товару за даною Специфікацією складає 29 754,76 дол. США. Поставка товару по цій специфікації була здійснена на підставі комерційного інвойсу №SAAS0424059 від 14.11.2024 року, умови поставки FOB NINGBO (товар перевозився у контейнері TRHU5096220):

Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані:

- арт.71-9360 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 45% /Shade netting, dark green colour, 3x50m, 45%, щільністю 36г/м2 у рулонах -328шт.,

- арт.71-9460 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 45/%Shade netting, dark greencolour, 4x50m, 45% щільністю 36г/м2 у рулонах -243шт.,

арт.71-96601 Сітка затіняюча темно-зелена 5х50м, 45/%Shade netting, dark green colour, 5x50m, 45% щільністю 36г/м2 у рулонах -186шт.,

арт.71-9261 Сітка затіняюча темно-зелена 2х100м, 60%/Shade netting, dark green colour, 2x100m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -175шт.,

арт.71-9361 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 60/%Shade netting, dark green colour, 3x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -234шт.,

арт.71-9461 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 60/%Shade netting, dark green colour, 4x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -175шт.,

арт.71-9660 Сітка затіняюча темно-зелена 6х50м, 60%/Shade netting, dark green colour, 6x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -117шт.,

арт.71-9362 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 80%/Shade netting, dark green colour, 3x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -149шт

19 грудня 2024 року Специфікацію було погоджено найменування, асортимент, кількість, умови поставки та ціну товару, який позивач купив.

Загальна вартість товару за даною Специфікацією складає 29 581,80 дол. США; Поставка товару по цій специфікації була здійснена на підставі комерційного інвойсу №SAAS0424060 від 19.12.2024 року, умови поставки FOB NINGBO (товар перевозився у контейнері MSKU1801695)., пофарбовані:

- арт.71-9460 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 45%/Shade netting, dark green colour, 4x50m, 45% щільністю 36г/м2 у рулонах -243шт.,

арт.71-9261 Сітка затіняюча темно-зелена 2х100м, 60% /Shade netting, dark green colour, 2x100m, 60%, щільністю 50г/м2у рулонах -175шт.,

арт.71-9361 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 60%/Shade netting, dark green colour, 3x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -233шт.,

арт.71-9461 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 60%/Shade netting, dark green colour, 4x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -175шт.,

арт.71-9861 Сітка затіняюча темно-зелена 8х50м, 60%/Shade netting, dark green colour, 8x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -87шт.,

арт.71-9262 Сітка затіняюча темно-зелена 2х100м, 80%/Shade netting, dark green colour, 2x100m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -116шт.,

арт.71-9462 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 80/%Shade netting, dark green colour, 4x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -117шт.,

арт.71-9562 Сітка затіняюча темно-зелена 5х50м, 80/%Shade netting, dark green colour, 5x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -93шт.

27 грудня 2024 року Специфікацію було погоджено найменування, асортимент, кількість, умови поставки та ціну товару, який Позивач купив. Загальна вартість товару за даною Специфікацією складає 28 831,74 дол. США; Поставка товару по цій специфікації була здійснена на підставі комерційного інвойсу №SAAS0424061 від 27.12.2024 року, умови поставки FOB NINGBO (товар перевозився у контейнері TCKU6438000).

Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані:

арт.71-9660 Сітка затіняюча темно-зелена 6х50м, 60%/Shade netting , dark green colour, 6x50m, 60% щільністю 50г/м2 у рулонах -156шт.,

арт.71-9161 Сітка затіняюча темно-зелена 10х50м, 60% /Shade netting, dark green colour, 10x50m, 60%, щільністю 50г/м2 у рулонах -93шт.,

арт.71-9262 Сітка затіняюча темно-зелена 2х100м, 80%/Shade netting, dark green colour, 2x100m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -155шт.,

арт.71-9362 Сітка затіняюча темно-зелена 3х50м, 80%/Shade netting, dark green colour, 3x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -207шт.,

арт.71-9462 Сітка затіняюча темно-зелена 4х50м, 80/%Shade netting, dark green colour, 4x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -156шт.,

арт.71-9662 Сітка затіняюча темно-зелена 6х50м, 80/%Shade netting, dark green colour, 6x50m, 80% щільністю 75г/м2 у рулонах -104шт.

На підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту з CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (Китай) №22/09/2023/1 від 22 вересня 2023 року по комерційному інвойсу з метою митного оформлення товариством з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» до Дніпровської митниці було подано митні декларації з необхідними підтверджуючими документи:

- №25UА110140000148U1 щодо товару №1 - Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані;

- №25UА110140001380U5 щодо товару №2 - Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані;

- №25UА110140001445U0 щодо товару №3 - Готові сітки з текстильних матеріалів, пофарбовані.

