Справа № 3/714/357/25
ЄУН: 714/745/25
"19" червня 2025 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
мешканця
АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 травня 2025 року, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 , у той день, о 18 год. 15 хв., були затримані прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в районі 865 прикордонного знаку, на відстані 4000 метрів від лінії державного кордону України, поблизу с. Куликівка Чернівецького району Чернівецької області, за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску з України в Румунію.
Такі дії ОСОБА_2 отримали правову кваліфікацію за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_2 будучі повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Присутність ОСОБА_2 при розгляді справи згідно ч. 3 ст. 268 КУпАП не є обов'язковою, а тому судовий розгляд проведено у відсутності останнього.
Дослідивши письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, в т.ч. чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів, за умови що такі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищевказаних порушень.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон : поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон : поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №003100Е від 18 травня 2025 року, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 у той день о 18 год. 15 хв., були затримані прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в напрямку 865 прикордонного знаку, на відстані 4000 метрів від лінії державного кордону України, поблизу с. Куликівка Чернівецького району Чернівецької області, за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску з України в Румунію.
Отже, за фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза пунктами пропуску через державний кордон, з України в Румунію, вчинене групою осіб, і такі дії останнього кваліфіковані за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Разом з цим, у протоколі складеному щодо ОСОБА_2 не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого ним правопорушення, не зазначено в чому саме полягали його дії, не наведено, які саме дії здійснював останній, не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_2 , яка б відповідала об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.
Суд зауважує, що наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення ОСОБА_2 за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза межами пунктів пропуску, без зазначення в чому саме виразились його дії щодо вчинення такої спроби, є неконкретним формулюванням обвинувачення.
Водночас, до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення працівниками прикордонної служби не додано ні схеми правопорушення на якій було би зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_2 на спробу перетину кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину.
Як вбачається зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень самого ОСОБА_2 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, останнього було затримано прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» поблизу с. Куликівка Чернівецького району Чернівецької області. Наміру перетнути кордон в нього не було.
Наявні у справі докази свідчать, що особу ОСОБА_2 було встановлено за паспортом громадянина України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року № 1292, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 «Про прикордонний режим», громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Чернівецький район Чернівецької області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони . У межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим»). І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України (ст. 22 Закону України «Про державний кордон»).
Таким чином, перебування ОСОБА_2 у контрольованому прикордонному районі з паспортом громадянина України не може свідчити про наявність в нього умислу на незаконний перетин державного кордону.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі закрити на підставі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст. 204-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 ч.2 ст. 204-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: