Справа № 636/3320/25 Провадження№ 3/636/1911/25
19 червня 2025 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гніздилов Ю. М., розглянувши в залі суду в м. Чугуїв справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матерілах справи відсутній,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , будучи відповідно до постанови Дзержинського районного м. Харкова області від 12 серпня 2024 року, притягнутою до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, повторно протягом року вчинила наступне адміністративне правопорушення, а саме: 01 квітня 2025 року приблизно о 17 год 10 хв ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України, що полягало в неналежній поведінцідітей, які прогулювалися по зруйнованому приміщенню дитячого садочку.
Крім того, 01 квітня 2025 року приблизно о 17 год 10 хв ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України, що полягало в неналежній поведінці дітей, які кидали каміння по вікнам дитячого садочку.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі ст. 36 КУпАП суддя вважає за необхідне об'єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП України в одну справу про адміністративне правопорушення, присвоївши їм один номер справи 636/3320/25 та один номер провадження 3/636/1911/25.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про направлення справи про адміністративне правопорушення до Чугуївського міського суду Харківської області, в поясненнях до протоколу зазначила, що провела бесіду з дітьми, с приводу їх поведінки.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, його поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. За наведених обставин, суд має вирішити справу в строки, визначені законом для притягнення до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не суперечить ст. 268 КУпАП, оскільки присутність особи в таких справах не є обов'язковою, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Частиною першою статті 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративне правопорушення розглядаються у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у п. 41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Суддею при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 035093 від 14 квітня 2025 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 035758 від 14 квітня 2025 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 035757 від 14 квітня 2025 року
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 035113 від 14 квітня 2025 року
-рапортом помічника-чергового Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 14 квітня 2025 року;
-постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року;
-письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень, тому суд їх визнає належними, допустимими та достатніми, і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують його відповідальність або обтяжують передбачених ст. 34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33 - 35, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення за № 636/3320/25 (провадження № 3/636/1911/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП об'єднати зі справою про адміністративне правопорушення за № 636/3324/25 (провадження № 3/636/1914/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, об'єднати зі справою про адміністративне правопорушення за № 636/3327/25 (провадження № 3/636/1917/25) про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, об'єднати зі справою про адміністративне правопорушення за № 636/3328/25 (провадження № 3/636/1918/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП присвоївши їм один номер справи 636/3320/25 та один номер провадження 3/636/1911/25.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп. (отримувач ГУК Харків обл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі не сплати ОСОБА_1 штрафу протягом п'ятнадцяти днів з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Чугуївський міський суд Харківської області.
Суддя Ю. М. Гніздилов