За ЕМД від 13.01.2025 №25UА110140000148U1;

За ЕМД від 24.02.2025 №25UА110140001380U5;

За ЕМД від 26.02.2025 №25UA110140001445U0.

від 13.09.2024 №1 на суму 26 527,00 дол. США;

від 05.11.2024 №1 на суму 21 005,30 дол. США;

від 10.12.2024 №1 на суму 20 454,45 дол. США;

від 17.12.2024 №2 на суму 20 181,55 дол. США.

Вказана інформація також наведена у додатку від 22.09.2023 №1.

Згідно рахунку-проформи від 10.09.2024 року №SAAS0424059/60/61 сума поставки становить 88421,11 дол.США.

Згідно рахунку-інвойсу від 14.11.2024 року №SAAS0424059 сума поставки становить 29754,75 дол. США.

Згідно рахунку-інвойсу від 27.12.2024 №SAAS0424061 сума поставки становить 28831,74 дол. США.

Згідно рахунку-інвойсу від 19.12.2024 №SAAS0424060 сума поставки становить 29581,80 дол. США.

Загальна сума вищезазначених платіжних інструкції становить 88168,30 дол.США.

2. Надана до митного контролю специфікація від 22.09.2023 року №1 містить посилання на проформу інвойс №SAAS0424059.

Відповідно до наданого декларантом рахунку-фактури ТОВ «Супрамарін» від 06.01.2025 №57 на загальну суму 344 311,00 грн., з яких 2000,00 грн. (1666,67 грн. без ПДВ) становить «експедиторська винагорода на території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджена та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагорода експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди зазначеної в рахунку ТЕО. Також декларантом не зазначено відомості щодо розміру страхових витрат.

Відповідно до наданого декларантом рахунку на оплату TOB «Супрамарін» від 18.02.2025 №403 на загальну суму 376 680,75 грн., з яких 2000,00 грн. становить «експедиторська винагорода на території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджена та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагорода експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди, зазначеної в рахунку TEO.

Відповідно до наданого декларантом рахунку на оплату TOB «Супрамарін» від 20.02.2025 №429 на загальну суму 366 796,32 грн., з яких 2000,00 грн. становить «експедиторська винагорода на території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджена та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагорода експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди, зазначеної в рахунку TEO.

За ЕМД від 13.01.2025 №25UA110140000148U1.

За ЕМД від 24.02.2025 №25UА110140001380U5.

Митну вартість товару скориговано до рівня 3,97 дол. США/кг, що ґрунтується на митній вартості товарів, оформлених за ЕМД від 08.02.2025 №25UА209230011190U0, від 02.02.2025 №25UА209230008916U0 з урахуванням заявлених характеру зовнішньоекономічної угоди, обсягу партії, комерційних умов поставки.

За ЕМД від 26.02.2025 №25UА110140001445U0.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним.

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи.

При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Суд враховує, що митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Щодо правильності обрання відповідачем методу для визначення митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідачем не дотримано положень статті 55 Митного кодексу України та «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), згідно яких прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд, розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці, висловлює у своїх постановах, наступні правові висновки: «Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування» (постанова від 22.04.2019 № 815/6242/17).

У постанові Верховного Суду від 18.12.2020 у справі №160/5853/19 вказано, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Під час декларування товару за митними деклараціями ТОВ «Інстро Груп» відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, надано з метою митного оформлення товару, наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт №22/09/2023/1 від 22 вересня 2023 року;

- проформа-інвойс №SAAS0424059/60/61 від 10.09.2024 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 13.09.2024 року;

- лист від продавця товару стосовно оплати товару;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 05.11.2024 року;

- специфікація від 14.11.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №22/09/2023/1 від 22 вересня 2023 року;

- рахунок - фактура (інвойс) №SAAS0424059 від 14.11.2024 року;

- пакувальний лист від 14.11.2024 року;

- сертифікат якості від 13.11.2024 року;

- сертифікат про походження товару №24С1100А1295/50814 від 19.11.2024 року;

- експортна митна декларацію країни відправлення №310120240515179344;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.12.2024 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 17.12.2024 року;

- коносамент №SZX24110109;

- генеральний договір транспортного експедирування №0712-139/23sm від 07.12.2023 року та додаткові угоди до нього;

- заявка на перевезення №М077030 від 12 листопада 2024 року до Договору 0712-139/23sm від 07.12.2023 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №57 від 06.01.2025 року;

- довідка про транспортні витрати від 06.01.2025 року;

- автотранспортна накладна СМR №6220 від 07.01.2021 року;

- супровідний документ Т1 MRN 25РL322080NS9H5WK0 від 08.01.2025 року;

- договір перевезення вантажів №13/01/24-01 від 02.01.2024 року;

- заявка №13/01/25-02 до договору перевезення вантажів № 13/01/24-01 від 02.01.2024 року.

Щодо складових витрат, пов'язаних з транспортування оцінюваного товару, суд виходить з наступного.

Поставка товару по інвойсу №SAAS0424059 від 14.11.2024 року (погоджений товар Специфікацією від 14.11.2G24 (Додаток №2 до Зовнішньоекономічного контракту) здійснювалась на умовах FOB NINGBO. Цей товар перевозився у контейнері №TRHU5096220.

Поставка товару по інвойсу №SAAS0424060 від 19.12.2024 року (погоджений товар Специфікацією від 19.12.2G24 (Додаток №3 до Зовнішньоекономічного контракту) здійснювалась на умовах FOB NINGBO. Цей товар перевозився у контейнері №MSKU1801695.

Поставка товару по інвойсу №SAAS0424061 від 27.12.2024 року (погоджений товар Специфікацією від 27.12.2G24 (Додаток №4 до Зовнішньоекономічного контракту) здійснювалась на умовах FOB NINGBO. Цей товар перевозився в контейнері №TCKU6438000.

Умови поставки FOB означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар пройшов через поручні судна в порту відвантаження.

Щодо розподілу витрат на умовах FOB, то сплата, витрати експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару, є обов'язком продавця, у даній справі постачальника товару CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (Китай).

Умови оплати: передоплата у розмірі близько 30% вартості товару, оплата решти близько 70% вартості відправлення здійснюються по копії коносаменту протягом 60 днів з дати заходу товару в порт призначення. Умови поставки FOB NINGBO.

Інвойс - це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс - це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

У проформі - інвойсі зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.

Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Пунктом 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Тому, у зв'язку з тим, що на момент митного оформлення товару комерційний інвойс не було сплачено повністю, то відповідно у позивача не було обов'язку надати платіжний документ, що підтверджує плату цього інвойсу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Інстро Груп» було надано до митного оформлення достатньо документів, що підтверджують вартість товару та його оплату.

Отже, наведені у рішеннях доводи Дніпровської митниці не є належними для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару та доказом неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості, відповідно до вимог Митного кодексу України.

За таких обставин, митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимог встановлених статтею 55 Митного кодексу України, щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що декларантом подано всі наявні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товару всі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

Суд зазначає, що зміст спірних рішень відповідача, які є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині 2 статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

З урахуванням наведеного вище, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA110140/2025/000001/1 від 16 січня 2025 року, №UA110140/2025/000003/1 від 25 лютого 2025 року, №UA110140/2025/000004/1 від 26 лютого 2025 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» до Дніпровської митниці підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 9336,65 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "ОТП Банк" №566156025.1 від 01 квітня 2025 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» (код ЄДРПОУ 44463568) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 9336,65 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять шість гривень шістдесят п'ять копійок).

Щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 30 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд виходить з того, що статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 134, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження наданих послуг представником позивача до суду до позовної заяви та до клопотання від 13 травня 2025 року надано:

- копію договору про надання правничої допомоги №360 від 01 квітня 2025 року;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 30 квітня 2025 року;

- копію звіту про надану правничу допомогу від 30 квітня 2025 року;

- копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №360 від 01 квітня 2025 року;

- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги до договору серії АЕ №1373948 від 01 квітня 2025 року;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3073 від 18 травня 2016 року на ім'я ОСОБА_2 ;

16 травня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшли заперечення вх.№25689/25 на заяву про відшкодування витрат, які пов'язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 30 000,00 грн., представник відповідача заперечує проти клопотання та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов'язаними з розглядом справи.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Митниця вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Митниця зазначає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу не підтвердженні належними доказами, оскільки до документів не додане платіжне доручення яке б підтвердило, як сам факт оплати послуг, так і суму заявлених послуг.

Отже, заявлені витрати не підтверджені належними фінансовими документами.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні клопотання про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заперечень представника Дніпровської митниці, суд вважає, що понесені витрати позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн. є не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за можливе стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» (код ЄДРПОУ 44463568) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товару №UA110140/2025/000001/1 від 16 січня 2025 року;

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товару №UA110140/2025/000003/1 від 25 лютого 2025 року;

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товару №UA110140/2025/000004/1 від 26 лютого 2025 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» (код ЄДРПОУ 44463568) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9336,65 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять шість гривень шістдесят п'ять копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інстро Груп» (код ЄДРПОУ 44463568) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник

Попередній документ

128286107

Наступний документ

128286109

Інформація про рішення:

№ рішення:	128286108
№ справи:	160/9894/25
Дата рішення:	16.06.2025
Дата публікації:	23.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (15.10.2025)
Дата надходження:	04.04.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень